Ухвала суду № 26186079, 20.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2142/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо -будівельне управління №14»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо -будівельне управління №14»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо -будівельне управління №14»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Чернігові як платних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, об'єктом оподаткування є 100% фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до розрахунку на 2012 рік сума заборгованості у відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особі, якій призначені пенсія на пільгових умовах складає 8576,43 грн. Зазначена сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14»(р/р 26007001000915 ВАТ АКЦ ТОВ банк «Демарк», МФО 353575, код 30731879) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові (код ЄДРПОУ 37972192) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 8576 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 43 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували позицію позивача, тому сума заборгованості в розмірі 8576,43 грн. підлягає сплаті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ЗАТ «Агрошляховик»приєднаний до Закритого акціонерного товариства «Шляхо-будівельне управління № 14», правонаступником якого з 13.02.2012 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14», що підтверджується договором про приєднання від 28.03.2005 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14»зареєстровано в УПФУ в м. Чернігові як платник страхових внесків, що підтверджується довідкою від 14.06.2012 року № 11148/02.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2012 рік щодо осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, а саме : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 направлені на адресу відповідача 21.12.2011 року за вих. № 1259/02 та отримані його представником.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов'язок підприємства стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання цим Законом.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е»та «ж»статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058у контексті статті 14 Закону № 1788 дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788.

Таку правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 24.04.2012 року у справі №21-33а12.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті цього Закону, крім тих які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту «б»-«з»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодовуються згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Порядок покриття фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначений в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 та якою покладено на підприємства обов'язок відшкодовувати ПФУ зазначені витрати за списками №№ 1 та 2.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з пунктом «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2012 року по 25.06.2012 року, загальний розмір заборгованості витрат на виплату та доставку пенсій у відповідача складає 8576,43 грн.

Суми, зазначені у розрахунках є узгодженими, оскільки відповідачем не оскаржені.

Відповідно до пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд першої інстанції вірно не узяв до уваги посилання представника відповідача на те, що сума заборгованості в розмірі 680,92 грн. по розрахунку на 2012 рік від 21.12.2011 року за вих. № 1259/02 сплачена згідно платіжних доручень № 710 та № 711, оскільки відшкодуванню підлягала сума за 2012 рік, а не 2011 рік, як вказано у призначенні платежу.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо -будівельне управління №14»- залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 25 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.