Постанова № 26185740, 20.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року справа № 2а-23690/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Дяченко С.П., Сіваченка І.В. , Шишова О.О. ,

при секретарі судового засідання Казаковій Т.М.,

за участю представника позивача -Зворової О.В.,

представника відповідача- Онасенко О.В.,

прокурора Профатило О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у адміністративній справі № 2а-23690/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан" , Компанія "Rital Limited" до Дніпропетровської митниці , Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області , Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2009 року звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ТОВ Фірма „Джонатан" був укладений зовнішньоекономічний контракт з фірмою „Miyoshi Precision Limited" (Кіпр) № 07 від 20.12.2006 р. на постачання м'ясопродуктів. Згідно п. 4 контракту ціни товарів зазначаються в інвойсі та/чи специфікації або додатках на кожну поставку. Для здійснення митного оформлення товару позивачем були подані до Дніпропетровської митниці вантажно-митну декларацію № 110000003/9/308051 від 30.04.2009 р. До декларації були додані документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, контракт, специфікація № 2 від 20.12.2008 р., сертифікат відповідності, декларації митної вартості, інвойс, екологічна декларація, сертифікат походження товару. Митна вартість товару в декларації митної вартості була визначена позивачем за першим методом, тобто, за ціною договору. Митним органом митна вартість була визначена за шостим (резервним) методом, внаслідок чого митне оформлення вказаного вантажу здійснювалось за митною вартістю, яка значно перевищує ціну товару.

Наслідком зміни способу визначення митної вартості товару (чвертей курячих) було надлишково сплачено до бюджету 55 434,23 грн. Позивач вказує, що аналогічна ситуація мала місце при оформленні 273 декларацій на товар, який надходив позивачу за тим самим контрактом.

В результаті неправомірного завищення Дніпропетровською митницею митної вартості товару за вказаними деклараціями ТОВ Фірма „Джонатан" було зайво сплачено до Державного бюджету України - 19 031 727,33 грн. з яких було сплачено мита на товари, що ввозяться суб'єктами господарської діяльності на суму - 6 069 864 грн. 24 коп., та податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 12 961863 грн. 09 коп.

Позивачі вважають, що дії митного органу по визначенню митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 р. суперечать вимогам Митного кодексу України, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766,.

Позивач просить визнати дії Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Джонатан" за контрактом № 07 від 20.12.2006 р., за шостим методом визначення митної вартості, неправомірними. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Джонатан" надмірно сплачені митні платежі в загальному розмірі - 19 031 727,33 грн., з яких було сплачено мита на товари, що ввозяться суб'єктами господарської діяльності на суму - 6 069 864 грн. 24 коп., та податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 12 961863 грн. 09 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року у справі № 2а-23690/09/0570 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан", Компанія Limited" -задоволений повністю.

Визнано дії Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 року по резервному шостому методу неправомірними.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан" надлишково сплачені кошти при митному оформленні декларацій загальною сумою - 19 031 727 (дев'ятнадцять мільйонів тридцять одна тисяча сімсот двадцять сім ) грн. 33 коп., з яких - 6 069 864 (шість мільйонів шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. складає ввізне мито та 12 961863 (дванадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 09 коп. складає податок на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан" суму сплаченого судового збору у розмірі - 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції мотивував тим , що митна вартість товару визначена позивачем правильно, за відповідним договором та додатками до нього. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан" надало усі необхідні документи згідно з переліком, наведеним у пункті 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766.

Суд зазначив , що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність обмежень для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), встановлених статтею 267 Митного кодексу України. Жодних консультацій між позивачем та Митницею з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованого товару, як передбачено частиною 3 статті 266 МК, не проводилось, додаткових документів на її підтвердження остання у позивача не витребовувала.

Відповідач -Дніпропетровська митниця з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає , що судом невірно з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано належної оцінки зазначеним доказам митниці, та поверхово розглянуто матеріали справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Прокуратура Донецької області приєдналась до апеляційної скарги Дніпропетровської митниці та підтримує вимоги апелянта щодо необґрунтованості позовних вимог та скасування рішення суду.

При апеляційному перегляді справи, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача , представник прокуратури Донецької області наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції .

Інші сторони в судове засідання не з»явились . Про дату , час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судове рішення першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача , представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, встановила наступне:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Джонатан" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 07.09.1994 р.. Підприємство включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 24431377 та здійснює господарську діяльність на підставі Статуту.

Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення від 30 березня 2007 року ТОВ Фірма „Джонатан" орендує житлове приміщення за адресою: м. Донецьк, пр-т. Київський, 20а., та за якою підприємство здійснює господарську діяльність.

Позивач- Компанія „Rital Limited" є засновником ТОВ Фірма „Джонатан", має представництво в України у м. Донецьку.

Відповідач -Дніпропетровська митниця у відповідності до ст. 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідачі : Головне управління Державного казначейства України у м. Києві та Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України ведуть бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20.12.2006 р. між ТОВ Фірма „Джонатан" та фірмою „Miyoshi Precision Limited" був укладений контракт № 07 від 20.12.2006 р. на постачання м'ясопродукції.

Згідно контракту № 07 від 20.12.2006 р. постачальник поставляє продукти харчування, у тому числі м'ясо куряче, м'ясо свинини. Перелік товарів, які поставляються, вказується у інвойсах та/або специфікаціях до контракту.

З матеріалів справи видно, що поставка товарів повинна здійснюватися у повному узгодженні з супроводжуючими документами, виданими виробником, злагодженими з імпортером. Імпортер здійснює вибір і замовлення товарів для закупки, приймає товари, які поставляються постачальником згідно цього контракту і поступають у власність імпортера. Товари, які поставляються за цим контрактом, повинні повністю відповідати замовленню, сертифікатам якості. Усі зміни у номенклатурі товару, який поставляється, повинні бути злагодженими з імпортером. Постачальник здійснює поставку товару на базисних умовах СРТ Дніпропетровськ (згідно Правил „ІНКОТЕРМС-2000"). Ціни на товари узгоджуються сторонами договору. Вони вказуються у інвойсі та/або специфікації та/або додатку на кожну поставку. Загальна сума контракту складається з сум поставок, вказаних у інвойсах та/або додатках на кожну окрему поставку. Загальна сума контракту складає 20 000 000 доларів США.

Додатковою угодою №1 від 22.12.2006р. змінені умови поставки товарів -на умови CIP м. Дніпропетровськ. Додатковою угодою від 20.12.2008р. збільшена сума контракту до 119 574 860 доларів США. Додатковою угодою від 20.12.2008р. збільшена сума контракту до 262 474 860 доларів США. Згідно специфікації №3 від 10.01.2009р. збільшена сума контракту до 284 804 860 доларів США. Додатковою угодою від 10.01.2009р. узгоджена сума контракту 262 466 449,50 доларів США. Додатковою угодою до специфікації №3 від 10.01.2009р. сторонами узгоджена сума Контракту 280 304 860 доларів США.

До кожної вантажної митної декларації додаються інвойси, екологічна декларації, сертифікати відповідності, сертифікати походження товару.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач самостійно визначив митну вартість товару по 273 ВМД за контрактом № 07 від 20.12.2006 р. по резервному шостому методу і на підставі цього визнав дії Дніпропетровської митниці неправомірними.

Проте , наведені висновки суду не узгоджуються з вимогами законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266 - 273 Митного кодексу України, статтею 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф". Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".

Зі змісту частин 1 - 5 статті 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом , проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" та від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При апеляційному перегляді справи було встановлено , що перші декларації за вказаними контрактом позивачем подавалися виходячи з першого методу визначення митної вартості товару. Так, з пояснень представника позивача вбачається , що в період з квітня 2009 року по травень 2009 року у зв'язку з попередньою відмовою митниці у митному оформленні згідно першого методу, а також у зв»язку з тим, що товар швидкопсувний позивач був вимушений заявляти другий, третій, шостий методи визначення товарів.

Таким чином , позивач підтвердив , що в подальшому визначення митної вартості товару було самостійно визначено позивачем за другим, третім, шостим методами визначення товарів.

Відтак , вважати , що Дніпропетровська митниця самостійно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару, більш того без послідовного застосування попередніх п'яти, як передбачено частиною 5 статті 266 МК, є помилковим . Отже, і визнання дій відповідача протиправними - безпідставні. За таких обстави, абзац другий резолютивної частини постанови про визнання дій Дніпропетровської митниці неправомірними, слід виключити.

Стосовно обрання позивачем першого методу визначення митної вартості товару колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне:

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу України.

Згідно статті 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом України.

Стаття 261 Митного кодексу України зазначає, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядку доступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (стаття 262 Митного кодексу України).

Згідно статті 273 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 Митного кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями статті 273 Митного кодексу із застосуванням резервного методу на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 Митного кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Аналіз наданих позивачем документів, свідчить про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), а також про відсутність витрат, які не були включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Контрагенти по контракту ТОВ Фірма „Джонатан" та фірма „Miyoshi Precision Limited" не є пов'язаними особами, використані декларантом відомості об'єктивні, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Таким чином , колегія суддів вважає, що позивач, визначаючи перший метод визначення митної вартості товару, декларуючи ввезення товару за одним і тим самим контрактом, діяв в межах вимог діючого законодавства.

Щодо посилання відповідача на те , що питання визначення митної вартості не відноситься до компетенції експерта, колегія суддів зазначає, що відповідно до експертного висновку Інституту економіко-правових досліджень НАН України, аналіз наданих документів, свідчить про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), а також про відсутність витрат, які не були включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Оцінюючи вказаний висновок експертизи , в сукупності з іншими доказами , колегія суддів вважає , що у відповідності до вимог діючого митного законодавства України, з урахуванням наданих позивачем документів під час декларування ввезених на територію України товарів за контрактом № 07 від 20.12.2006 року, слід застосовувати метод визначення митної вартості за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються. Тобто, в даному випадку за першим методом.

Разом з тим , колегія суддів погоджується з доводом апелянта , що під час перевірки розрахунку митних платежів, здійсненого позивачем, виявлено факти невірно проведених розрахунків , а саме : вантажно-митні декларації: №110000003/9/311005 від 05.06.2009, №110000003/9/311006 від 05.06.2009, №110000003/9/311408 від 11.06.2009. За вказаними ВМД оформлено 2 товари, загальна вартість яких вказана у графі 22 вантажно-митної декларації . Натомість,позивачем проведено розрахунок платежів за вартістю, зазначеної в графі 42 ВМД, без врахування вартості другого товару, заявленого за однією ВМД. Різниця суми митних платежів для повернення розрахована із загальної суми митних платежів, сплачених позивачем за ВМД, лише по першому з двох товарів. За вказаними вантажно-митними деклараціями різниця сум між розрахунком, наданим позивачем та перевіреним відповідачем, становить 5 941, 42 грн.

За таких обставин, загальна сума - 19 031 727 грн. 33 коп., повинна бути зменшена на 5 941, 42 грн. Відповідно змінюється сума ввізного мита та податок на додану вартість .

Колегія суддів вважає , що в абзаці третьому резолютивної частини постанови вислів «загальною сумою - 19 031 727 (дев'ятнадцять мільйонів тридцять одна тисяча сімсот двадцять сім ) грн. 33 коп., з яких - 6 069 864 (шість мільйонів шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. складає ввізного мита та 12 961863 (дванадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 09 коп. складає податок на додану вартість» слід змінити висловом « на загальну суму 19 025 785 (дев'ятнадцять мільйонів двадцять п»ять тисяч сімсот вісімдесят п»ять) грн. 91 коп., з яких - 6 063 922 (шість мільйонів шістдесят три тисячі дев»ятсот двадцять дві) грн. 24 коп. складає ввізного мита та 12 961863 ( дванадцять мільйонів дев»ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три ) грн. 09 коп. складає податок на додану вартість»

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 вересня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 199, 201, 205, 206, 212, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі № 2а-23690/09/0570 - змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан" , Компанія "Rital Limited" до Дніпропетровської митниці , Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області , Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми - задовольнити частково

В абзаці першому резолютивної частини постанови слово « повністю» змінити на « частково».

Абзац другий резолютивної частини постанови виключити.

В абзаці третьому резолютивної частини постанови вислів «загальною сумою - 19 031 727 (дев'ятнадцять мільйонів тридцять одна тисяча сімсот двадцять сім ) грн. 33 коп., з яких - 6 069 864 (шість мільйонів шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. складає ввізного мита та 12 961863 (дванадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 09 коп. складає податок на додану вартість» змінити висловом « на загальну суму 19 025 785 (дев'ятнадцять мільйонів двадцять п»ять тисяч сімсот вісімдесят п»ять) грн. 91 коп., з яких - 6 063 922 (шість мільйонів шістдесят три тисячі дев»ятсот двадцять дві) грн. 24 коп. складає ввізного мита та 12 961863 (дванадцять мільйонів дев»ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три ) грн. 09 коп. складає податок на додану вартість»

В інший частині позовних вимог відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.

Колегія суддів С.П. Дяченко

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов