Рішення № 26184985, 27.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.12 Справа № 5021/1264/12.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Горлівка, Донецька область,

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 3933 грн. 10 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - представник Пороскун О.М. (довіреність від 31.07.2012року);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Тимченко О.О.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 3933 грн. 10 коп., в тому числі 2736 грн. 96 коп. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки № 954 від 20.07.2011 року, 438 грн. 17 коп. пені відповідно до п.7.1 договору, 192 грн. 58 коп. штрафу відповідно до п.7.1 договору, 565 грн. 39 коп. 20% річних відповідно до п.9.2 договору.

27.09.2012року позивач подав заяву б/н б/д, в якій просить суд припинити провадження у справі в частині основного боргу в сумі 2736 грн. 96 коп. у зв'язку зі сплатою відповідачем зазначеної суми.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № 954 від 20.07.2011року, позивач зобов'язався передати у власність відповідача алкогольні напої, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар в порядку, визначеному договором.

Позивач поставляє товар відповідачу на підставі його замовлення. Найменування, кількість асортимент товару визначається відповідачем у замовленні та зазначається позивачем у видатковій накладній на товар. Підпис уповноваженого представника відповідача у накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий від позивача за кількістю та якістю. (п.п. 3.3., 3.4., 4.1 договору).

Згідно з п. 6.1. договору, розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або в іншому, узгодженому сторонами, порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

За видатковими накладними №№ 19595, 19596, 19599 від 21.07.2011року позивачем було передано відповідачу товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар своєчасно та в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2736 грн. 96 коп.

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями видаткових накладних, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару, у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем на день звернення останнього з позовом до суду (22.08.2012року) склала 2736 грн. 96 коп.

Матеріалами справи, зокрема, квитанцією № К31/1/125 від 21.09.2012року, підтверджується факт погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 2736 грн. 96 коп.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за отриманий товар в сумі 2736 грн. 96 коп., провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, останній зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 7 % від суми боргу.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 438 грн. 17 коп. за період з 06.08.2011року по 17.08.2012року.

Позивачем за період з 06.08.2011року по 17.08.2012року нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. При розрахунку останнім застосовано ставку НБУ в розмірі 7,75%, при цьому, не взято до уваги, що згідно з постановою правління Національного Банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 21.03.2012року № 102 з 23 березня 2012 року установлено облікову ставку НБУ в розмірі 7,5%.

Окрім того, частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем пеня нарахована за період з 06.08.2011року по 17.08.2012року, тобто поза межами строку, визначеного ст. 232 Господарського Кодексу України.

Господарським судом здійснений перерахунок пені, сума якої, згідно з розрахунком суду, складає 215 грн. 02 коп. за період з 06.08.2011року по 06.02.2012року (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 215 грн. 02 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 223 грн. 15 коп., за період поза межами шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Також відповідачеві нараховано штраф в сумі 192 грн. 58 коп., виходячи з суми основного боргу (2736 грн. 96 коп.).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 192 грн. 58 коп. є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати отриманого від позивача товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Згідно з поданим розрахунком, розмір 20 % річних складає 565 грн. 39 коп.

Враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача 20 % річних передбачене умовами укладеного між сторонами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 565 грн. 39 коп. 20% річних.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 215 грн. 02 коп. пені, 192 грн. 58 коп. штрафу, 565 грн. 39 коп. 20% річних, є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача основного боргу, суд припиняє провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення з відповідача пені в сумі 223 грн. 15 коп. суд відмовляє у задоволенні позову на підставах зазначених вище.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до господарського суду позовної заяви у відповідача перед позивачем існувала прострочена заборгованість за отриманий від позивача товар в сумі 2736 грн. 96 коп., тобто відповідачем не було виконано взятих на себе за договором зобов'язань щодо повної оплати отриманого товару, чим порушено права позивача в розумінні ч. 1 ст. 1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням тієї обставини, що на момент подання до господарського суду позовної заяви у відповідача перед позивачем існувала прострочена заборгованість за отриманий від позивача товар в сумі 2736 грн. 96 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», вул. Озерянівська, буд. 2, м. Горлівка, Донецька область (код 35871504) 215 грн. 02 коп. пені, 192 грн. 58 коп. штрафу, 565 грн. 39 коп. 20% річних, 1556 грн. 49 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2736 грн. 96 коп. боргу - припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено 27.09.2012 року

Суддя Є.А. Жерьобкіна