Ухвала суду № 26184982, 27.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.12 Справа №5021/2361/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт» на дії органу державної виконавчої служби у справі № 5021/2361/2011

за позовом: Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради,

м. Суми

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсумиліфт", м. Суми

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськсумиліфт", м. Суми

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісліфт Суми", м. Суми

треті особи:

1. Виконавчий комітет Сумської міської ради, м. Суми

2. Управління житлової політики комунального господарства та благоустрою

Сумської міської ради, м. Суми

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників :

від позивача -Уманської О.В.;

від другого відповідача - Олійника В.О.;

ВДВС - Малік Я.О.

(В судовому засіданні, розпочатому об 11 год. 20 хв. 24.09.2012 року, оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 27.09.2012 року)

ВСТАНОВИВ:

На виконання рішення Господарського суду Сумської області від 07.12.2011 року у справі № 5021/2361/2011, яким було задоволено позов Комунального підприємства «Сумижитло» , були видані відповідні накази Господарського суду Сумської області від 27.12.2011 року .

19.06.2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Малік Я.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5021/2361/2011 року, виданого Господарським судом Сумської області, про зобов'язання ТОВ «Міськсумиліфт» ( другим відповідачем) передати Комунальному підприємству «Сумижитло» технічні паспорти на ліфти .

Станом на 15.08.2012 року рішення суду не було виконане другим відповідачем (боржником), що підтверджується актом державного виконавця від 15.08.2012 року .

Оскільки на той час строк для добровільного виконання судового рішення минув, державний виконавець, керуючись ст.ст. 11,89 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову від 15.08.2012 року про накладення на боржника штрафу у розмірі 680,00 грн.

При цьому, відповідно до вимог ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», боржникові був встановлений новий строк виконання - до 16.08.2012 року .

Не виконавши рішення суду в повному обсязі ні до 15.08.2012 року, ні до 16.08.2012 року, другий відповідач (боржник) звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до відповідача : Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 15.08.2012 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28.08.2012 року другому відповідачеві (боржникові) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до ВДВС Сумського МУЮ про визнання протиправною та скасування постанови, оскільки порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів встановлено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Вищезгадану ухвалу Зарічного районного суду м.Суми другий відповідач (боржник) отримав 03.09.2012 року .

Зважаючи на викладене, другий відповідач (боржник) у своїй скарзі № 223 від 05.09.2012 року на дії органу державної виконавчої служби, поданій до Господарського суду Сумської області 05.09.2012 року, просить суд визнати причину пропуску встановленого ст. 121-2 ГПК України процесуального строку поважною і відновити пропущений строк для оскарження постанови про накладення штрафу від 15.08.2012 року.

Згідно ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

За викладених другим відповідачем (боржником, скаржником) у його скарзі № 223 від 05.09.2112 року обставин у даному випадку господарський суд не може визнати поважною причину пропуску встановленого статтею 121-2 ГПК України строку для подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У другого відповідача (боржника, скаржника) не було ніяких об'єктивних (поважних) причин, які б перешкоджали йому своєчасно звернутися зі скаргою до Господарського суду Сумської області у встановленому статтею 121-2 ГПК України порядку та у встановлений цією статтею строк. Звернення скаржника з позовом до Зарічного районного суду м. Суми, всупереч вимогам ст. 121-2 ГПК України та ч. 1 ст. 181 КАС України, не є поважною причиною пропуску встановленого статтею 121-2 ГПК України процесуального строку для оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Відтак, у відновленні пропущеного для оскарження постанови державного виконавця від 15.08.2012 року строку має бути відмовлено, а тому не підлягає задоволенню й вимога скаржника щодо скасування постанови державного виконавця від 15.08.2012 року про накладення штрафу на другого відповідача ( боржника, скаржника) у розмірі 680,00 грн.

Безпідставною та необґрунтованою є скарга другого відповідача (боржника, скаржника) в частині вимог щодо скасування постанов державного виконавця від 17.08.2012 року про накладення на другого відповідача штрафу у розмірі 1 300,00 грн. та про закінчення виконавчого провадження.

Накладення штрафу у розмірі 1 300,00 грн. та закінчення виконавчого провадження було здійснено державним виконавцем у повній відповідності з вимогам статей 11, 25, 49, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» .

Актом державного виконавця від 17.08.2012 року підтверджується факт невиконання другим відповідачем судового рішення і після встановлення нового строку виконання - до 16.08.2012 року.

Згідно ч.2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Зважаючи на викладене, державний виконавець у даному випадку правомірно, керуючись ст. ст. 11, 25, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» , виніс 17.08.2012 року постанову про накладення на другого відповідача штрафу у розмірі 1 300,00 грн.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно частини третьої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» , у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органом для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду, що його видав.

З огляду на вищевикладене правомірною є постанова державного виконавця від 17.08.2012 року ВП № 33307268 про закінчення виконавчого провадження.

Скаржник у своїй скарзі не заперечує факту невиконання рішення суду, але при цьому посилається на те, що «невиконання рішення мало місце внаслідок позиції стягувача».

Таке обґрунтування скаржника (боржника) своєї позиції є безпідставним, оскільки судове рішення має бути виконане саме боржником , а не стягувачем .

Рішення Господарського суду Сумської області у справі № 5021/2361/2011 набрало законної сили 20.03.2012 року і до 15.08.2012 року скаржник (боржник) мав достатньо часу для його виконання.

Згідно ст.. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відновідності зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ст. 115 Господарського процессуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Оскільки рішення Господарського суду Сумської області у справі № 5021/2361/2011 набрало законної сили 20.03.2012 року, то саме це рішення є обов`язковим до виконання відповідачами, але на протязі трьох місяців відповідачі (у тому числі другий відповідач) не вчиняли ніяких дій щодо виконання судового рішення. Саме ця трьохмісячна бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили і було обов`язковим до виконання, спричинила в подальшому (після виконавчого провадження) невиконання відповідачем судового рішення у встановлені державним виконавцем строки для самостійного виконання рішення.

Безпідставним також є посилання скаржника в обґрунтування своєї скарги на те, що під час складання акту від 17.08.2012 року були відсутні поняті, оскільки скаржник не послався при цьому на жодну норму Закону , яка б передбачала складення такого акту за участю понятих .

Оскільки ні закон, ні інші нормативні акти не передбачають складення державним виконавцем акту про невиконання рішення суду за участю понятих, то посилання скаржника на відсутність понятих при складення такого акту, як на підставу для скасування постанов від 17.08.2012 року, є безпідставними та необґрунтованими .

При цьому слід зауважити, що сам факт невиконання судового рішення скаржником не оспорюється і не спростовується.

За таких обставин скарга другого відповідача від 05.09.2012 року № 223 на дії органу державної виконавчої служби не підлягає задоволенню.

Тому, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 11, 25, 49, 50, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 115, 121-2 ГПК України , господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ТОВ « Міськсумиліфт» про відновлення пропущеного процесуального строку для оскарження постанови державного виконавця від 15.08.2012 року про накладення штрафу на ТОВ «Міськсумиліфт» у розмірі 680,00 грн. відмовити .

2. В задоволенні скарги ТОВ « Міськсумиліфт» від 05.09.2012 року № 223 на дії органу державної виконавчої служби відмовити повністю .

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО