Рішення № 26184951, 23.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2012 р. Справа №25/165

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ Конструкціон", вул. Серьогіна,4, м. Полтава, 36000

до Корпорація "Полтавабудінвест", вул. Кагамлика, 35-В, м.Полтава, 36000

про стягнення 612 452,55 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники:

від позивача: Василець О.В., дов. в протоколі

від відповідача: Сошин В.В., дов. в протоколі

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача основного боргу по договору безвідсоткової позики від 26.11.09р. в сумі 300 000,00 грн., 303 000,00 грн. пені, 4 994,50 грн. - 3 % річних, 4 458,05 грн. - інфляційних за неналежне виконання умов договору позики від 26.11.2009р.

Позивач заявою (вх.№6848д від 24.05.2012 р.) уточнив розмір позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 612 400,00 грн, з них основного боргу по договору безвідсоткової позики від 26.11.09р. в сумі 300 000,00 грн., інфляційних - 41 400,00 грн., 3% річних -18 000,00 грн., пені - 253 000,00 грн.

Відповідач у відзивах позов не визнає, посилаючись зокрема на те, що тодішній президент Корпорації «Полтавабудінвест» при укладені договору безвідсоткової позики від 26.11.09р. вчинив дії, які виходили за межі його повноважень та даний договір порушує вимоги ст. 203 ЦК України. Також відповідач вважає, що вимога про стягнення з корпорації судових витрат необґрунтована, оскільки ТОВ «АРФ Конструкціон» не вчинило ніяких дій по врегулюванню спору досудового розгляду та надало жодних доказів про спроби такого врегулювання. Відповідач також зазначає, що вимога про стягнення з корпорації 3% річних згідно ст. 625 ЦК України також є необґрунтованою, і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки договором передбачено, що за користування коштами сплата процентів не передбачено.

Відповідач у відзиві просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій в зв»язку з тяжким матеріальним становищем.

Строк вирішення спору продовжено згідно ч.3 ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 23.08.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРФ Конструкціон» (позикодавець) (далі-позивач) та Корпорацією «Полтавабудінвест»(позичальник) (далі-відповідач) був укладений договір безвідсоткової позики від 26.11.09р. та додаткова угода №1 від 27.11.09р. до цього договору.

Відповідно до п.1.1 договору позикодавець зобов»язується надати позичальнику безвідсоткову позику, а останній зобов»язується повернути позику у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 2.1 договору сума позики за даним договором становить 1 000 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2 договору позикодавець зобов»язаний надати позику у термін до 07.12.09р. траншами.

Відповідно до п.2.3 договору позика надається шляхом перерахування необхідних коштів на рахунок позичальника.

Додатковою угодою були внесені зміни до договору.

Відповідно до додаткової угоди сума позики за даним договором становить 300 000,00 грн. (пункт 2.1 договору).

Позикодавець зобов»язаний надати позику до 27.11.09р. (пункт 2.2 договору).

На виконання умов договору та додаткової угоди до нього позикодавець надав позичальнику позику в сумі 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1445 від 26.11.09р.

Відповідно до п. 2.4 договору та додаткової угоди позикодавець зобов»язаний повернути суму позики, вказану у п.2.1 в день закінчення строку, вказаного в п.3.1 цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору строк надання позики позичальнику (граничний термін повернення позики) до 10.01.10р.

Відповідач свої зобов»язання по договору безвідсоткової позики не виконав.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 300 000,00 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язаня або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 300 000,00 грн. боргу обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. договору та додаткової угоди до цього договору у випадку несвоєчасного повернення позики позичальник зобов»язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день порушення строку.

Позивач відповідачеві нарахував пеню в сумі 253 000,00 грн. за період з 10.01.10р. по 10.07.10р. та інфляційні нарахування в сумі 41 400,00 грн. за період з 01.02.10р. по 30.04.12р.

Згідно ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищевикладеного, за перерахунком суду за допомогою Юридичної пошукової інформаційно-аналітичної програми "Ліга", сума пені становить 30 209,59 грн. за період з 10.01.10р. по 10.07.10р. і сума інфляційних нарахувань за період з 01.02.10р. по 30.04.12р. - 38 400,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В решті пені та інфляційних нарахувань позов задоволенню не підлягає.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом, сума 3% річних за період з 01.02.10р. по 29.02.12р. становить 18 000,00 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання відповідача на те, що по договору безвідсоткової позики не передбачена сплата процентів, тому вимога про сплату 3% річних є безпідставною, суд вважає, що твердження відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.5.1. договору за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Збитками в цьому випадку є 3% річних та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України, які стягуються за користування коштами позивача.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що з нього неправомірно стягується судовий збір, тому що позивач не вчинив дії по врегулюванню спору досудового розгляду та не надав жодних доказів про спроби такого врегулювання, суд не бере до уваги, оскільки чинним законодавством України не передбачена залежність питання щодо відшкодування судових витрат стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони, - від вчинення або не вчинення дії щодо врегулювання спору до судового розгляду.

Ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Взагалі, чинним законодавством України не передбачено обов'язкове досудове врегулювання таких видів господарських спорів, як стягнення заборгованості за договором позики. Ст.5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що «Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.» Домовленості щодо обов'язкового досудового врегулювання спору між Позивачем та Відповідачем не було.

Відповідно до приписів ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Крім того, посилання відповідача на те, що підписав тодішній президент Корпорації «Полтавабудінвест» договір безвідсоткової позики від 26.11.2009 р. без наданих йому на те повноважень, суд до уваги не приймає, оскільки дійсно, рішення про залучення кредитів належать виключно до компетенції загальних зборів Відповідача. Але із Відповідачем був укладений договір позики, а не кредиту. За своєю юридичною суттю це різні види правочинів. При укладанні договору безвідсоткової позики від 26.11.2009 р. сторони керувалися параграфом 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, відповідно до ст.1046 якого за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти..., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відносини щодо надання (залучення кредитів) регулюються параграфом 2 «Кредит» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 1054 якого за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Основною відмінністю кредиту від позики є його надання фінансовою установою та обов'язкове нарахування процентів за період користування кредитом. Але ж між Позивачем та відповідачем укладений договір, який чітко встановлює відсутність жодних процентів (відсотків) за користування грошовими коштами.

Згідно п.10.10.4. статуту Відповідача, Президент Корпорації «...без довіреності діє від імені Корпорації,...укладає договори і здійснює інші правочини....розпоряджається коштами та майном Корпорації, має право підпису фінансових, банківських документів, ...вирішує питання господарської діяльності, організації фінансування, ...».

Жодних обмежень щодо укладання саме договорів позики статут Відповідача не містить, тобто договір безвідсоткової позики від 26.11.2009 р. був укладений посадовою особою - Президентом Корпорації «Полтавабудінвест» у межах наданих йому статутом повноважень.

На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорація "Полтавабудінвест", вул. Кагамлика, 35-В, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 34825499, р/р 26009301222730, МФО 331069 філія «Відділення Промінвестбанку» в м. Полтаві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ Конструкціон", вул. Серьогіна,4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 35926343, р/р 26004060172139, МФО 331401 в ПАБ ГРУ КБ «Приватбанк»- 300 000,00 грн. боргу, 30 209,59 грн. - пені, 38 400,00 грн. - інфляційних нарахувань, 18 000,00 грн. -3% річних, 3 866,13 грн.- витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя О.В. Солодюк

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 серпня 2012 року.

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України