Рішення № 26184780, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/7319-2012 10.09.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"

До: Фізичної особи - підприємця Дженгіз Кадір Еркан

про: стягнення 3 291,92 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором поставки від 23.11.2011 № № 2190-Д позивач, виконуючи свої обов'язки за вказаним договором, поставив відповідачеві товар, проте останній, в свою чергу, отримав його, але не розрахувався. Тому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/7319-2012.

Ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 06.06.2012 надіслана судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та яка вказана у позовній заяві. Отже, за таких підстав відповідач, згідно з ч. 2 ст. 64 ГПК України, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судових засідань.

Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А НО В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія «Славутич»(далі -Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дженгіз Кадір Еркан (далі -Відповідач) був укладений договір поставки від 23.11.2011 № № 2190-Д (далі -Договір), відповідно до якого Позивач продає та поставляє, а Відповідач купує та оплачує на умовах та порядку визначених Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності на товар переходить від Позивача до Відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідач зобов'язався оплачувати кожну партію переданого Позивачем товару, протягом (але не пізніше) 10 (десяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару (п. 3.3 Договору).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, поставив Відповідачеві товар на загальну суму 3.111,92 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних від 25.11.2011 № ДДК-026055 та від 01.12.2011 № ДДК-026544. А Відповідач, в свою чергу, отримав товар, але не розрахувався.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, станом на момент вирішення судом справи, Відповідач має заборгованість перед Позивачем за отриманий товар у розмірі 3.111,92 грн. Сума заборгованості спростована Відповідачем не була.

Доказів сплати заборгованості Відповідачем на користь Позивача суду не подано.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги Позивача є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідальність Відповідача передбачена п. 5.3 Договору, де саме зазначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості поставленого товару за кожний день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунків Позивача за видатковою накладною від 25.11.2011 № ДДК-026055 за період з 06.11.2011 по 26.03.2012 сума пені складає -172,75 грн. та за видатковою накладною від 01.12.2011 № ДДК-026544 за період з 12.12.2011 по 26.03.2012 сума пені складає -7,24 грн.

Перевіривши вказаний вище розрахунок, суд визнав його арифметично вірним, а тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені, загальна сума якої складає 180,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дженгіз Кадір Еркан (02206, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 15-Б, кв. 2/12, 13; ідентифікаційний номер 2326421214, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»(01001, м. Київ, вул. Софійська, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33403739, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) -3.111 (три тисячі сто одинадцять) грн. 92 коп. -основного боргу; 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп. -пені, 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 17.09.2012 року.