Рішення № 26184573, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/9651-2012 26.09.12За позовом Відкритого акціонерного товариства «ТРАКТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

про стягнення заборгованості в сумі 35323,62 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Стороженко Б.В., дов. № 1/94 від 12.07.2012 року,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

17.07.2012 року Відкрите акціонерне товариство «ТРАКТ»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 35323,62 грн., з яких: заборгованість за виконані роботи в сумі 20000,00 грн., 9966,67 грн. пені, 3593,73 грн. інфляційних втрат та 1736,22 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з оплати вартості робіт по влаштуванню котловану під очисні споруди, в зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/9651-2012, розгляд справи призначено на 16.08.2012 року.

10.08.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.08.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі та уточнений розрахунок інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою суду від 16.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.

26.09.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю участі представника в судовому процесі в Київському апеляційному адміністративному суді та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Вивчивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З урахуванням ухвали суду від 16.08.2012 року про продовження строку, спір має бути вирішений не пізніше 02.10.2012 року.

З метою уникнення порушення процесуальних строків та затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу у даному судовому засіданні.

Окрім того, до свого клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача не додає жодних доказів поважних причин нез'явлення представника у судове засідання, явка якого ухвалами від 19.07.2012 року та від 16.08.2012 року визнавалась обов'язковою.

У судовому засіданні 26.09.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 26.09.2012 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 26.09.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

15.05.2009 року відповідач звернувся до позивача із листом, в якому гарантував оплату по факту виконаних робіт з облаштування котловану під очисні споруди з орієнтовним об'ємом робіт 1300 кв.м. на об'єкті «Тимчасовий оптово-роздрібний ринок в 11 мікрорайоні житлового масиву Позняки».

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами було досягнуто згоди про виконання певного обсягу робіт та своєчасної їх оплати, що по своїй суті є фактично укладеним договором підряду.

Згідно із довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2009 року, підписаною сторонами, загальна вартість замовлених відповідачем робіт склала 23082,00 грн.

В липні 2009 року між сторонами було підписано акт приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (КБ-3), з яких вбачається, що загальна вартість виконаних позивачем робіт складає 23082,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином були виконані роботи згідно із замовленням відповідача. Зауваження та претензії з приводу якості та своєчасності виконання робіт з боку Замовника (відповідача) в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

13.09.2010 року, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт в сумі 3082,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача № 2600.2.20.28164.01.

21.05.2012 року позивач звернувся до відповідача із претензією (отримана 25.05.2012 року) про необхідність повної оплати наданих послуг, яка залишилась без належного реагування.

01.07.2012 року між сторонами було складено акт взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість в розмірі 20000,00 грн.

У встановлений строк (по факту виконаних робіт), відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив в повному обсязі оплату за виконані роботи. Доказів зворотного суду не надано.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття виконаних робіт, договірними цінами, атом звірки взаєморозрахунків та довідками про вартість виконаних будівельних робіт підтверджується заборгованість відповідача в частині сплати вартості виконаних робіт в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача.

В порушених перед судом клопотаннях про відкладення розгляду справи, представник відповідача зазначав, що позивачем не було направлено на його адресу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте, вказане твердження відповідача спростовується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 16.07.2012 року та фіскальним чеком від 16.07.2012 року із яких вбачається, що позивач належним чином та в порядку, передбаченому ст. 56 ГПК України, надіслав копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача: 02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д.

Згідно із даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.07.2012 року місцезнаходженням відповідача є: 02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20000,00 грн.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 9966,67 грн. пені, 3593,73 грн. інфляційних втрат та 1736,22 грн. трьох процентів річних.

Слід зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що сторонами в договорі (замовленні) не було передбачено розміру штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань, в тому числі пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» від 29.04.1994 року № 02-5/293 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинними законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 9966,67 грн., оскільки така умова не була погоджена сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, врахувавши періоди, коли індекс інфляції становив менше 100, а також дати оплат за виконані роботи, здійснив власний розрахунок сум інфляційної складової боргу на підставі Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, затверджених листом Верховного суду від 03.04.1997 № 62-97р та трьох процентів річних та дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3593,73 грн. інфляційних втрат та 1736,22 грн. трьох процентів річних, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625, ЦК України підлягають стягненню 20000,00 грн. основного боргу, 3593,73 грн. інфляційних втрат та 1736,22 грн. трьох процентів річних, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9966,67 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки така умова не була погоджена сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д, код ЄДРПОУ 19130159) на користь Відкритого акціонерного товариства «ТРАКТ»(03057, м. Київ, провулок Польовий, 6, код ЄДРПОУ 03450318) заборгованість за виконані роботи в сумі 20000,00 грн., 3593,73 грн. інфляційних втрат та 1763,22 грн. трьох процентів річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д, код ЄДРПОУ 19130159) на користь Відкритого акціонерного товариства «ТРАКТ»(03057, м. Київ, провулок Польовий, 6, код ЄДРПОУ 03450318) судовий збір в сумі 1155,10 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 27.09.2012 року