Рішення № 26184536, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/11895-2012 26.09.12

26.09.2012 Справа № 5011-34/11895-2012За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доДержавного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району м. Києва про стягнення 147 825,65 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача -Марковська В.В., представник за довіреністю; від відповідача -Брюханова О.І., представник за довіреністю.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району м. Києва (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 147 825,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору №1630440 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2000, відповідач свої обов'язки щодо оплати за поставлену теплову енергію не виконав, внаслідок чого у останнього за період з 01.10.2010 по 01.06.2012 виникла заборгованість у розмірі 136 251,84 грн. За порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції у розмірі 7 581,09 грн. та 3% річних у розмірі 3 992,72 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2012 №05-5-12/3707 позовні матеріали були повернуті позивачеві без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.07.2012 у справі №05-5-12/3707 скасовано, справу №05-5-12/3707 передано на розгляд Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням №04-1/841 від 28.08.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи №05-5-12/3707 за результатами чого справу передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 31.08.2012 було порушено провадження у справі №5011-34/11895-2012, розгляд справи було призначено на 26.09.2012.

25.09.2012 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову з огляду на те, що відповідно до рішення № 25 від 11.12.2001 Деснянської районної в м. Києві Ради другої сесії ХХІ11 скликання, створено комунальне підприємство не утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району. Розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації за №433 від 29.12.2002 "Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва", була проведена передача на його баланс житлового і не житлового фонду, що перебував на балансі ДКП "Житлоремфонд" з 01.02.2002. З вказаного періоду основною функцією державного комунального підприємства "Житлоремфонд" є робота по збору боргів минулих років з мешканців - боржників Деснянського району. Таким чином, згідно вищевикладеного ДКП "Житлоремфонд" з 01.02.2002 не є споживачем послуг наданих АЕК "Київенерго".

На думку відповідача з розрахунку позивача до позову, заборгованість ДКП "Житлоремфонд" відсутня, борг повністю відноситься до новоствореного підприємства "Житлорембудсервіс", яке відповідно до рішення №396/6612 від 27.10.2011 Київської міської Ради VIII сесії VI скликання та розпорядження КМ ДА від 14.06.2012 № 1008 визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДКП «Житлоремфонд».

Відтак, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить зупинити провадження у справі №5011-34/11895-2012 для проведення реорганізації по процедурі ДКП «Житлоремфонд»шляхом приєднання до КП «Житлорембудсервіс».

Відповідно до статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи те, що на час розгляду справи реорганізація ДКП «Житлоремфонд»не є завершеною, а відтак і відсутні її правонаступники, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі, у зв'язку із тим, що заміна однієї із сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації відбувається відповідно до статті 25 ГПК України.

У судовому засіданні 26.019.2012 позивач зазначив, що відповідачем було здійснено часткове погашення суми боргу у розмірі 69 151,18 грн. на підтвердження чого відповідачем надано довідку про находження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію ДКП «Житлоремфонд»за період з травня 2009 року до серпня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є ПАТ "Київенерго", (далі -Постачальник) та Державним комунальним підприємством «Житлоремфонд»Ватутинського району (далі -Споживач) було укладено договір № 1630440 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку №2.

Відповідно до пункту 9, 10 Додатку № 2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків) Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за договором №1630440 від 01.12.2000 виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії та довідкою про розрахунок основного боргу. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом жовтня 2010 - червня 2012 років теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію за період з жовтня 2010 року до червня 2012 року на загальну суму 618 227,71 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав частково у зв'язку з чим, за період з 01.10.2010 до 01.06.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 складала 136 251,84 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як встановлено судом та підтверджується довідкою про находження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію ДКП «Житлоремфонд»відповідач за період з 01.05.2009 до 01.06.2012 ще сплатив суму боргу у розмірі 69 151,18 грн.

Часткова сплата заборгованості відповідачем за Договором є свідченням відсутності спору між сторонами в частині заборгованості в сумі 69 151,88 грн., враховується судом в погашення боргу, що виник за період з 01.10.2010 до 01.06.2012.

Заборгованість, що залишається непогашеною за спірний період (01.10.2010-01.06.2012) складає суму 67 100,66 грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована наявність вказаної заборгованості.

Таким чином, суд враховуючи часткове погашення суми боргу дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 67 100,66 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 7 581,09 грн. інфляційних втрат та 3 992,72 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат розмір яких за розрахунком суду з урахуванням показників від'ємного значення (за липень 2011 року індекс інфляції становив 0,987, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 1060,11 грн.; за серпень 2011 року індекс інфляції становив 0,996, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 230,33 грн.) становить 6 290,65 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційної складової суми боргу (з урахуванням показників від'ємного значення) в сумі 6 290,65 грн.

Розрахунок 3% річних відповідає нормам чинного законодавства України, а тому визнається судом обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 992,72 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного Державного комунального підприємства «Житлоремфонд»(02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 67 100 (шістдесят сім тисяч сто) грн. 66 коп. основного боргу, 6 290 (шість тисяч двісті дев'яносто) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 3 992 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 72 коп. 3% річних, 1 547 (одну тисячу п'ятсот сорок сім) грн. 68 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

4. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2012.

СуддяР.Б. Сташків