Рішення № 26184497, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/9356-2012 19.09.12

За позовом Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління експлуатації газового

господарства"Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Київоблгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

про стягнення 1 760 351,58 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача: Богдан С.В. -предст. за довір.;

Від відповідача: Орлов А.І. -предст. за довір.

Рішення прийняте 19.09.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 03.09.2012 до 12.09.2012 та з 12.09.2012 до 19.09.2012.

У судовому засіданні 19.09.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак" про стягнення 1 760 351,58 грн., з яких: 1 709 583,20 грн. -сума основного боргу, 41 553,06 грн. -пеня, 1 190,46 грн. -інфляційні втрати, 8 024,85 грн. -проценти річні, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2012 порушено провадження у справі №5011-35/9356-2012, розгляд справи призначено на 20.08.2012.

20.08.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.09.2012.

У судовому засіданні 03.09.2012 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 03.09.2012 представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 03.09.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12.09.2012, а у судовому засіданні 12.09.2012 оголошувалась перерва до 19.09.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 між Дочірнім підприємством "Києво-Святошинське управління експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак" (далі -відповідач, споживач) було укладено договір №140574-ПГ/12 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів (далі -договір).

Відповідно до умов договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Як передбачено п. 3.2. договору, облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Додатком 1 до договору сторонами було погоджено Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання, номінальні витрати газу на один газоспоживаючий прилад, режим роботи споживача, витрати газу приладом за добу.

Згідно із п. 2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами шляхом 100% оплати до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

Згідно із п. 10.1. договору він набирає чинності з дня його підписання та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012 та укладається на строк до 31.12.2012.

22.02.2012 сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору, за умовами якої сторони погодили погашення відповідачем наявної заборгованості за спожитий природний газ, що станом на 01.02.2012 складає 1 548 203,08 грн., відповідно до наступного Графіку:

348 203,08 грн. -до 15.03.2012

600 000,00 грн. -до 02.04.2012

600 000,00 грн. -до 02.05.2012.

Оплата фактично спожитого природного газу в лютому 2012 року проводиться споживачем на рахунок постачальника до 05.03.2012.

Як свідчать наявні в матеріалах справи Акти приймання-передачі природного газу, Акти-розрахунки по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання, підписані обома сторонами, обсяг споживання природного газу відповідачем у лютому-березні 2012 склав 110,967 тис. куб.м., в тому числі:

у лютому 2012 - у обсязі 88 883 куб. м. на загальну суму 353 539, 24 грн.;

у березні 2012 - у обсязі 22 084 куб. м. на загальну суму 87 840,88 грн.

Як вбачається зі змісту актів приймання-передачі природного газу, актів-розрахунків по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання, вони були підписані відповідачем без зауважень щодо кількості спожитого газу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 709 583,20 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач посилається на те, що позивач безпідставно ухилявся від повірки газопроектного обладнання, внаслідок чого неправомірно нараховував заборгованість за спожитий природний газ, виходячи із номінальної потужності газоспоживаючого обладнання відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать наявні в матеріалах справи Акти приймання-передачі природного газу, Акти-розрахунки по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання, підписані відповідачем без зауважень щодо кількості поставленого газу, позивачем протягом лютого-березня 2012 було поставлено відповідачу природний газу у обсязі 110,967 тис. куб.м., загальною вартістю 441 380,12 грн. Крім цього відповідачем відповідно до умов Додаткової угоди №1 до договору були взяті на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості у розмірі 1 548 203,08 грн., яка виникла станом на 01.02.2012.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу, в результаті чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 1 709 583,20 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати із споживача стягується пеня у подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується пеня, він суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача 1 190,46 грн. -інфляційних втрат, 8 024,85 грн. - 3% річних, 41 553,06 грн. -пені.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та проценті річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення пені та процентів річних, підлягають задоволенню повністю згідно із розрахунками позивача.

Згідно із Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що містяться у листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат вказаним вимогам не відповідає. Згідно із розрахунком суду розмір інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання, що мало місце у березні 2012 становить 1 528.75 грн.

Враховуючи, що сума інфляційних втрат, за розрахунком суду у розмірі 1 528,75 грн. перевищує суму, заявлену до стягнення позивачем, а суд в силу положень ст. 83 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача і таке клопотання позивачем не подавалось, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 1 190,46 грн. згідно із розрахунком позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів своєчасної сплати поставленого природного газу та не навів підстав для звільнення його від обов'язку своєчасно його оплатити.

Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування заборгованості, виходячи із номінальної потужності газоспоживаючого обладнання, судом відхиляються, оскільки відповідно до умов договору підставою оплати за поставлений природний газ є акти приймання-передачі природного газу, які разом із Актами-розрахунками по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання були підписані відповідачем без зауважень щодо кількості поставленого газу.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 1 760 351,58 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак" (03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5-А, ідентифікаційний код 31456691) на користь Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 17, ідентифікаційний код 19412538) 1 709 583,20 грн. (один мільйон сімсот дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 20 коп.) -основного боргу, 41 553,06 грн. (сорок одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні 06 коп.) -пені, 1190,46 грн. (одну тисячу сто дев'яносто гривень 46 коп.) - інфляційних втрат, 8 024,85 грн. (вісім тисяч двадцять чотири гривні 85 коп.) -процентів річних, 35 207,03 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті сім гривень 03 коп.) -судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.09.2012

Суддя М.Є. Літвінова