Рішення № 26184484, 21.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/9938-2012 21.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Оболонь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ»

Про стягнення 558 746 грн. 09 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники:

Від позивача Петренко О.В. -дов. від 03.09.2012 № 115/0/25-12;

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 21.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Оболонь»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ»про стягнення 558 746 грн. 09 коп. (480 000 грн. 00 коп. - заборгованості по передоплаті за договором № ТФ 30-02/08 від 30.08.2011 та 78 746 грн. 09 коп. -пені).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/9938-2012, розгляд справи призначено на 05.09.2012.

28.08.2012 через відділ діловодства суду від позивача надійшли на виконання вимог ухвали суду додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Також представником позивача подані через відділ діловодства суду подана заява про забезпечення позову.

04.09.2012 відповідач через відділ діловодства суду подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 розгляд справи було відкладено на 21.09.2012.

21.09.2012 відповідач через відділ діловодства суду подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 21.09.2012 суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника.

Судом також розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та відхилено її з підстав необґрунтованості.

Так, відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи 30.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансовою компанією «ЛАЗ»(Постачальником, відповідачем) та Публічним акціонерним товариством «Оболонь»(Покупцем, відповідачем) було укладено договір поставки № ТФ 30-02/08.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця автобус ЛАЗ А152 (ТЗ), асортимент, кількість, яких вказано в Специфікації (Додаток № 2), комплектність яких визначена Технічними специфікаціями (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти ТЗ та здійснити його оплату, для подальшого використання і експлуатації, в строки зазначені в цьому Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору комплектація ТЗ, що постачається, повинна відповідати технічним умовам на відповідну модель ТЗ та погодженим Постачальником Технічним специфікаціям (Додаток № 1) Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна цього договору становить 960 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в розмірі 50% вартості товару - передоплата. Підставою здійснення передоплати є рахунок, виставлений до оплати Постачальником. Сума, що залишилася, сплачується протягом 14 календарних днів з моменту фактичного отримання товару.

Відповідно до п. 4.1. договору, строк (термін) поставки (передачі) товарів протягом 90 календарних днів з моменту здійснення 50 % передоплати.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач відповідно до платіжного доручення № 19924 від 26.09.2011 у відповідності до п. 3.1. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 480 000 грн. 00 коп. -передоплату у розмірі 50 % вартості товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Оскільки позивач сплатив обумовлену Договором передоплату, то відповідач зобов'язаний був відповідно до п. 4.1. протягом 90 календарних днів з моменту здійснення позивачем 50% передоплати передати у власність позивача автобус ЛАЗ А152 (ТЗ)

Доказів передачі у власність позивача автобуса ЛАЗ А152 (ТЗ), обумовлених п. 1.1. Договором, у встановлений Договором строк, суду не надано.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.06.2012 № 2033/0/2-12 щодо повернення здійсненої попередньої оплати, яка залишилася без відповіді та задоволення.

З урахуванням вищезазначеного відповідач зобов'язаний повернути позивачеві безпідставно отримані грошові кошти в сумі 480 000 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач свого обов'язку не виконав, то вимога позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 480 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 78 736 грн. 09 коп. пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до п. 7.2 Договору встановлено, що за порушення строку поставки товару (ТЗ), передбаченого п. 4.1. даного договору, окрім випадків передбачених розділом 9 даного договору (форс-мажор) Постачальник має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за весь час прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За вищезазначеним розрахунком суду розмір пені становить 73237 грн. 89 коп. та підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення96000027.12.2011 - 22.03.2012877.7500 %0.042 %*35467.4096000023.03.2012 - 26.06.2012967.5000 %0.041 %*37770.49Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова компанія «ЛАЗ»(03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 6; код ЄДРПОУ 35715060) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Оболонь»(04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3; код 05391057) 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. -передоплати, 73 237 (сімдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 89 коп. -пені, 11 064 (одинадцять тисяч шістдесят чотири) грн. 76 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 26.09.2012

СуддяА.М. Івченко