Рішення № 26184416, 17.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.12 р. Справа № 5011-42/1228-2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Бокової Ю.В., суддя Сгара Е.В., суддя Захарченко Г.Є.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерної страхової компанії "Омега", м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: громадянина Литовченка Вадима Миколайовича

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянина Рогуцького Маркіяна Миколайовича; громадянина Рибачка Юрія Олександровича

про відшкодування шкоди.

за участю представників сторін:

від позивача: Журавльова О.В. - за довір. від 20.10.2011 р. № 181 ЗОВ

від відповідача: Пруцков В.Ю. - за довір. від 27.12.2011 р. № 4674-22/19

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Литовченко В.М.: не з'явилась

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рогуцький М. М., Рибачок Ю. О.: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 18.05.2012 р. на підставі ст. 69 ХПК України було продовжено процесуальний строк розгляду спору на п'ятнадц?ять днів до 05.06.2012 р.

По справі на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.05.2012 р.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м. Донецьк про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 27 551,28 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.04.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Литовченка Вадима Миколайовича, с. Хотів, Київська обл., третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рогуцького Маркіяна Миколайовича, м. Київ та Рибачака Юрія Олександровича, м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземного транспорту № 082-07-0275-30 від 01.12.2008 р., рахунок-фактуру від 02.02.2009 р. № АТ00995, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2009 р. по адміністративній справі № 3-2332/09 р., довідки ДАІ, платіжне доручення від 26.02.2009 р. № 692, страховий акт № 2798-Т, розрахунок суми страхового відшкодування від 20.02.2009 р., звіт про оцінку вартості матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу № 10/02/09 від 12.02.2009 р., рахунки № АТ 00995, АТ 00996, АР 00393 та наряду замовлення, акт огляду транспортного засобу від 10.02.209 р., службову довіреність та подорожній лист, заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, регресну вимогу від 01.12.2010 р. № 5576, відповідь на регресну вимогу від 04.04.2011 р. № 1069-22/19.

Представник позивача у судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача протягом розгляду справи надавав заперечення на позовну заяву, в яких проти позову позивача ПрАТ «АСК» «Омега» заперечував, вважає вимоги позивача необґрунтованими в зв'язку з ненаданням документального підтвердження законності підстав експлуатації Рогуцьким М.М. автомобіля «Шевролет» АА 4451АЕ. Але зазначив, що у разі надання документального підтвердження законності підстав експлуатації Рогуцьким М.М. зазначеного автомобіля позовні вимоги визнає у сумі 15 610,81 грн.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору, якими висловлювали свою правову позицію.

18.04.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Литовченка Вадима Миколайовича від 12.04.2012 р., який надав пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31.01.2009 р. в місті Києві. Зазначив, що ДТП сталась в результаті винних дій Рогуцького М.М., який керував автомобілем «Шевролет». В заяві зазначив, що на підставі технічного талону автомобіль Рогуцькому не належав, але представникам ДАЇ останній надав довіреність на право керування автомобілем. Повідомив про неможливість бути присутнім у судовому засіданні в зв'язку з відрядженням. Просив суд розглянути справу без його участі. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рогуцький М.М. та Рибачок Ю.О. у судові засідання не з'явились жодного разу, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином шляхом надіслання відповідних ухвал суду за встановленим місцезнаходженням.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від

28.05.2012 р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Бокова Ю.В., судді: Сгара Е.В., Курило Г.Є.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.07.2012 р. в зв'язку з відпусткою судді Курило Г.Є. було змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Бокова Ю.В., суддя Сгара Е.В., суддя Захарченко Г.В.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2009 р. о 01 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Артема у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху України Рогуцьким М. М. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «БМВ», державний номер АА0038ВТ, що належить Шкуратовському П.В., автомобіля марки «Лексус», державний номер ВВ0005ВР, під керуванням Литовченка В.М., автомобіля марки «Хонда», державний номер АА8338ІН, що належить Ременяк С.Я. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ від 31.01.2009 р., а також наявними в матеріалах справи поясненнями Шкуратовського П.В., Литовченка В.М., Ременяка С.Я., Рогуцького М.М.

Винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 3-2332/09 від 07.04.2009 р. є Рогуцький Маркіян Миколайович.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (страховик) та Відкритим акціонерним товариством «Стахановський вагонобудівний завод» (страхувальник), укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 082-07-0275-30 від 01.12.2008 р (далі по тексту - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача). Об'єктом страхування згідно п. 2.1. є автомобіль "Лексус", державний номер ВВ0005ВР. Вигодонабувачем за цим Договором є ВАТ«Стахановський вагонобудівний завод».

Відповідно до правовстановлюючих документів позивача, Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега». Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика за договором.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили строк дії Договору з 29.12.2008 р. до 28.12.2008 р. Порядок та умови виплати страхового відшкодування визначені сторонами розділом 10 Договору. Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено в пункті 3.2. Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль "Лексус", державний номер ВВ0005ВР був застрахованим.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2009 року відносно Рогуцького М.М. на підставі ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП України застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях Рогуцького М.М. вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю "Лексус", державний номер ВВ0005ВР, який належить ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», були нанесені механічні ушкодження, чим власнику заподіяно матеріальну шкоду. В момент ДТП автомобілем «Лексус» на законних підставах керував водій Литовченко В.М., про що свідчить службова довіреність від 31.03.2008 р. № 3802 та подорожній лист службового легкового автомобіля на 30-31 січня 2009 р.

10.02.2009 р. фізичною особою-підприємцем Семенченко П.О. в м. Києві було проведено огляд транспортного засобу "Лексус", державний номер ВВ0005ВР, під час якого було встановлено характер пошкоджень, про що складено акт огляду транспортного засобу від 10.02.2009 р.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 10/02/09 від 12.02.2009 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля «Лексус» становить

16 120,81 грн.

Позивачем на підтвердження визнання факту настання страхового випадку, складений страховий акт від 23.02.2009 р. № 2798-Т за договором страхування транспортного засобу від № 082-07-0275-30 від 01.12.2008 р. та розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 27551,28 грн.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 27551,28 грн., в підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення від № 692 від 26.02.2009 р. про перерахування зазначеної суми на рахунок ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до матеріалів справи, Рогуцький М.М. керуючи автомобілем «Шевролет», держаний номер АА 4451 АЕ по вул. Артема в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «БМВ», державний номер АА0038ВТ, що належить Шкуратовському П.В., автомобілем марки «Лексус», державний номер ВВ0005ВР, під керуванням Литовченка В.М., автомобілем марки «Хонда», державний номер АА8338ІН що належить Ременяк С.Я., що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Рогуцького М.М. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-7896/11.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Рогуцького М.М., який на правових підставах керував транспортним засобом «Шевролет», держаний номер АА 4451 АЕ і іншого сторонами не доведено.

Посилання відповідача на відсутність у Рогуцього М.М. документів, на підставі яких від керував автомобілем «Шевролет», держаний номер АА 4451 АЕ, суд вважає необґрунтованими, оскільки перевірка у водіїв документів на право користування й керування транспортними засобами, подорожних листів, наявності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів віднесена до компетенції органів міліції у відповідності до п. 21 ст. 11 Закону України "Про міліцію". Таким чином, встановлення факту правомірності експлуатації водієм автомобілем законодавством покладено на органи міліції (державної автомобільної інспекції).

У відповідності до частини першої ст.126 Кодексу про адміністративні правопорушення України керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення правил користування засобами транспорту (в тому числі передбачені ст. 126 КУпАП) розглядаються органами внутрішніх справ. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. А згідно із ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, керування водієм транспортним засобом без наявності документів про право користування чи розпорядження ним є адміністративним правопорушенням, а тому факт такого правопорушення може бути підтверджено лише встановленими законодавством документами - протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та постановою про таке адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідач, в силу вищенаведених норм законодавства, не надав до матеріалів справи доказів вчинення Рогуцьким М.М. правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а саме керування ним автомобілем «Шевролет» без належних документів.

Посилаючись на той факт, що автомобіль «Шевролет», держаний номер АА 4451 АЕ, яким керував Рогуцький М.М. було застраховано у відповідності до приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою

№ 55576 від 01.12.2010 р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.12.2010 р. В задоволенні вказаної регресної вимоги позивачу було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Рибачком Юрієм Олександровичем було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС № 0305308, який станом на 31.01.2009 р. був дійсним. Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 25500,00 грн., а франшиза - 510,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобіля «Шевролет», держаний номер АА 4451 АЕ, яким як встановлено судом, на законних підставах керував Рогуцький М.М. існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі наведеного, позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення 27 551,28 грн. матеріальної шкоди, яка була сплачена в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 692 від 26.02.2009 р.

За звітом фізичної особи-підприємця Семенченка Павла Олексійовича від 12.02.2009 р. № 10/02/09 про оцінку вартості матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу марки «Лексус», державний номер ВВ0005ВР, складає 16 120,81 грн.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин. При цьому, грошове зобов`язання у регресних правовідносинах не є окремим видом зобов`язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 15610,81 грн.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст. ст. 993, 1191, 1166, 1187, 1188, Цивільного кодексу України, ст. ст. 126, 222, 254 КУпАП, Закону України «Про страхування» от 07.03.1996, № 85/96-ВР, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» от 01.07.2004, № 1961-IV, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м. Донецьк про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА», м. Донецьк (83052, м. Донецьк, пр-т Ілліча, буд. 100, ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонена страхова компанія «Омега», м. Київ (04053, м. Київ, вул.. Обсерваторна, 17 «а», п/р 26500010024980 у ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ЄДРПОУ 21626809) суму страхового відшкодування сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 15 610,81 грн. грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.07.2012 р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2012 р.

Головуючий суддя Бокова Ю.В.

Суддя Захарченко Г.В.

Суддя Сгара Е.В.