Рішення № 26184192, 02.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.12 р. Справа № 5006/8/42пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод", м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м. Донецьк

про зобов'язання передати у власність вугільний концентрат марки «К» у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості зазначених у Додатку № 54 до договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. на березень 2009 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Заматов Р.В. - за довір. від 05.05.2011 р. № 1017

від відповідача: Зінченко Є.В. - за довір. від 23.11.2011 р. № 2224

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 14.06.2012 р. на підставі ст. 69 ХПК України було продовжено процесуальний строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 02.07.2012 р.

По справі на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.07.2012 р.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Асоціації "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр", м. Донецьк про зобов'язання передати у власність вугільний концентрат марки «К» у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості зазначених у Додатку № 54 до договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. на березень 2009 р.

В обґрунтування позову позивач надав суду копії наступних документів: договір

№ 6665дс від 01.07.2005 р., додаткові угоди до договору № 6665дс № б/н від 27.12.2005 р., № б/н від 07.12.2006 р., № б/н від 28.12.2007 р., № б/н від 02.12.2008 р., № 47 від 27.12.2009 р., акту виконаних робіт за договором № 6665дс за март 2009 р., посвідчення про якість концентрату № 168 від 02.03.2009 р. та № 84 від 05.03.2009 р., квитанції про приймання вантажу № 51343669 від 07.03.2009 р., № 51344257 від 03.02.2009 р.,

№ 51344259 від 04.03.2009 р., № 51344256 від 04.03.2009 р., № 51344266 від 04.03.2009 р., вимога № 17/17-2186 від 09.02.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

14.06.2012 р. на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява від 12.06.2012 р. б/н про заміну відповідача Асоціації «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» його процесуальним правонаступником Публічним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська».

Згідно ухвали господарського суду Донецької області від 14.06.2012 р. на підставі ст. 25 ХПК України було здійснено заміну відповідача Асоціації "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" його процесуальним правонаступником - Публічне акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Комсомольська" (відомості про юридичну особу -правонаступника: 83014, м. Донецьк, Калінінський р-н, вул. Лівобережна, 66, ЄДРПОУ 24820699).

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» у відзиві та усних поясненнях проти позову заперечив, зазначив, що вугілля не відвантажено саме з вини позивача, оскільки у вимозі від 10.06.2011 р. не вказані всі реквізити для відвантаження вугілля, що було встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2012 р. по справі № 5006/7/7пн/2012; Вважає, що умови договору № 6665дс від 01.07.2005р. виконав в повному обсязі; водночас повідомив про неможливість виконання вимог Договору у зв'язку зі зміною показників якості вугільного концентрату, які трапились із товаром з вини позивача, в зв'язку із тим, що концентрат марки «К» відноситься до стійкого до окислення вугілля, припустимий термін збереження на складах якого складає 18 місяців. Зазначив, що термін зберігання вугільного концентрату та промпродукту витік.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору, якими висловлювали свою правову позицію.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

01.07.2005 р. між Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод" та Асоціацією "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" було укладено договір № 6665 дс (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого замовник щомісячно передає на переробку виконавцю у якості давальницької сировини рядове вугілля, марка, кількість і якісні характеристики якого наведені у додатках, які є невід'ємними частинами договору, для збагачення на ЦЗФ «Калінінська» на умовах СРТ ст. Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000 р.)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено зміну найменування з Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод" на Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод".

Додатковою угодою від 02.12.2008р. до договору № 6665дс від 01.07.2005 р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009 р.

Додаткова угода від 02.12.2008 р. до договору №6665дс від 01.07.2005 р. є невід'ємною частиною договору №6665дс від 01.07.2005 р., підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Таким чином, в спірний період договір був чинним.

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець приймає вугілля, збагачує його та постачає замовнику отримані продукти збагачення на умовах FCA ст. Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000 р.).

Розділом 2 договору сторони передбачили якість, строки і об'єми поставок давальницького вугілля, так, п. 2.1 встановлює, замовник поставляє вугілля згідно технічним умовам шахти. Показники якості визначаються за одноразово відвантажені партії вугілля. Методи відбору і підготовки проб вугілля повинні відповідати ДСТУ 4096-2002 (зі змінами і доповненнями).

Умови поставки вугілля і продуктів збагачення сторони визначили Розділом 4 договору.

Відповідно до п. 4.4 Договору передача вугільного концентрату та промпродукту виконавцем замовнику здійснюється відповідно до акту приймання-передачі.

Згідно п. 4.5 Договору виконавець здійснює збагачення вугілля і відвантаження продуктів збагачення по реквізитам, зазначеним замовником за 2 дні до початку відвантаження продуктів збагачення.

В кінці місяця замовником і виконавцем підписується акт звірки про приймання-передачу вугілля і продуктів збагачення (п.4.10).

П'ятим розділом договору сторони визначили ціну і порядок розрахунків.

Вартість збагачення 1 тони вугілля та порядок розрахунків за договором визначається додатковими угодами до договору (п.5.1).

Відповідно до п. 5.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 01.07.2005 р.) замовник сплачує вартість збагачення щотижнево. Кінцевий розрахунок між сторонами виконується до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного завершення взаєморозрахунків (п.10.1).

27.02.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 47, відповідно до якої замовник у березні 2009 р. передає на переробку виконавцю на ЦЗФ "Калінінська" у якості давальницької сировини рядове вугілля марки "К" у кількості 3600 тон на умовах СРТ станція Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000 р.). Вартість рядового вугілля, переданого на збагачення, по якій здійснюється відшкодування збитків, складає 425,00 грн. за тону без урахування ПДВ. Відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди виконавець у березні 2009 р. збагачує отримане вугілля і відвантажує концентрат і промпродукт у кількості з урахуванням виходу на умовах FCA станція Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000р.).

Відповідно до п. 5 всі продукти збагачення (форма 6-ТЄК) відвантажуються замовнику не пізніше календарної доби з моменту отримання від замовника посвідчень якості. Реквізити відвантаження продуктів збагачення доводяться виконавцю додатково, але не пізніше двох діб до дати відвантаження.

В підтвердження передачі відповідачу вугілля, позивач посилається на посвідчення про якість концентрату № 168 від 02.03.2009 р. та № 84 від 05.03.2009 р., квитанції про приймання вантажу № 51343669 від 07.03.2009 р., № 51344257 від 03.02.2009 р.,

№ 51344259 від 04.03.2009 р., № 51344256 від 04.03.2009 р., № 51344266 від 04.03.2009 р..

Посилаючись на невиконання Публічним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» умов Договору, нездійснення переробки отриманого у березні 2009 р. концентрату марки «К» у кількості 441,4 т та промпродукту в кількості 50.7 т., позивач звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача належним чином виконати прийняті на себе зобов'язання Публічним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», передати у власність концентрат марки «К» в кількості 441,4 т. та промпродукт в кількості 50.7 т.

За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору 01.07.2005 р. № 6665 дс та додаткової угоди № 47 від 27.02.2009 р. позивач у березні 2009 р. передав на переробку Публічному акціонерному товариству «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» в якості давальницької сировини, концентрат марки "К" у кількості 3 586, 50 т., що підтверджено актом виконаних робіт звірки отриманого рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення за березень 2009 р.

У березні 2009 р. після переробки рядового вугілля у кількості 3 586, 50 т., згідно акта виконаних робіт звірки отриманого рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення за березень 2009 р. випуск концентрату у натурі склав 2 222, 9 т., випуск промпродукту у натурі склав 35, 0 т.

Згідно матеріалів справи та пояснень обох представників сторін, відповідач у березні 2009 р. відвантажив позивачу концентрат у розмірі 2 937, 8 т. і промпродукт 69,0 т., у зв'язку з чим у відповідача залишилася продукція, що належить позивачу, а саме концентрат у розмірі 441,4 т. і промпродукт у розмірі 50,7 т.

Факт знаходження вказаної кількості концентрату та промпродукту у відповідача підтверджується самім відповідачем, а також встановлено господарським судом під час розгляду спору між тими ж сторонами в рамках господарської справи № 38/273 пн (рішення від 24.05.2011 р. № 38/273 пн).

Згідно із ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

За приписом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір (з додатками до нього) є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.5 Договору, виконавець здійснює збагачення вугілля і відвантаження продуктів збагачення за реквізитами, зазначеними замовником за 2 дні до початку відвантаження продуктів збагачення. Пунктом 5 Додаткової угоди № 47 від 27.02.2009 р. до договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. всі продукти збагачення (форма 6-ТЄК) відвантажуються замовнику не пізніше календарної доби з моменту отримання від замовника посвідчень якості. Реквізити відвантаження продуктів збагачення доводяться виконавцю додатково, але не пізніше двох діб до дати відвантаження.

На виконання умов Договору позивач направив на адресу відповідача вимогу від 03.06.2011 р. № 17/17-1805 про відвантаження вугільного концентрату в кількості 441,4 тн та промпродукту в розмірі 50,7 тн., яка як встановлено рішенням господарського суду від 14.03.2012 р. по справі № 5006/7/7пн/2012 не мала всіх необхідних реквізитів, які мали бути зазначені для направлення спірного вугільного концентрату відповідачу. Товар з цих причин відповідачем відвантажений не був.

09.02.2012 р. позивач знов звернувся до відповідача з вимогою за № 17/17-2186 якою просив відвантажити з ЦЗФ «Калінінська» відповідно до умов Договору 03.06.2011 р. № 17/17-1805 на адресу ТОВ «Ясиновський КХЗ» вугільний концентрат марки «К» у кількості 441,4 т та промпродукту у кількості 50,7 т протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги, яка залишилась без задоволення.

В ході розгляду справи господарським судом було досліджено матеріали справи № 38/273 пн між тими ж сторонами, про той же предмет, але з інших підстав. З матеріалів цієї справи вбачається, що відповідно до акта обстеження залишків продукції на складі ВАТ «ЦЗФ Калінінська» від 31.03.2010 р. відповідно до Наказа Міністерства вугільної промисловості СРСР № 67 від 10.02.1970 р., у зв'язку з окислюванням горючої маси, размокаємістю породи та втратою товарного виду, залишки продукції, що зберігаються на складі ВАТ «ЦЗФ Калінінська», що належать ЗАТ «Донецьксталь», марка «К» 441,4 т та промпродукт 50.7. т, втратили свої фізичні властивості вугілля та підлягають утилізації на породний відвал.

Відповідно до стандарту Мінвуглепрому України СОУ - П 10.1.00174125.013:2008 «Склади вугільних шахт, розрізів та збагачувальних фабрик. Загальні технічні вимоги», затвердженого наказом міністерства вугільної промисловості України від 04.07.2008 р. № 314 зазначено, що вугілля такої марки належить до ІІ групи стійкості до окислення і граничний термін його зберігання становить 18 місяців.

Як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 24.05.2011 р. по справі № 38/273 пн, поставка вугільного концентрату була здійснена в березні 2009 р. Таким чином, на час подання позову, вугілля втратило свої властивості, якісні характеристики та цінність в зв'язку зі спливом строку його зберігання передбаченого стандартом Мінвуглепрому України СОУ - П 10.1.00174125.013:2008 «Склади вугільних шахт, розрізів та збагачувальних фабрик. Загальні технічні вимоги», затвердженого наказом міністерства вугільної промисловості України від 04.07.2008 р. № 314 і було утилізоване на підставі акта обстеження залишків продукції на складі ВАТ «ЦЗФ Калінінська» від 31.03.2010 р. Сталося це саме з вини позивача, в зв'язку із тим, що позивачем тривалий час належним чином не виконувались покладені на нього зобов'язання за договором від 01.07.2005 р. № 6665дс, що підтверджено судовими рішеннями від 14.03.2012 р. по справі № 5006/7/7пн/2012 та від 24.05.2011 р. по справі № 38/273 пн.

Відповідно до п. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор (в даному випадку позивач по справі) вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку, що вугільний концентрат та промпродукт не відвантажено своєчасно відповідачем по справі за відсутності його вини, а саме через неналежне виконання позивачем зобов'язань передбачених Договором, що призвело через окислення горючої маси, розкладення вологої породи до втрати фізичних властивостей вугілля. Таким чином, товар який відповідав би показникам якості зазначеним в Додатку 54 до Договору від01.07.2005 р. № 6665дс відсутній.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача викладені в поясненнях протягом розгляду справи, в зв'язку з недоведеністю.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами заявлені вимоги. За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача у порядку визначеному статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 629, 613 Цивільного кодексу України, ст. 67, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 25, 33, 34, 35, 30, 38, 43, 47, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» про зобов'язання передати у власність вугільний концентрат марки «К» у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості зазначених у Додатку № 54 до договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. на березень 2009 р. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.07.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.