Рішення № 26184103, 05.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.12 р. Справа № 5006/8/18/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «Уніка», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: громадянина Пєркова Сергія Костянтиновича, м. Київ;

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянина Лєпкало Олега Петровича, м. Київ.

про стягнення збитків в сумі 18 924,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Уніка», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк про стягнення збитків в сумі 18 924,45 грн.

В обґрунтування свої вимог позивач надав копії наступних документів: договір добровільного страхування наземного транспорту № 011043/4002/0000588 від 30.05.2011 р., страховий акт від 24.10.2011 р. № 000774162, наказ від 24.10.2011 р. № 74162, довідку Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві, розгорнуту довідку ДАЇ, Постанову Дарницкого районного суду м. Києва від 14.10.2011 р. по справі № 3-7896/11, заяву про виплату страхового відшкодування від 05.09.2011 р., звіт про оцінку, платіжне доручення від 26.10.2011 р. № 035252, посвідчення подія Пєркова Олександра Сергійовича, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Мазда», державний номер АА 8168 НХ, регресну вимогу від 21.11.2011 р. № 5806, правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Пєркова Сергія Костянтиновича, м. Київ та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лєпкало Олега Петровича, м. Київ.

Позивач у судові засідання не з'явився. Заявою про зменшення позовних вимог остаточно визначив їх в сумі 17 924,45 грн., наполягав на їх задоволенні, просив проводити розгляд справи за відсутності представника ПрАТ «СК «Уніка».

Представник відповідача в судове засідання 10.05.2012 р. з'явився, надав відзив на позовну заяву від 11.05.2012 р. № 3339, в якому проти позову позивача ПрАТ «СК» «Уніка» заперечував, просив позивачу у задоволенні позову відмовити, зазначив, що зобов'язання страховика на здійснення страхового відшкодування, в т.ч. в порядку регресу, виникає після отримання заяви з повним пакетом документів, необхідних для здійснення такого відшкодування. Зазначив, що дійсно отримав від позивача регресну вимогу від 21.11.2011 р. № 5806 про сплату страхового відшкодування. Однак до цієї вимоги були додані копії документів які оформлені з порушенням вимог діючого законодавства. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Також просив суд розглянути справу без участі представника відповідача.

03.04.2012 р. та 07.05.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшли пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Пєркова Сергія Костянтиновича який зазначив, що саме він є власником автомобіля «Мазда» д.н.з. АА 8168 НХ, але в день ДТП автомобілем керував на законних підставах Пєрков Олександр Сергійович. Повідомив, що ПрАТ «СК «Уніка» перерахувало 15 936,45 грн. на його банківський рахунок, а 2 988,00 грн. позивачем було утримано в рахунок погашення несплаченої частки страхового платежу. Просив розглядати справу без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лєпкало Олег Петрович у судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином шляхом надіслання відповідних ухвал суду за встановленим місцезнаходженням.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2011 р. о 21 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Здолбунівська, 9-б у зв'язку з порушенням ПДР Лєпкало О.П., який керував автомобілем марки «Део», державний номер АА 4134 ІО сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мазда», державний номер АА 8168 НХ, під керуванням водія Пєркова О.С. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ від 02.09.2011 р., а також наявними в матеріалах справи поясненнями Лєпкало О.П. та Пєркова О.С.

Винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, пояснень третьої особи Пєркова О.С., в тому числі постанови Дарницького районного суду м. Києва по справі № 3-7896/11 від 14.10.2011 р. є Лєпкало Олег Петрович.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Пєрковим Сергієм Костянтиновичем, який є власником автомобіля «Мазда», державний номер АА 8168 НХ, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 011043/4002/0000588 від 30.05.2011 р.(далі по тексту - Договір).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що він діє з 01.06.2011 р. до 31.05.2012 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль «Мазда», державний номер АА8168НХ був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, вищевказаний автомобіль "Мазда", державний номер АА 8168 НХ (п. 1.1. Договору).

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено в пункті

1.3. Договору.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 469-1/КВ1 від 15.10.2011 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля «Мазда» становить

19493,83 грн.

Відповідно до страхового акта від 24.10.2011 р. № 000774162, сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 18924,45 грн.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 18924,45 грн., в підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 26.10.2011 р. № 035252 на суму 15 936,45 грн., наказ про виплату страхового відшкодування від 24.10.2011 р. № 74162 на суму 15 936,45 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Страхувальника та зарахування 2 988,00 грн. в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Пєрков Сергій Костянтинович надав суду пояснення щодо обставин справи від 30.03.2012 р., в яких повідомляє, що він є власником автомобіля «Мазда», державний номер АА 8168 НХ. На момент ДТП, що трапилась 02.09.2011 р., автомобілем на законних підставах керував Пєрков О.С. Зазначив, що позивач листом від 21.10.2011 р. № 74162 повідомив, що страхове відшкодування розраховане в сумі 18 954,45 грн., з яких 2 988,00 грн. страхова компанія утримала на погашення несплаченої ним частки страхового платежу, а 15 936,46 грн. перерахувало на його особистий банківський рахунок. В підтвердження надав для долучення до матеріалів справи копію листа від 21.10.2011 р. № 74162. Поясненнями, які долучені до матеріалів справи підтвердив отримання ним страхового відшкодування в сумі 15 936,46 грн. та зарахування суми в розмірі 2 988,00 грн. на погашення позивачу несплаченої частки страхового платежу.

Відповідно до п. 1.5. Договору добровільного страхування наземного транспорту № 011043/4002/0000588 від 30.05.2011 р. порядок сплати страхового платежу сторонами визначений в наступним чином: до 31.05.2011 р. - 1494,00 грн., до 31.08.2011 р. - 1494,00 грн., до 30.11.2011 р. - 1494,00 грн., до 29.02.2012 р. - 1494,00 грн., а разом 5 976,00 грн. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на 01.02.2011 р. Страхувальником згідно графіку було сплачено суму в розмірі 2 988,00 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до матеріалів справи, Лєпкало О.П. керуючи автомобілем «Део», держаний номер АА 4134 ІО по вул. Здолбунівська, 9-б в м. Києві не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда», державний номер

АА 8168 НХ під керуванням водія Пєркова О.С., що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Лєпкало О.П. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-7896/11.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Пєркова О.С. і іншого сторонами не доведено.

Посилаючись на той факт, що автомобіль «Део», яким керував Лєпкало О.П. було застраховано у відповідності до приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою

№ 5806 від 21.11.2011 р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.11.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Лєпкало Олегом Петровичем було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 4605898, який станом на 02.09.2011 р. був дійсним. Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 50 000,00 грн., а франшиза - 1 000,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобіля «Део» держаний номер

АА 4134 ІО існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі наведеного, позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення 17 924,42 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Заявою про зменшення позовних вимог позивач зменшив суму страхового відшкодування на суму в розмірі 1000,00 грн., в зв'язку з тим, що відповідно до поліса серії ВЕ № 4605898 розмір франшизи встановлений в сумі 1000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 17924,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовані відповідачем.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Уніка», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк про відшкодування шкоди в порядку регресу суми у розмірі 17 924,45 грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул.. Постишева, б. 60, код ЄДРПОУ 31650052 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, р/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 300335, ЄДРПОУ 2003533) суму страхового відшкодування сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі

17924,45 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.06.2012 р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.