Постанова № 26182288, 27.09.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Справа № 5002-26/1905-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився, вублічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком";

відповідача: не з`явився, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта";

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 02 серпня 2012 року у справі №5002-26/1905-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т.Шевченко, 18,Київ 30,01030)

в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. О. Невського, 2,Сімферополь,95000)

до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22,Київ 1,01001)

в особі центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Леніна, 1,Ялта,98600)

про стягнення 466827,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", про стягнення суми у розмірі 466827,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані ухиленням відповідача від своєчасної та повної оплати за користування об'єктом оренди та своєчасного повернення спірного майна у зв'язку з припиненням дії укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 04 травня 2006 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2012 року (суддя Медведчук О.Л.) у справі № 5002-26/1905-2012 позов задоволено частково.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" суму заборгованості у розмірі 211376,00 грн., суму неустойки у розмірі 121762,60 грн. та суму судового збору у розмірі 6662,76 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 123348,64 грн. у задоволенні позову відмовлено.

Припинено провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за січень 2012 року у розмірі 10340,038 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції зазначив про доведеність факту порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного проведення орендних платежів та повернення об'єкту оренди після припинення договору від 04 травня 2006 року. Одночасно, господарський суд послався на сплив позовної давності в частині вимог позову про стягнення суми заборгованості з орендної плати за період з січня по травень 2009 року у сумі 41075,55 грн., у зв'язку з чим відмовив у задоволенні в цій частині позову. Також судом відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення орендної плати з травня 2011 року по грудень 2011 року у сумі 82273,09 грн., вказуючи на безпідставне її нарахування одночасно із неустойкою за безпідставне користування об'єктом оренди.

Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за січень 2012 року у розмірі 103340,038 припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Не погодившись із зазначеним судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 123348,64 грн., задовольнивши вказані позовні вимоги.

В решті рішення місцевого суду просив залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги її заявник посилався на невідповідність висновків місцевого суду обставинам справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник скарги вказував, що спірний договір оренди укладений сторонами на строк до 01 травня 2007 року, але до березня 2011 року сторони не висловлювали заперечення щодо його продовження.

Поряд із тим, 01 липня 2009 року сторонами був підписаний договір оренди щодо тих самих приміщень, визнаний в подальшому недійсним за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року у справі № 2-31/2980-2010.

Позивач вказував, що у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди від 01 липня 2009 року, відносини сторін щодо спірного об'єкту нерухомості, починаючи з травня 2007 року фактично були врегульованими у відповідність до договору від 04 травня 2006 року, який не припинив свою дію.

Однак, за твердженнями сторони, дізнатися про ці обставини, а також про порушення своїх прав як орендаря за договором від 04 травня 2006 року він міг тільки після визнання недійсним в судовому порядку договору від 01 травня 2007 року, а саме у листопаді 2010 року (дати постанови апеляційної інстанції у справі № 2-31/2980-2010) .

За таких обставин позивач стверджував про необґрунтоване застосування місцевим судом позовної давності до вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з січня по травень 2009 року включно.

Щодо відмови суду у задоволенні позовних вимог в частині стягнення орендної плати за період з 01 травня по 31 грудня 2011 року у сумі 82273,09 грн. заявник апеляційної скарги послався на відсутність норми матеріального права, яка б містила пряму вказівку на неможливість нарахування суми орендних платежів одночасно з неустойкою за несвоєчасне повернення об'єкту оренди.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 27 вересня 2012 року, представники сторін не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 25 вересня 2012 року, в якому оголошена перерва для підготовки повного тексту постанови апеляційної інстанції (а.с. 53 том 2).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що представники сторін надали свої пояснення по суті спору та доводів апеляційної скарги в попередньому судовому засіданні 25 вересня 2012 року, судова колегія визнала можливим розглянути справу у їх відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

04 травня 2006 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком" (орендодавець) в особі Кримської філії та Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Ялтинського підприємства зв'язку „Укрпошта" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства №105-34 (а.с. 9-15 том 1).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно, розташоване в місті Ялта, смт. Гурзуф 4-поверхового будинку № 20 по вул. Подвойського , площею 238,2 кв.м.

Передача орендареві майна у користування здійснюється одночасно з підписанням уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в пункту 1.1. договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання договору (пункт 2.1. договору).

При цьому, пунктом 2.3. спірного договору визначено, що майно, передане орендареві , повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання передачі майна, зазначеним у пункті 2.1. цього договору, разом із зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкту оренди.

Умови здійснення розрахунків за спірним договором визначені його розділом 3.

Так, згідно з пунктом 3.1. договору оренда плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відповідність до розрахунків, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1.

Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком 3 становить 17,13 грн. за кв.м. орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) - 3,43 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 20,56 грн. за кв.м. Орендна плата за перший місяць оренди за 238,2 кв.м. всієї орендованої площі 4896,52 грн. (пункт 32. договору)

Одночасно у пункті 3.2.1 спірного договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо у строку, зазначений у пункті 3.1. договору згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім того, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками пропорційно орендованій площі. (пункт 3.4. договору).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що він набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 05 травня 2006 року до 01 травня 2007 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії договору здійснити розрахунки за ним.

Також 04 травня 2006 року сторонами були підписані до спірного договору: додаток №1 „Акт прийманні -передачі", додаток № 2 „Перелік прав та обов'язків орендаря і орендодавця при встановленні в орендованих приміщеннях технологічного обладнання", № 3 „Розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Кримської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком)" та № 4 „Розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів" (а.с. 13-17 том 1).

При цьому, у додатку № 4 (а.с.48 том 1) сторони узгодили, що загальний розмір витрат, які сплачується орендарем, окрім орендної плати, становить 128, 77 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Вищого господарського суду України від 22 березня 2011 року у справі № 2-31/2980 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" до публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії про визнання договору недійсним (а.с. 79-89 том 1)

Як слідує зі змісту наведеного судового акту, 01 липня 2009 року приведеними сторонами також було укладено договір №213вх-34 оренди нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 238,2 кв.м., розташованих на першому поверсі будинку № 20 по вул. Подвойського, смт. Гурзуф, м.Ялта, однак, цей договір було визнано недійсним рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2010 та вказаною постановою касаційної інстанції від 22 березня 2011 року ( а.с. 79-81 том 1).

31 березня 2011 року за вих. №34-296 позивач у даній справі скерував на адресу Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" листа (а.с.20 том 1), у якому повідомив, що у зв'язку з визнанням недійсним в судовому порядку договору оренди спірних приміщень від 01 липня 2009 року є дійсним договір оренди цих приміщень від 04 травня 2006 року.

При цьому, у наведеному листі позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди від 04 травня 2006 року з 18 квітня 2011 року, у зв'язку з чим просив повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

Позивач стверджував, що вказані вимоги відповідачем у добровільному порядку виконані не були. Крім того, сторона зазначала, що починаючи з 2009 року орендарем неналежно виконуються умови спірного договору в частині своєчасного та повного проведення орендних платежів.

Наведені обставини з'явились підставою для звернення позивача із цим позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в судовому засіданні 25 вересня 2012 року, та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 466827,27 грн., яка складається з суми заборгованості з орендної плати за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2012 року у розмірі 345064,67 грн. та суми неустойки за період з 01 травня 2011 року по 31 жовтня 2011 року у розмірі 121762,60 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором оренди від 04 травня 2006 року.

Відтак, правовідносини сторін належать врегулюванню положеннями глави 59 Цивільного кодексу України, § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди від 04 травня 2006 року був укладений сторонами на строк до 01 травня 2007 року.

Поряд із тим, приписами статті 764 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Доказів висловлення позивачем заперечень щодо продовження строку дії спірного договору у передні роки в матеріалах справи відсутні.

Судовою колегією встановлено, що позивач повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини за спірним договором у 2011 році, а саме листом від 31 березня 2011 року за вих. № 34-296 (а.с.20 том 1), який отриманий державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" 04 квітня 2011 року (а.с.20 звор. бік том 1)

При цьому, зазначення у листі публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії від 31 березня 2011 року про припинення спірного договору з 18 квітня 2011 року суперечить приведеним вище приписам статті 764 Цивільного кодексу України, згідно з якими пролонгація договору оренди (найму) відбувається на той самий строк, на який його було укладено.

Також судова колегія враховує, що 01 липня 2009 року між сторонами був підписаний новий договір оренди спірних приміщень (а.с. 79-81 том 1).

Втім, вказана угода визнана недійсною рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2010 та постановою Вищого господарського суду України від 22 березня 2011 року у справі № 2-31/2980 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" до публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії про визнання договору недійсним.

Більш того, як встановлено в постанові суду апеляційної інстанції у зазначеній справі (а.с. 150-155 том 1), підписання договору від 01 липня 2009 року відбулося в період дії договору від 04 травня 2006 року, який не розірвано та не припинено, в тому числі шляхом новації.

Тобто судом надані висновки про дійсність у 2009 році договору оренди від 04 травня 2006 року.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони

Отже, сукупність викладених обставин дозволяє надати висновку, що з 04 травня 2006 року по 01 травня 2011 року правовідносини сторін щодо спірного нерухомого майна були врегульовані на підставі договору оренди від 04 травня 2006 року.

Посилання місцевого суду в оскарженому судовому акті на розірвання оспорюваного правочину саме з 04 квітня 2012 року -дати отримання відповідачем листа орендодавця від 31 березня 2011 року за вих. № 34-296 , судова колегія вважає помилковими, оскільки відповідні правові наслідки мають місце у разі відмови орендодавця (наймодавця) від договору оренди (стаття 782 Цивільного кодексу України).

Водночас, у наведеному листі позивач повідомив про відмову у намірі продовжувати дію спірного договору оренди (пролонгації), а тому приписи зазначеної правової норми до спірних правовідносин не застосовуються.

Викладене надає підстави для висновку, що фактично договір оренди від 04 травня 2006 року був пролонгований на 2011 рік та припинив свою дію згідно з його умовами з 01 травня 2011 року.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України зумовлено, що за користування майном наймачем сплачується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не визначено договором.

З матеріалів справи вбачається і це не спростовано відповідачем, що оплата орендних платежів, починаючи з 2009 року ним не здійснювалась.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" за спірним договором за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2012 року становить 345064,67 грн. (а.с.75 том 1).

Втім, можливість захисту порушеного права залежить від дотримання встановлених чинним законодавством строків щодо звернення з відповідними вимогами до суду.

Так, згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду 07 червня 2012 року -штамп на конверті (а.с. 32 том 1).

У відзиві на позовну заяву (а.с.84-85 том 1) відповідач наполягав на застосуванні позовної давності до вимог позову про стягнення суми заборгованості з січня по травень 2009 року.

Таким чином, позовні вимоги за січень 2009 року - травень 2009 року у сумі 41075,55 грн. (а.с.75 том 1) заявлені за межами позовної давності, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у вимогах про стягнення зазначеної суми належить відмовити на підставі частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Заперечення заявника апеляційної скарги про те, що перебіг позовної давності слід відраховувати з 04 листопада 2010 року (з дати набрання чинності рішенням господарського суду від 02 серпня 2010 року у справі № 2-31/2980) не може бути прийнято до уваги, оскільки набрання чинності рішенням господарського суду не породжує і не змінює правовідносини, які склалися між сторонами, і не може вважатися датою, коли сторона дізналася про порушене право.

Слід також звернути увагу на те, що, як встановлено у постанові Вищого господарського суду України від 22 березня 2011 року у справі № 2-31/2980, з 2009 року орендар (державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта") не оплачував орендну плату за умовами договору від 01 липня 2009 року, а здійснював оплату за умовами попереднього договору від 04 травня 2006 року (а.с. 80 звор. бік том 1).

За виключенням зазначених позовних вимог (стягнення заборгованості за період з січня по травень 2009 року), предметом дослідження суду є правомірність нарахування позивачем до сплати відповідачем орендної плати та комунальних платежів за період з червня 2009 року по січень 2012 року.

Тобто позовні вимоги про стягнення суми заборгованості складаються з двох основних періодів нарахування:

з червня 2009 року по 01 травня 2011 року - до припинення строку дії спірного договору

з травня 2011 року по січень 2012 року -після припинення строку дії спірного договору.

Згідно з пунктами 3.2, 3.2.1 та 3.4. спірного договору розмір сум орендних та комунальних платежів, які підлягали сплаті відповідачем за період часу з червня 2009 року по травень 2011 року, виходячи з розрахунку позивача (а.с.75 том 1), становить:

з червня 2009 року по грудень 2009 року: 59018,92 грн. (8322,00 грн.+ 8322,00 грн..+ 8322,00 грн +8388,56 грн. + 8464,04 грн. + 8557,15 грн + 8643,17 грн.) - орендна плата та 1030,16 грн. (128,77 х 8) - комунальні платежі;

з січня 2010 по грудень 2010 року: 110032,92 грн. ( 8789,6 грн. + 8956,59 грн.+ 9037,18 грн..+ 9037,18 грн..+ 9037,18 грн..+ 9037,18 грн..+ 9037,18 грн. +9145,63 +9410,86 грн.+ 9457,90 грн. + 9505,20 грн.+ 9581,24 грн.) - орендна плата та 1545,24 грн. (128,77 х 12) - комунальні платежі;

з січня 2011 року по квітень 2011 року включно: 39371,61 грн. (9677,05 грн. + 9764,14 грн. + 9900,85 грн.+10029,56 грн.) -орендна плата та 515,08 грн. (128,77 х 4) -комунальні платежі.

Всього: 211513,93 грн.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з актом звірення від 19 липня 2012 року (а.с.76 том 1), який підписаний представниками сторін та скріплений печатками, у червні 2011 року відповідачем були проведені оплати на суми 236,00 грн., 933,30 грн. та 93330,25 грн.

Також, у липні 2012 року відповідач сплати позивачу суми у розмірі 772,62 грн. та 61370,17 грн.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі витребуваних у позивача письмових доказів та не заперечувалось представником відповідача, платежі, здійснені державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" у червні 2011 року, відносились до сплати заборгованості відповідача відповідно до наказу господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-25/5868, який виконувався в примусовому порядку державною виконавчою службою Ялтинського головного управління юстиції (а.с. 16-19 том 2).

Що стосується оплат, проведених у липні 2012 року, то вони здійсненні відповідачем у рахунок оплати заборгованості, яка виникла у 2012 році, що слідує з призначення платежів у зазначених платіжних документах (а.с. 82 том 1, а.с. 20,45-46 том 2), тобто за межами періоду, за який позивачем заявлені вимоги у цій справі.

Отже, встановлені у справі обставини свідчать про те, що оплата заборгованості з орендних платежів за період з червня 2009 року по квітень 2011 року відповідачем не здійснювалась, а сума виниклої заборгованості за цей час складає 211513,93 грн.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на відсутність в матеріалах справи підтверджень оплати заборгованості у зазначеному розмірі, вона підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наведені вимоги містить і пункт 2.3 спірного договору оренди, який встановлював обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві не пізніше, ніж через 10 днів після закінчення терміну договору.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами, що відповідач після закінчення строку дії договору (01 травня 2011 року) у відповідність до його пунктів 2.1-2.3. орендоване майно позивачеві не повернув.

За приписами частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з розрахунком позивача, розмір неустойки за безпідставне користування об'єктом оренди за вказаний період часу складає суму у розмірі 121762,60 грн.

Як вказано в оскарженому судовому рішенні, за підрахунком суду фактичний розмір зазначених нарахувань становить більшу суму, а саме у розмірі 123307,8 грн.

Однак, позовні вимоги в цій частині задоволені місцевим судом у розмірі, заявленому позивачем, яким судове рішення в цій частині не оскаржувалося.

Втім, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Досліджуючи обґрунтованість вказаної частини позовних вимог, судова колегія відмічає, що розраховуючи суму неустойки, належної до стягнення з відповідача, як позивач, так і суд першої інстанції помилково виходили з розміру орендних платежів, визначених з урахуванням щомісячних комунальних платежів орендаря, що не відповідає вимогам частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Самостійно визначаючи суму неустойки за безпідставне користування спірним майном за період з 01 травня 2011 року по 31 жовтня 2011 року (період, заявлений позивачем), судова колегія виходить з орендної плати за квітень 2011 року - останній місяць дії спірного договору у розмірі 10029,56 грн., розрахований з урахуванням індексу інфляції.

Отже розмір неустойки, належної до сплати відповідачем за безпідставне користування об'єктом оренди з 01 травня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, становить 120354,72 грн. (10029,56 грн. х 2 х 6 міс.)

Тобто вимоги в цій частині належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача неустойку у сумі 120354,72 грн.

Окрім стягнення неустойки за наведений період часу позивачем також були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача за період з 01 травня 2011 року по січень 2012 року орендної плати та комунальних платежів у сумі 92613,00 грн. (а.с.75 том 1)

Втім, суд апеляційної інстанції встановлено, що з 01 травня 2011 року орендні правовідносини між сторонами припинилися у зв'язку з закінченням строку дії договору від 04 травня 2006 року.

Тобто, з наведеного часу, в силу вимог частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, також припинилися зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати.

З урахуванням пункту 2.3. спірного договору, починаючи з 10 травня 2011 року відповідачем вчинено порушення спірного договору щодо своєчасного повернення об'єкту оренди.

Правові наслідки неповернення орендованого майна орендарем після припинення договору найму (оренди) передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України.

Частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України імперативно встановлює право орендодавця на стягнення саме неустойки. (Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, її викладено в постанові від 13 вересня 2011 року у справі № 5020-394/2011).

При цьому посилання позивача на пункт 3.6. спірного договору оренду, яким визначено, що у випадку припинення дії договору орендна плата сплачується по день фактичної передачі орендодавцю об'єкту оренди за актом приймання-передачі, підлягають відхиленню, як такі, що суперечать вимогам закону, оскільки законодавцем чітко визначений спосіб захисту прав орендодавця у разі порушення орендарем зобов'язань щодо своєчасного повернення об'єкту оренди після припинення відповідного договору, а одночасне нарахування неустойки у порядку статті 785 Цивільного кодексу України та заборгованості по орендній платі з 01 травня 2011 року не узгоджується з приписами частини 2 наведеної правової норми.

Отже, нарахування позивачем орендної плати після 01 травня 2011 року є необґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01 травня 2011 року по січень 2012 року включно у сумі 92475,19 грн. належить відмовити.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у стягненні заборгованості з орендної плати за період часу з 01 травня 2011 року по грудень 2011 року включно.

Однак, у той же час судом допущені порушення норм процесуального права, що виразилося в припиненні провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за січень 2012 року у розмірі 10340,038 на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмету спору), тоді як в задоволенні цих вимог належало відмовити по вищезазначених підставах.

Всього стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості з орендної плати у розмірі 211513,93 грн. та неустойка у сумі 120354,72 грн.

Отже, при вирішенні спору судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та невірно застосовані норм матеріального, що призвело до невірного розрахунку сум, належних до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене у сукупності, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог, але з викладенням резолютивної частини рішення в іншій редакції.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2012 року.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (частина 1 пункт 1,4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2012 року у справі № 5002-26/1905-2012 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (Україна, 98600, АР Крим, місто Ялта, вул. Леніна, 1, п/р 2600010093 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, КОД. Єдрпоу 01185852) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (Україна, 95000, АР Крим, місто Сімферополь, вул. Олександра Невського,2, п/р 260064839 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, код. ЄДРПОУ 22236588) суму заборгованості у розмірі 211513,93 грн, суму неустойки у розмірі 120354,72 грн. та суму судового збору у розмірі 6 637,37 грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 133550,07 грн. та неустойки у розмірі 1407,88 грн.

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді В.С. Голик

І.В. Черткова

Розсилка:

публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (бул. Т.Шевченко, 18,Київ 30,01030)

Кримська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. О. Невського, 2,Сімферополь,95000)

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22,Київ 1,01001)

центр поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Леніна, 1,Ялта,98600)