Постанова № 26182284, 19.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. Справа № 11/5007/29/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Басюку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.12 р.

у справі № 11/5007/29/12 (суддя Маріщенко Л.О. )

позивач Прокурор Житомирського району в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області, Житомирська обласна державна адміністрація, державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке"

відповідач Житомирська районна державна адміністрація

про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Житомирської РДА №485 від 05.05.2011р.

за участю представників сторін:

позивача1 - не з'явився

позивача 2-не з"явився

позивача 3-не з"явився

відповідача - Балан В.В.,представника,довіреність в справі

прокурора Криворучко А.О.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2012 року у зв"язку з неможливістю судді Петухова М.Г. прийняти участь в судовому засіданні через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14 червня 2012 року у справі № 11/5007/29/12 ( суддя Маріщенко Л.О.) відмовлено у задоволенні позову прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м. Житомир), Житомирської обласної державної адміністрації ( м. Житомир), Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" ( м. Вінниця) до Житомирської районної державної адміністрації (м. Житомир) про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Житомирської РДА № 485 від 05.05.2011 року.

Ухвалюючи рішення та застосовуючи ст. 141 Земельного кодексу України, ст.23,26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», місцевий господарський суд дійшов висновку, що розпорядження Житомирської РДА №485 від 05.05.2011 року з змінами відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 501 "Про внесення змін до розпорядження від 05.05.11р. №485" від 12.06.12 року було прийнято в межах наданих повноважень з огляду на те, що Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" припинило свою діяльність відповідно до постанови господарського суду Вінницької області від 23.05.2011 року по справі № 10/50-09, якою ДП "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Прокурором Житомирського району подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки останнє не відповідає нормам матеріального та процесуального права .

З покликанням на ст. ст.90, 104 Цивільного кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України, ст. ЗЗ Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про припинення ДП «СП «Вінницьке» шляхом реорганізації та приєднання до ДП «Агроспецсервіс» відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 16.10.2007 №737, оскільки його у передбаченому законодавством порядку не було реалізовано.

Звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України № 529 від 24.07.2007 року (із змінам) лише перейменовано військовий радгосп «Вінницький» у Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке» та встановлено, що ДП «СП «Вінницьке» є правонаступником майнових прав та обов'язків військового радгоспу «Вінницький».

Зазначає, що ДП «СП «Вінницьке», за даними Єдиного державного реєстру, не припинено та не ліквідовано, а тому посилання суду на ст.141 Земельного кодексу України, як підставу припинення права користування земельною ділянкою є безпідставним.

На думку апелянта, припинення розпорядженням голови Житомирської РДА № 485 колишньому військовому радгоспу «Вінницький»( теперішньому ДП «СП «Вінницьке» )права користування земельною ділянкою площею 528,9 га у зв'язку з невикористанням земель за цільовим призначенням, систематичною несплатою земельного податку та припиненням діяльності військового радгоспу «Вінницький» та ДП «СП «Вінницьке», тобто на підставі п.п. в), ґ), д) ст.141 Земельного кодексу України суперечить статтями 140-149 ЗК України та можливе лише з цих підстав в судовому порядку за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Також, на переконання апелянта, відповідно до ст. 149,150 Земельного кодексу України, ст.1 Лісового кодексу України - питання вилучення земельної ділянки площею 1 га, вкритої лісом, а також ріллі площею 476 га не відноситься до компетенції Житомирської райдержадміністрації та проведення вилучення вказаної земельної ділянки з подальшим її віднесенням до земель запасу Сінгурівської сільської ради Житомирського району є перевищенням повноважень Житомирською РДА.

Просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов прокурора Житомирського району.

Письмовим відзивом на апеляційну скаргу від 08.08. 2012 року Житомирська районна державна адміністрація вказує на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі та наводить свої міркування в спростування доводів апеляційної скарги.

Звертає увагу, що діяльність Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" припинено відповідно до наказу Мінагрополітики України від 16 жовтня 2007р. №737, що відповідно до ст.141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Безпосередньо у державному акті на право постійного користування землею серії ЖТ-08-24 №000026 від 11.04.1994 року зазначено, що земельна ділянка призначена для сільськогосподарського використання. На переконання представника РДА - прокурором не надано доказів того, що дана земельна ділянка (чи її частина) надавалась у користування іншій юридичній чи фізичній особі саме як землі лісогосподарського призначення, відтак земельна ділянка, право користування якою припинено, не є землями лісогосподарського призначення, а райдержадміністрація не перевищила своїх повноважень, видаючи оспорюване розпорядження.

Просить рішення господарського суду Житомирської області від 14 червня 2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені та просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного господарського суду проти доводів апеляційної скарги заперечував з міркувань, які викладені у відзиві .Додатково пояснив, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою ДП СП "Вінницьке" було також невикористання земель за цільовим призначенням та систематична несплата земельного податку.Просив рішення господарського суду Житомирської області від 14 червня 2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головне управління Держкомзему у Житомирській області та Житомирська обласна державна адміністрація в судове засідання не з»явились, надіслали письмові клопотання, відповідно до яких просять справу розглядати без участі їх представників.

Представник ДП СП « Вінницьке « в судове засідання не з»явився, про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням норм ст. 102 ГПК України та вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників Головного управління Держкомзему у Житомирській області , Житомирської обласної державної адміністрації та ДП СП « Вінницьке «.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 квітня 1994 року радгоспу «Вінницький» Літинського району Вінницької області виданий державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-08-24 № 000026. За змістом цього державного акту на підставі рішення Сінгурівської сільської ради № 16 від 30.03.1994 року радгоспу «Вінницький» надано у постійне користування 539,9 га. земель для сільськогосподарського використання (а.с.14).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року № 431-р «Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів до сфери управління Мінагрополітики» цілісний майновий комплекс військового радгоспу «Вінницький» (с.Петрик Літинського району Вінницької області) було передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

28.09.2006 року Міністерством аграрної політики та Міністерством оборони затверджено спільний наказ № 553/562 від «Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України», у додатком 1 до якого серед інших значиться і військовий радгосп «Вінницький» , та затверджено склад комісії з приймання-передачі цілісних майнових комплексів військових радгоспів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України ( а.с.15-18).

28.02.2007 року комісією складено акт приймання-передачі майна та землі військового радгоспу «Вінницький» Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України ( а.с.19-20).

Наказом Міністерства аграрної політики України №529 від 24.07.2007 року (із змінам) перейменовано військовий радгосп «Вінницький» у Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке» ( а.с.43).

За змістом цього наказу ДП «СП «Вінницьке» є правонаступником майнових прав та обов'язків військового радгоспу «Вінницький». Функції координації роботи, пов'язаної з галузевими особливостями діяльності ДП «СП «Вінницьке», покладено на Департамент ринків рослинництва, садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики України.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до наявної в матеріалах справи постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.12р. по справі № 9/163/2011/5003 (яка набрала законної сили ) за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до Колективного підприємства "Військово-мисливського господарства "Петрик" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 1-ВН № 000008 від 28.12.97р. та повернення земельної ділянки встановлено ,що наказом № 737 від 16.10.07р. Міністерства аграрної політики України припинена діяльність ДП "Вінницьке" шляхом реорганізації та приєднання до державного підприємства "Агроспецсервіс", та створено на базі його майна, відокремлений структурний підрозділ без права юридичної особи.

Чинним законодавством не передбачено право автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою до правонаступника

Постановою господарського суду Вінницької області від 23.05.2011 року у справі № 10/50-09 державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке» визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру ( а.с.24-28).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури , зокрема, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Відповідно до ст. 26 вказаного вище Закону, усі види майнових активів ( майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансування в установленому порядку.

05.05.2011 року Житомирською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 485, відповідно до якого, згідно ст.ст.17, 141, 149, п.12 розділу X Земельного кодексу України, припинено військовому радгоспу «Вінницький» (ДП «СП «Вінницьке») право користування земельною ділянкою площею 528,9 га земель та віднесено їх до земель запасу Сінгурівської сільської ради Житомирського району, залишивши при цьому в користуванні ДП «СП «Вінницьке» 6 га земель під господарськими будівлями і дворами та 5 га - під житловою забудовою.

12.06.2012 року розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації № 501 внесено зміни у розпорядження № 485 від 05.05.2011 року, яким вирішено:

- назву розпорядження викласти в такій редакції : "Про припинення права користування та віднесення до земель запасу земельних ділянок колишнього військового радгоспу "Вінницький" на території Сінгурівської сільської ради;

- у преамбулі розпорядження цифру " 149" виключити;

- у пункті 1 розпорядження слово "вилучити" замінити на слово "віднести".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

В силу вимог частини 1 статті 6 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За статтею 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою серед іншого являється припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій та систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що розпорядження Житомирської районної державної адміністрації № 485 від 05.05.2011 року ( з врахуванням змін, внесених розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації № 501 від 12.06.2012 року) не суперечить приписам ст.141 Земельного кодексу України та винесене у межах передбачених повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Також колегія суддів відзначає, що підставою винесення оспорюваного розпорядження № 485 від 05.05.2011р.було серед іншого і систематична несплата земельного податку,що прокурором та позивачами не спростовано і є самостійною підставою для припинення право землекористування особою,у якої виникло таке право на підставі даного державного акту.

Відповідно до п.в ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов"язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі ст. 269,270 Податкового кодексу України,який набрав чинності з 01 січня 2011 року ,плата за землю справляється з власників земельних ділянок,земельних часток( паїв),землекористувачів. Об"єктами оподаткування є земельні ділянки,які перебувають у власності або в користуванні .

Зміст терміну " систематична несплата земельного податку або орендної плати " як підстави для припинення права змлекористування свого часу була конкретизована у ч.5 ст.17 нечинного нині Закону України " Про плату за землю" . Зокрема,це несплата за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками-протягом пів року.

Так ,на виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду Житомирською РДА надано лист в.о. начальника ДПІ у Житомирському району Житомирської області ДПС № 4142/8/15-0 від 17 вересня 2012 року ,з змісту якого вбачається ,що згідно інформаційних баз даних ДП СП"Вінницьке" ( 24893936) на обліку не рахується. За період з 01 .01.2006 року по даний час підприємство податок за землю не сплачувало.

Колегія суддів приймає даний доказ до уваги, оскільки за приписами п. 9 роз"яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року № 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу 12 Господарського процесуального кодексу України", відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК апеляційний суд переглядає справи за наявними у ній і додатково поданими доказами . Додаткові докази приймаються апеляційним судом ,якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених ст.101 ГПК. Без обмежень також приймаються додаткові докази, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог ст. 38 ГПК.

Лист ГУ Держкомзему у Житомирській області від 05.09.2011 року № 4165/08/2011, яким позивач (апелянт) обґрунтовує наявність у складі даної земельної ділянки земель лісового фонду не являється матеріалами проекту відведення означеної земельної ділянки та складений значно пізніше ,ніж виготовлялися матеріали щодо передачі земельної ділянки у постійне користування військовому радгоспу "Вінницький".

За таких обставин апеляційний господарський суд відхиляє означений доказ з огляду на його необґрунтованість .

Також, матеріали справи не містять проекту відведення означеної земельної ділянки, технічної документації зі складання державного акта на право постійного користування землею та інших доказів, які б вказували про наявність земель лісового фонду у складі земельної ділянки, яка передавалася у постійне користування на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЖТ-08-24 №000026 від 11.04.1994 року.

Крім того , позивачами не надано доказів зміни цільового призначення даної земельної ділянки .

Тобто, позивачами не доведено належними та допустимими доказами, віднесення земельної ділянки площею 1га. до земель лісового фонду як на час складання державного акта, так і на час прийняття оспорюваного розпорядження.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення прокурора не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги прокурора Житомирського району та зміни чи скасування рішення господарського суду Житомирської області від 14 червня 2012 року у справі № 11/5007/29/12.

Керуючись ст.ст. 49.99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 14 червня 2012 року у справі № 11/5007/29/12 залишити без змін,а апеляційну скаргу прокурора Житомирського району залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.