Постанова № 26182177, 25.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 № 05-5-12/4281

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Іваненко І.П. (представник за довіреністю № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012р.)

від відповідача - Герасименко І.В (представник за довіреністю № 232 від 02.07.2012р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 09.08.2012 р.

у справі № 05-5-12/4281 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 21755027,15 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення з відповідача 20300060,62 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 46088,39 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 1108464,03 грн. пені, 20016,29 грн. інфляційних втрат, 138965,72 грн. відсотків річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.08.2012 р. у справі № 05-5-12/4281 вищезазначені позовні матеріали повернуто без розгляду позивачеві на підставі п.п. 3, 6 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив вказану ухвалу скасувати і передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. апеляційну скаргу Київського апеляційного господарського суду прийнято до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для повернення позовної заяви є п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. В оскаржуваній ухвалі зазначено, що позивачем не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме не всі додані до позовної заяви копії доказів відповідають вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України. Також в оскаржуваній ухвалі зазначено, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки ксерокопії квитанцій (повідомлень про вручення) не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України, а тому не можуть бути належними доказами надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів. Фінансові документи, яким є і поштова квитанція мають подаватися в оригіналі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує господарський суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.

Для реалізації вказаних положень процесуального закону господарський суд наділений правом самостійно витребувати докази, залучати інших осіб до участі у справі, тощо.

Відповідно до п.п. 4, 11 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки тощо, необхідні для вирішення спору, вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Також, згідно з п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 6 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18).

Згідно пункту 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем було вказано назву відповідача, його поштову адресу, код ЄДРПОУ, номер розрахункового рахунку та реквізити банку.

З огляду на вищезазначене, позивачем при зверненні з позовною заявою до місцевого господарського суду дотримано вимог ч. 2 ст. 54 ГПК України.

У відповідності до абз. 9 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

На доданому позивачем описі вкладення міститься відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв'язку Київ-50 від 23.07.2012 р. та підпис його працівника. За змістом документів, що перелічені в зазначеному описі вкладення у цінному листі знаходиться позовна заява від 23.07.2012 №048/71/9145 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором від 10.01.1991 р. №97 з додатками.

Отже, наданий позивачем опис вкладення відповідає Правилам надання послуг поштового зв'язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, а відтак є належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви.

Крім того, дійшовши висновку про недостатність такого доказу як опис вкладення у цінний лист або ксерокопії квитанцій (повідомлень про вручення), суд першої інстанції міг і повинен був витребувати додаткові докази направлення копії позовної заяви на адресу відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18, у відповідності до якої у разі, якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд міг і повинен був витребувати під час підготовки даної справи до розгляду всі необхідні матеріали для повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи.

З огляду на викладене, повернення оскаржуваною ухвалою позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України є неправомірним.

Відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 09.08.2012 р. у справі № 05-5-12/4281 скасувати.

Справу № 05-5-12/4281 передати на розгляд господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Сітайло Л.Г.