Рішення № 26181456, 14.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/11148-2012 14.09.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м. Київ

про стягнення 20416,47 грн.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача -Чабан К.І. (дов. від 21.03.2012 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(далі-відповідач) про стягнення 20416,47 грн., з яких 20155,74 грн. заборгованості, 117,62 грн. 3% річних та 143,11 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено позивачу частку страхового відшкодування за Договором № 071/05-05-10/11 від 20.05.2011 р. факультативного перестрахування розмір якої становить 20155,74 грн., з огляду на невиконання відповідачем зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 117,62 грн. 3% річних та 143,11 грн. пені. Всього ціна позову становить 20416,47 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином. До суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання його представника. Подане клопотання задоволенню не підлягає оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, відповідачем обгрунтованих заперечень проти позову, за наявності яких неявка представника перешкоджатиме розгляду справи по суті, не заявлено. Крім того, згідно зі ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Таким чином, у разі відсутності керівних органів та представника відповідача-юридчиної особи, юридична особа не була позбавлена права призначити будь-якого іншого представника через надання йому довіреності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 071/05-05-10/11 факультативного перестрахування, за яким відповідачем прийнято частину відповідальності позивача по виплаті страхового відшкодування страхувальнику наземного транспортного засобу автомобіля «БМВ Х6», державний реєстраційний номер АА 4440 ВВ, ТОВ «Хайфілд Інвесттранс», при настанні страхової події, яка визнається страховим випадком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Позивачем страховим актом № СТО-12-1216/1 від 16 лютого 2012 р. дорожньо-транспортну пригоду яка сталась із застрахованим транспортним засобом - автомобілем «БМВ Х6», державний реєстраційний номер АА 4440 ВВ, визнано страховим випадком, та на підставі платіжного доручення № 10979 від 21 лютого 2012 року перераховано страхувальнику -ТОВ «Хайфілд Інвесттранс», 85225,13 грн. страхового відшкодування.

Згідно з п. 2.1. цього Договору частка перестрахування відповідача становить 23,65% , але не більше 269223,00 грн.

Таким чином, оскільки розмір виплаченого страхового відшкодування становить 85225,13 грн., частка відповідальності відповідача у розмірі 23,65% складає 20155,74 грн.

18 квітня 2012 року позивачем за Вих. № 05-05-16/151 направлено відповідачу повідомлення про настання страхового випадку з доданим до нього пакетом документів.

Листом № 17-10/8273 від 13.06.2012 р. відповідачем відмовлено позивачу у виплаті частки страхового відшкодування у зв'язку з несвоєчасним повідомленням позивачем про настання страхового випадку з посиланням на умови Генерального договору № 105-13/65/05-05-10.

Судом встановлено, що 01 березня 2005 року сторонами укладено Генеральний договір № 105-13/65/05-05-10 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесі), за умовами якого сторонами здійснювалось взаємне факультативне перестрахування ризиків виконання своїх зобов'язань або їх частини перед страхувальниками.

Розділом 13 Договору № 105-13/65/05-05-10 сторони передбачили можливість припинення вказаного Договору за ініціативною однієї із сторін, за умови попередження протилежної сторони про таке рішення не пізніше, ніж за 30 днів до моменту припинення Договору.

Як вбачається з матеріалів справи 18 березня 2011 року позивачем направлено відповідачу лист № 05-05-07/175 про розірвання Генерального договору № 105-13/65/05-05-10.

Отже, з огляду на направлення позивачем відповідача листа № 05-05-07/175 враховуючи умови розділу 13 Генерального договору № 105-13/65/05-05-10, вказаний договір є припиненим з 18 квітня 2011 року.

Договором № 071/05-05-10/11 факультативного перестрахування сторонами не визначений строк, в який позивач має повідомити відповідача про настання страхового випадку з метою одержання частки перестрахування за страховим випадком.

Страховим випадком за Договором № 071/05-05-10/11 є загибель, втрата або пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, стихійного лиха, пожежі, вибуху, зовнішній вплив, протиправні дії третіх осіб.

Тобто, конкретний момент настання страхового випадку сторонами у Договорі страхування не визначений, проте, чітко встановлено, яка саме подія є страховим випадком з фактом настання якої і пов'язано виплату відповідачем позивачу страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 898 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про страхування».

Так, відповідно до ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

-навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

-вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

-подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

-одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

-несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

-наявності інших підстав, встановлених законом.

У системному зв'язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Статтями 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР роз'яснено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

Відповідачем в обґрунтування відмови від виплати позивачу страхового відшкодування не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, яким чином несвоєчасне повідомлення позивачем про настання страхового випадку, вплинуло на його обов'язок сплатити частку від виплаченого страхового відшкодування.

Отже, враховуючи, що Генеральний договір № 105-13/65/05-05-10, на порушення умов якого відповідач посилається як на підставу відмови у виплаті позивачу частки страхового відшкодування, є припиненим, при укладенні Договору № 071/05-05-10/11 сторони дійшли згоди яка саме подія є страховим випадком та не встановили строки повідомлення про настання страхового випадку, відмова відповідача у виплаті позивачу частки страхового відшкодування є безпідставною.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 071/05-05-10/11 становить 20155,74 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 20155,74 грн. за Договором № 071/05-05-10/11, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення з відповідача 20155,74 грн. підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 117,62 грн. 3% річних, які нараховані за період з 01 червня 2012 року по 10 серпня 2012 року, та 143,11 грн. пені на підставі п. 4.5 Договору № 071/05-05-10/11, за період з 01 червня 2012 року по 10 серпня 2012 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з перерахування позивачу 20155,74 грн. частики страхового відшкодування за перестрахованим ризиком, розрахунок 3% річних, наданий позивачем є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 117,62 грн. 3% річних, які нараховані за період з 01 червня 2012 року по 10 серпня 2012 року від невиплаченої частки страхового відшкодування в розмірі 20155,74 грн., визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.5 Договору № 071/05-05-10/11 будь-яка з Сторін цього Договору за невиплату чи несвоєчасну виплату будь-яких грошових сум, що належить іншій стороні за даним Договором, повинна сплатити пеню у розмірі 0,01% від належної суми за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 143,11 грн., яка нарахована за період з 01 червня 2012 року по 10 серпня 2012 року в розмірі 0,01% від невиплаченої частки страхового відшкодування в сумі 20155,74 грн. за кожний день прострочення.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим за період з 01 червня 2012 року по 10 серпня 2012 року від невиплаченої частки страхового відшкодування в сумі 20155,74 грн. з додержанням приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня становить 588,11 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 143,11 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, код 23510137) на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186) 20155,74 грн. (двадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 74коп.) страхового відшкодування, 117,62 грн. (сто сімнадцять грн. 62 коп.) 3% річних, 143,11 грн. (сто сорок три грн. 11 коп.) пені, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.09.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова