Ухвала суду № 26181263, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.09.12

№ 05-5- 39 / 5119

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

про стягнення 120 869,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 01-17/651 від 14.09.2012 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору ПРЗ ІТР № НСМД-2004/01 про надання стаціонарної медичної допомоги застрахованим особам за ПДМСЗ від 28.04.2004 р.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на "страховые акты об окончании страховых случаев по ПДМСЖ, а также акты взаиморасчетов по добровольному медицинскому страхованию железнодорожников, подписанные в одностороннем порядке, со стороны истца" (абз. 6 стор. 2 позовної заяви). В той же час, індивідуалізуючі ознаки наведених страхових актів та актів взаєморозрахунків за відповідний період позивачем к позовній заяві не вказані (номер, дата, сума тощо).

Крім того, в абз. 7 стор. 2 позовної заяви зазначено, що "указанные документы (отчеты, акты) направлялись ответчику в соответствии с требованиями п. 2.1.5 договора, однако ответчиком указанные документы обратно не возвращены", однак при цьому не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати (відповідні фіскальні чеки, квитанції, описи вкладень, повідомлення про вручення поштового відправлення тощо фактично не зазначені).

Також, в абз. 8 стор. 2 позовної заяви зазначено про направлення "в адрес ответчика ... письма, претензии о погашении задолжености и возвращении отчетов и актов сверки ...", проте і тут не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати (відповідні фіскальні чеки, квитанції, описи вкладень, повідомлення про вручення поштового відправлення тощо фактично не зазначені).

Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 6 п. 3.5 п. 3 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ ).

Фактично зазначені позивачем у абз. 6, 7, 8 стор. 2 позовної заяви відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені, при цьому клопотання в порядку ст. 38 ГПК України позивачем суду не подано. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

Вищенаведене позбавляє підставності як визначену позивачем до стягнення суму основного боргу за спірним договором, так позбавляє обгрунтованості і розрахунок пені, як похідної від суми основного боргу.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутній обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України (з змінами і доповненнями, внесеними згідно з Законом України від 08.07.2011 р. N 3674-VI) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049) наступні:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Фактично до позовної заяви № 01-17/651 від 14.09.2012 р. у якості доказу сплати судового збору додані платіжні доручення № 1685 від 20.06.2012 р. та № 2032 від 23.07.2012 р. на загальну суму 2417,40 грн.

Натомість, суд звертає увагу, що вищенаведені платіжні доручення не містять в "Призначенні платежу" відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором (за позовом (назва установи, організації позивача, до (назва установи, організації відповідача), а також не вказано код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва (05379487).

При цьому судом звернуто увагу на приписи п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору", відповідно до яких платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Таким чином, платіжні доручення № 1685 від 20.06.2012 р. та № 2032 від 23.07.2012 р. не приймаються судом у якості належних доказів сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою, слід також звернути увагу на те, що доданим до позовної заяви № 01-17/651 від 14.09.2012 р. описом вкладення у цінний лист № 4617502 від 18.09.2012 р. не підтверджується направлення відповідачу копії саме позовної заяви № 01-17/651 від 14.09.2012 р., яка була подана позивачем до суду, оскільки фактично в наведеному описі зазначено про направлення "исков.заявл." без вказання будь-яких індивідуалізуючих ознак останнього (дата, номер тощо). А тому, суд не може дійти однозначного висновку стосовно належного виконання позивачем приписів ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Керуючись п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.