Рішення № 26181136, 26.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р. Справа № 5010/1002/2012-27/54

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В., при секретарі судового засідання Мартиненко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галпак" (вул. Друкарська, 2, м.

Жидачів, Жидачівського району, Львівської області, 81700)

до відповідача: Приватного підприємства "Лідер VТМ" (вул. Кобринських, 49, м. Снятин,

Снятинського району, Івано-Франківської області, 78300)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 07-10 від 02.11.2009 року в сумі 97 335, 37 гривень, з яких 84 098, 68 гривень - основної заборгованості, 9 958, 90 гривень - пені та 3 277, 79 гривень - 3 % річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Піка М.Є.- представник (паспорт серія СМ №545697 виданий 23.07.2003 року Сокальським РВ УМВС України у Львівській області, довіреність від 12.07.2012 року).

Від відповідача: представники не з'явилися.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галпак" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Лідер VТМ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 07-10 від 02.11.2009 року в сумі 97 335, 37 гривень, з яких 84 098, 68 гривень - основної заборгованості, 9 958, 90 гривень - пені та 3 277, 79 гривень - 3 % річних.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 07-10, укладеного між сторонами 02.11.2009 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.2012 року порушено провадження у справі № 5010/1002/2012-27/54, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 12.09.2012 року.

Однак, 12.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Михайлишина В.В. на лікарняному з 12.09.2012 року.

Ухвалою суду від 17.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні призначено на 26.09.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Однак, 26.09.2012 року направив до суду відзив на позов (Вх. 6273/2012 - свх.) в якому просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галпак" (продавець) та Приватним підприємством "Лідер VТМ" (покупець) укладено договір поставки № 07-10 від 02.11.2009 року, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується відповідно до умов цього договору передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями, котрі є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, його кількісні та якісні показники, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності до цього договору, вказуються у специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних продавця.

Оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію товару протягом 14 календарних днів з моменту передачі (поставки) продавцем такої партії товару покупцю, на підставі виставленого продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.1. договору).

На виконання умов договору, позивачем по справі поставлено відповідачеві товар на суму: 66 843, 98 гривень - по видатковій накладній № 200416 від 20.04.2011 року, 42 758, 80 гривень - по видатковій накладній № 04055 від 04.05.2011 року, 62 424, 56 гривень - по видатковій накладній від 29.09.2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 14 - 16).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар. Несплаченим залишився борг в сумі 84 098, 68 гривень.

Наявність боргу підтверджує акт звірки взаєморозрахунків складений представниками обох сторін за 1 квартал 2012 року. З акту вбачається, що борг відповідача становив 94 098, 68 гривень (а. с. 17). Враховуючи проведену відповідачем проплату в сумі 10 000, 00 гривень (25.05.2012 року) борг зменшився до 84 098, 68 гривень.

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У зв'язку із чим, відповідачеві нараховано пеню в сумі 9 958, 90 гривень (за період: з 05.05.2011 року по 18.05.2011 року на суму боргу 66 843, 98 гривень - 397, 40 гривень, з 19.05.2011 року по 30.05.2011 року на суму боргу 109 602, 78 гривень - 558, 52 гривень, з 30.05.2011 року по 31.05.2011 року на суму боргу 84 078, 12 гривень - 35, 70 гривень, з 01.06.2011 року по 29.09.2011 року на суму боргу 81 078, 12 гривень - 4 131, 65 гривень, з 14.10.2011 року по 10.11.2011 року на суму боргу 124 098, 68 гривень - 1 475, 58 гривень, з 12.11.2011 року по 24.01.2012 року на суму боргу 61 698, 78 гривень - 1 938, 86 гривень, з 25.01.2012 року по 22.03.2012 року на суму боргу 41 698, 78 гривень - 1 027, 05 гривень, з 23.03.2012 року по 14.04.2012 року на суму боргу 41 698, 78 гривень - 394, 14 гривень).

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 3 277, 79 гривень (за період: з 05.05.2011 року по 18.05.2011 року на суму боргу 66 843, 98 гривень - 76, 92 гривень, з 19.05.2011 року по 30.05.2011 року на суму боргу 109 602, 78 гривень - 108, 10 гривень, з 01.06.2011 року по 28.09.2011 року на суму боргу 81 078, 12 гривень - 799, 67 гривень, з 14.10.2011 року по 10.11.2011 року на суму боргу 124 098, 68 гривень - 285, 60 гривень, з 12.11.2011 року по 24.01.2012 року на суму боргу 114 098, 68 гривень - 684, 59 гривень, з 25.01.2012 року по 22.03.2012 року на суму боргу 94 098, 68 гривень - 935, 83 гривень, з 26.05.2012 року по 20.07.2012 року на суму боргу 84 098, 68 гривень - 387, 08 гривень).

Суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 84 098, 68 гривень - заборгованості за поставлений товар, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, 3 % річних в сумі 3 277, 79 гривень за прострочення виконання зобов'язання нараховано правомірно (перевіривши розрахунок 3% річних суд вказує на правильність їх нарахування - а. с. 19 - 20).

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені суд вказує наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано відповідачу 9 958, 90 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за отриманий товар (розрахунок пені - а. с. 19 - 20).

У відзиві на позов (Вх. 6273/2012 - свх. від 26.09.2012 року) відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки, такого роду заява (зазначено у відзиві на позов) відповідачем подана, суд застосовує позовну давність до вимоги про стягнення пені (в частині нарахування до 03.08.2011 року). При цьому суд зазначає наступне.

В даному випадку має місце факт пропущення позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені в період з 05.05.2011 року по 03.08.2011 року.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені, зокрема за період, в частині якого має місце пропуск строку позовної давності. Як наслідок, першим днем, з якого нараховано пеню взято 03.08.2011 року. Таким чином, нарахування пені розпочинається на суму боргу 81 078, 12 гривень в період з 03.08.2011 року по 29.09.2011 року. Пеня за вказаний період становитиме 1 962, 53 гривень (розрахунок долучено до матеріалів справи). Судом встановлено, що розрахунок пені наступних періодів позивачем здійснено правильно з урахуванням часткових проплат, а саме: з 14.10.2011 року по 10.11.2011 року на суму боргу 124 098, 68 гривень - 1 475, 58 гривень, з 12.11.2011 року по 24.01.2012 року на суму боргу 61 698, 78 гривень - 1 938, 86 гривень, з 25.01.2012 року по 22.03.2012 року на суму боргу 41 698, 78 гривень - 1 027, 05 гривень, з 23.03.2012 року по 14.04.2012 року на суму боргу 41 698, 78 гривень - 394, 14 гривень.

Отже, пеня підлягає до задоволення в розмірі 6 798, 16 гривень. В частині стягнення пені в сумі 3 160, 74 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 258, 267, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галпак" до відповідача Приватного підприємства "Лідер VТМ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 07-10 від 02.11.2009 року в сумі 97 335, 37 гривень, з яких 84 098, 68 гривень - основної заборгованості, 9 958, 90 гривень - пені та 3 277, 79 гривень - 3 % річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер VТМ" (вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78300, ідентифікаційний код: 31979590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галпак" (вул. Друкарська, 2, Жидачів, Жидачівського району, Львівської області, 81700, ідентифікаційний код: 31892604) - 94 174, 63 гривень (дев'яносто чотири тисячі сто сімдесят чотири гривні шістдесят три копійки) заборгованості за договором поставки № 07-10 від 02.11.2009 року, з яких 84 098, 68 гривень - основний борг, 6 798, 16 гривень - пеня та 3 277, 79 гривень - 3 % річних, а також 1 883, 50 гривень (одну тисячу вісімсот вісімдесят три гривні п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 3 160, 74 грн. (три тисячі сто шістдесят гривень 74 копійки) - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 28.09.12