Рішення № 26180821, 09.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.12 р. Справа № 5006/8/73/2012(5017/1303/2012)

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

При помічнику судді Несвіт О.О.

розглянувши матеріа?ли справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк

за участю третьої особи без самос?тійних вимог на предмет спору? на стороні позивача: ОСОБА_1, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 041,48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 041,48 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самост?ійних вимог на предмет спору н?а стороні позивача - ОСОБА_1, м. Київ, третю особу, яка не заявляє сам?остійних вимог на предмет спо?ру на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Київ

В об?ґрунтування позовних вимог п?озивач посилається на догові?р добровільного страхування? транспортних засобів № 205098 серії АТК від 01.11.2010 р., посвідчення водія на ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.06.2010 р., довіреність від 19.06.2010 р., повідомлення про настання страхового випадку від 18.07.2011 р., довідку ДАЇ від 16.07.2011 р., постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13.10.2011 р. по адміністративній справі № 3-7365/2011, звіт з оцінки транспортного засобу від 22.08.2011 р. № 16315/3845, протокол огляду транспортного засобу № 16315 від 19.08.2011 р., заяву про огляд автомобілю від 17.08.2011 р., рахунок № ТР 00000001 від 20.09.2011 р., розрахунок страхового відшкодування від 26.09.2011 р. № 3845, страховий акт від 26.09.2011 р., розпорядження від 28.09.2011 р. № 004708, платіжне доручення від 29.09.2011 р. № 15984, страховий поліс, регресну вимогу від 16.07.2011 р., правовстановлюючі документи тощо.

09.07.2012 р. на адресу суду від Оболонського районного суду м. Києва надійшла адміністра?тивна справа № 3-7365/11 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.

09.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує просив долучити до матеріалів справи витребувані судом документи, просив прийняти рішення без участі представника позивача на підставі наявних у справі документів.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи.

Треті особи до жодного з? судових засідань не з'явилис?ь, письмових пояснень щодо обс?тавин справи не надали, про неявку суд не повідомили, про дат?у час та місце проведення судо?вого засідання повідомлені н?алежним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2011 р. о 12 год. 00 хв. на 26 км а/д Київ-Десна, у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Субару»», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 та автомобіля марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ від 16.07.2011 р.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 р. по справі № 3-7365/2011 відносно ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 33, 34, 35, 124 КпАП України застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн. У постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року по справі є ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 205098 серії АТК від 01.11.2010 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 03.11.2010 р. до 02.11.2011 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Субару», державний номер НОМЕР_1 був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_1.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено п. 1.9 вказаного Договору.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу від 22.08.2011 р. № 16315/3845 вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відновлюваного ремонту автомобілю марки «Субару», державний номер НОМЕР_1 становить 5 706,65 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до страхового акту від 26.09.2011 р., зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 4 551,48 грн.

На підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 205098 серії АТК від 01.11.2010 р., рахунку № ТР 00000001 від 20.09.2011 р., страхового акту від 26.09.2011 р?., розпорядження від 28.09.2011 р. № 004708, Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування, м. Київ здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 4 551,48 грн. на користь ОСОБА_4 - власника автомобіля, що підтверджується пл?атіжним дорученням № 15984 від 29.09.2011 р.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 4551,48 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до матеріалів справи, 16.07.2011 р. о 12 годин 00 хвилин на 26 км а/д Київ-Десна, керуючи автомобілем марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2 залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Субару» державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_2 підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-7365/2011.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини ОСОБА_2

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії ВЕ № 4493378, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 16.07.2011 р. про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 4 551,48 грн. Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 4493378, який станом на 16.07.2011 р. був діючим. Відповідно до полісу особа, відповідальність якої застрахована - ОСОБА_2 Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 25 500,00 грн., а франшиза - 510,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі наведеного, позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення 4 041,48 грн. матеріальної шкоди.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 4 041,48 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування, м. Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 041,48 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-ст?рахування, м. Київ (04050, м. Київ, вул.. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 24745673) шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 4 041,48 грн, судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.08.2012 р. оголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Бокова Ю.В.