Рішення № 26180749, 27.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.12р. Справа № 19/5005/7901/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 604,80 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Хайдуков Д.О. - дов. від 26.04.12р.

Від відповідача: Селяков О.В. - дов. від 01.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Український графіт", м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ про стягнення шкоди завданої недостачею і розмірі 604,80 грн., а також судового збору в повному обсязі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди за збереження вантажу під час його прийняття та перевезення у разі його втрати або недостачі.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, в позові просить відмовити, згідно відзиву вважає, оскільки вантажовідправник зобов'язаний сам перед відправкою грузу пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2012 р. на ст.Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за накладною №53488557, прибув вагон №56162068 з вантажем - Антрацит, одержувачем якого є ВАТ "Укрграфіт" за Договором №804/05079/34 від 20.05.10р., укладеним з ТОВ "ДТЕК Трейдінг". Відправником вантажу, згідно Специфікації до Договору, є ТОВ ДТЕК "Ровенькиантрацит".

Вагон прибув з ознаками розкрадання, при прибутті вагону №56162068, було виявлено порушення маркування, виїмки, про що станцією Запоріжжя-Ліве було складено Акт загальної форми №6157, на підставі вказаного Акту загальної форми, 18.06.12р. залізницею був складений комерційний акт АА №046388/767 про нестачу вантажу в кількості 1800 кг., в якому зазначено, що по документам у вагоні №56162068 вага тару 22500 кг.,нето 69000 кг. Фактично у вагоні №56162068 виявилась вага: бруто 89700 кг., тара с бруса 22500 кг., нето 67200 кг., що менше ваги вказаної у документаї на 1800 кг., маркування вапном двома паралельними полосами по довжині вагону. З правої сторони по ходу потягу порушено маркування, мається виїмка на 1-2 люками розміром 300*120*50 см.

Порушення маркування та наявність виїмок на поверхні вантажу, що встановлено Комерційним актом АА №046388/767, свідчить про доступ до вантажу та вилучення його з вагону №56162068 сторонніми особами, тобто про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

Відповідно до положень п.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями. Як уже зазначалося, в комерційному акті АА №046388/767 зафіксовано факт незбереження прийнятого до перевезення вугілля.

Згідно з п.п. 110, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.

Згідно з ч.3 ст.314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

У відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його

вини.

Крім цього, п.114 Статуту передбачено, що за залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Порушення маркування та виїмки це прямий доказ наявності зовнішніх ознак доступу до вантажу сторонніх осіб та його розкрадання, що в силу приписів ст. 314 ГК України, ст. 110-114 Статуту залізниць України, не надає можливості звільнення Залізниці, як перевізника, від відповідальності за нестачу даного вантажу.

Згідно умов Договору ТОВ "ДТЕК Трейдінг" виставило в адресу ВАТ "Укрграфіт" Рахунок №1506-8 від 15.06.2012р., відповідно до якого вартість однієї тони антрациту складає 1 200,00 грн. без ПДВ. ПДВ складає 20% від вартості Товару, тобто 240 грн. Відповідно, вартість недостачі вантажу за одну тону складає: 1200,00 грн.+240,00 грн.= 1440,00 грн.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, недостача вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюються з урахуванням природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно до Накладної, маса вантажу (завантажений у вологому стані) в вагоні №56162068 - 69000 кг., тобто 2% природної втрати вантажу складає 1380 кг.

Згідно комерційного акту АА №046388/767 недостача вантажу в вагоні №56162068 складає 1800 кг.

Так, з урахуванням норми природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вантаж (Антрацит) кількість нестачі вантажу в вагоні №56162068 складає: 1800 кг. - 1380 кг. = 420 кг. (0,42 тн.)

Вартість недостачі вантажу в кількості 420 кг. (0,42 тн.) складає:

0,42 тн. (маса недостачі) * 1 440,00 грн. (вартість за одну тону) = 604,80 грн.

Отже, нестачею у вагоні №56162068 вантажу (Антрацит) в кількості 420 кг., ВАТ "Укрграфіт" завдано збитки у розмірі 604,80 грн.

10.08.12р. Позивач направив на адресу відповідача Претензію за №16/4227 з вимогою перерахувати вартість різниці між відвантаженою та отриманою продукцією.

22.08.12р. отримано відповідь від ДП "Придніпровська залізниця", в якій в задоволенні претензійних вимог було відмовлено. Відмову в задоволенні претензійних вимог Відповідач обгрунтовує відсутністю документа, який підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу, що суперечить дійсності, оскільки до претензії було додано належним чином засвідчений Рахунок №1506-8 від 15.06.12р., виставлений ТОВ "ДТЕК Трейдінг" в адресу ПАТ "Укрграфіт", згідно Договору № 804/05079/34, який ДП "Придніпровська залізниця" не був прийнятий до уваги.

Згідно Роз'яснень Призидії Вищиго Господарського суду України від 29.05.12р. №04-5/601, Статут не передбачає обов'язкового надання до претензії або позовної заяви доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Отже, відмова ДП "Придніпровська залізниця" в задоволенні Претензії на підставі відсутності документа підтверджуючого кількість та вартість відправленого вантажу безпідставне, тому що доданий до Претензії рахунок є належним документом, який підтверджує кількість та вартість відправленог Товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, про обгрунтованість позовних вимог позивача про примусове стягнення з відповідача суми шкоди завданої недостачею, які підлягають повному задоволенню.

Заперечення відповідача суд відхиляє, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.105, 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. 526, 610, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (р/р № 26006000012 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Український графіт", 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе,20 (р/р 26008900301 в АБ "Металург" м.Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) суму 604 (шістсот чотири) грн. 80 коп. збитків, завданих нестачею вантажу, суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко