Рішення № 26180714, 28.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.12р. Справа № 19/5005/7903/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний", м. Дніпропетровськ

про стягнення 508 740,52 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Лавренова О.А. - дов. від 06.03.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС", м. Вінниця звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 508 740,52 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, подав клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, в тому числі доказів додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи, просить позов задовольнити та наполягає на розгляді справи без участі представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні, витребувані судом документи не представив.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки відповідач був своєчасно повідомлений про слухання справи ( що підтверджується відповідним судовим повідомленням та копією телеграми позивача, а також клопотання про ознайомлення з матеріалами справи ще від 21.09.12р.), однак незважаючи на це, відзиву на позов до цього часу відповідач не надав. Окрім того, слід зазначити, що суд не обмежує коло осіб ,які можуть бути представниками ТОВ «Мирний»у даній справі, а тому посилання відповідача на необхідність присутності в іншому судовому засіданні, як на підставу не надання відзиву на позов, суд оцінює критично. Як зазначено в інформаційному листі ВГСУ від 15.03.10 р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві »: Матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У зв'язку з наведеним Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке. У разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено: «Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК).Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача та відзиву на позов -за наявними в ній матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мирний" був укладений Договір №ВН-83 дистрибуції в регіоні.

Відповідно до п.1.1 Договору, Позивач поставляє на умовах, передбачених на цими Договорами, Відповідачу продукти харчування у відповідності із накладними в асортименті та цінами, що є невід'ємними частинами даних Договорів, а Відповідач зобов'язаний був отримати товар та сплати його вартість Позивачу.

На виконання умов Договору, Позивачем був поставлений товар на адресу Відповідача, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 509 856,38 грн.

Відповідно до п.2.2 Договору, Дистриб'ютор зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману відповідно до накладної партію Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати отримання Товару з перехідним залишком, який дорівнює вибірці Товару мережею магазинів ТОВ "АТБ-маркет" протягом 40 (сорока) календарних днів. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в наступний за нею банківський день.

На момент подання позовної заяви Відповідач за отриманий Товар за видатковими накладними не розрахувався.

01.03.12р. Відповідачем було повернуто Товар за накладною на повернення №59 на суму 1 115,86 грн.

Отже, сума основного боргу на момент пред'явлення позовних вимог становить 508 740,52 грн.

Не зважаючи на те, що відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду, однак Відповідач не здійснив такі дії у добровільному порядку і не поновив порушенні ним майнові права Позивача.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

В даному випадку господарське зобов'язання виникло на підставі Договору №ВН-83 від 04.01.11р.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Таким чином позивач правомірно вимагає від відповідача сплати вартості поставленого товару в розмірі 508 740,52 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відхиляє, оскільки відповідач був завчасно повідомлений про розгляд справи, 21.09.12р. знайомився з матеріалами справи, тому міг надати відзив на позовну заяву та можливі заперечення, крім того міг направити іншого представника в судове засідання.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,174,193,222, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2, 12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний", 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, буд. 6А (ідентифікаційний код підприємства 31009087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС", 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 150 ( п/р 26004101303499 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 13304871) суму заборгованості в розмірі 508 740 (п'ятсот вісім тисяч сімсот сорок тисяч) 52 грн. та судові витрати у сумі 10 174 (десять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 81 грн., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко