Постанова № 26180524, 27.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. Справа № 5017/503/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова Т.Б., Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Макіївкокс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р.у справі господарського суду№5017/503/2012 Одеської областіза позовомприватного акціонерного товариства "Макіївкокс"додержавного підприємства "Одеська залізниця"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 2 740,57грн. пр. Ахметова Н.В. -дов №07-8173 від 30.12.2011р. не з'явився Розпорядженням №03.08-05/886 від 25.09.2012 змінено склад колегії суддів у справі №5017/503/2012, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 2 740,57грн. вартості недостачі коксу доменного, що перевозився у вагоні №65288250 по залізничній накладній №51593556.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. ( головуючий суддя Михайлов М.В., судді Журавльов О.О., Ярош А.І.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з державного підприємства "Одеська залізниця" на користь приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" 1 370,29грн. вартості нестачі вантажу та судові витрати, в іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення вмотивовані положеннями ст.110, 111, 114, 115 Статуту залізниць України, п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів, комерційним актом АА №021865/1256 від 01.12.2011р., а також тим, що відповідно до накладної №46313623 завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника -приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", який не виконав вимоги щодо ущільнення та розрівнення вантажу, що свідчить про те, що нестача вантажу відбулась у тому числі з його вини, а тому відповідальність за недостачу слід покласти на вантажовідправника та залізницю в рівних частинах.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до державного підприємства "Одеська залізниця" у повному обсязі.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 27.10.2011р. приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" відправило зі станції відправлення Макіїївка Донецької залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці на підставі залізничної накладної №51593556 кокс доменний у вагоні №65288250 у кількості 47 550кг.

01.12.2011р. на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці було проведене комісійне переважування у вагоні №65288250. В ході перевірки вантажу в зазначеному вагоні була виявлена недостача вантажу в розмірі 1 800кг, про що у відповідності із ст.129 Статуту залізниць України складено комерційний акт АА №021865/1256 від 01.12.2011р.

02.12.2011р. залишок вантажу було передано одержувачу, який на підставі ст.133 Статуту залізниць України передав право на пред'явлення позову відправнику вантажу, яким останній і скористався, звернувшись із позовом про стягнення з залізниці вартості втраченого під час перевезення коксу доменного в розмірі 2 740,57грн., з розрахунку маси відповідальної недостачі з урахуванням норм недостачі 2% маси нетто вологого вантажу визначеної як 849кг та вартістю вантажу 2 690,00грн. без ПДВ за 1т. відповідно до рахунку-фактури від 29.11.2011р. №4296ф.

Судами було встановлено, що вантаж не маркований, каток не застосовано, а вагон №65288250 в технічному відношенні справний, люки щільно закриті, течі вантажу не має.

У зв'язку з чим суди попередніх інстанцій посилаючись на ст.ст.32, 52, 129 Статуту залізниць України, п.п.5,6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу дійшли до висновку, що вантажовідправником приватним акціонерним товариством "Макіївкокс" не було вжито належних заходів під час підготовки вантажу до перевезення та до збереження вантажу під час його перевезення згідно Правил перевезення у вагонах відкритого типу, а саме не було нанесено на поверхню вантажу захисне маркування, та не було застосовано каток, про що свідчить комерційний акт АА №021865/1256 від 01.12.2011р.

Разом із тим, відповідно до ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 111 Статуту встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вантаж у вагоні №65288250 прибув на станцію Знам'янка Одеської залізниці у справному вагоні, але з ознаками втрати вантажу, про що свідчить комерційний акт АА №021865/1256 від 01.12.2011р., в якому зазначено, що на поверхні вантажу маються вибірки за ходом поїзда посередині між 4-5 люками довжиною 2 500мм, шириною 2 000мм, глибиною 300мм, над 6-7 люками довжиною 2 000мм, шириною 2 000мм, глибиною 300мм;

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до накладної №51593556, комерційного акту АА №021865/1256 від 01.12.2011р. вантажовідправником та залізницею не було вжито заходів щодо збереження вантажу під час його перевезення, з чого суди дійшли висновку про наявність вини у недостачі вантажу як вантажовідправника так і залізниці.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку, що нестача вантажу відбулася як з вини публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", так із вини державного підприємства "Одеська залізниця" оскільки останнім не було доведено належними та допустимими доказами, що нестача виникла не з його вини.

Враховуючи наведене, суди дійшли правомірного висновку, що державне підприємство "Одеська залізниця" повинно відшкодувати позивачу половину вартості нестачі вантажу у розмірі 1 370,29грн.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. у справі №5017/503/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

В. Корсак