Постанова № 26179503, 19.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2012 року 11:53 № 2а-8291/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1(дов.від 31.05.2012 №б/н)

від відповідача: Сперкач С.В. (дов.від 30.05.2012 №4297/9/10-209)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень .

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.09.2012 року в 11 год. 53 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2012 №0006571702, від 18.05.2012 №0006581702, від 18.05.2012 №0006591702.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що отримані ним кошти за оренду власного нерухомого майна, сплачені за ставкою єдиного податку згідно отриманого Свідоцтва про сплату єдиного податку, інші кошти на компенсацію за комунальні послуги та електроенергію не відносяться до основного виду діяльності, перераховувались іншим постачальникам, тому податкові зобов'язання були сплачені за ставкою 15%, як податок на доходи з фізичних осіб. Тому переведення на загальну систему оподаткування, як це зазначив відповідач, не відповідає вимогам та нормам податкового законодавства. Крім того позивач не погоджується з висновком податкового органу про порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в частині отримання доходу від послуг по прибиранню приміщень, оскільки надання таких послуг було передбачено договором оренди, підтверджені відповідними документами та надавались безпосередньо в приміщенні, яке здавалось позивачем в оренду.

Також позивач не погоджується з донарахуванням відповідачем грошового зобов'язання за платежем податок на землю, оскільки не має державних актів на право власності або державні акти на право постійного користування, та договір оренди земельної ділянки, що в свою чергу не дає підстави вважатись землекористувачем зазначеної земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, порушення позивачем п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік, в сумі 19455,05 грн.; п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за 2011 рік в сумі 68554,00 грн., ст.2 Закону України «Про оплату за землю», ст.206 Земельного кодексу України, ст. 287 Податкового кодексу України в частині збільшення податкових зобов'язань по податку на землю за 2009-2011рр. в розмірі 28939,52 грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18.05.2012 №0006571702, від 18.05.2012 №0006581702, від 18.05.2012 №0006591702.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, з огляду про наступне.

Співробітниками податкового органу було проведено документальну планову виїзну перевірку Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 04.05.2012 №9/1702-2109616149.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем Закону України «Про оплату за землю», та Податкового кодексу України в результаті чого, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 №0006571702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 72803,25 грн., з яких за основним платежем 68553,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4249,52 грн.;

- від 18.05.2012 №0006581702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб»в сумі 24038, 81 грн., з яких за основним платежем 19455,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4863,76 грн.;

- від 18.05.2012 №0006591702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на землю фізичних осіб» в сумі 28939,52 грн., з яких за основним платежем 28939,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 14.07.2003 №7701, та перебуває на обліку з 15.07.2003 №7205.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку від 06.12.2010 Серії НОМЕР_1, термін дії якого 2011 рік, є платником єдиного податку за видом діяльності 70.20.0- здавання в оренду власного нерухомого майна.

17.01.2012 позивачем отримано продовжено дію свідоцтва про сплату єдиного податку з 01.01.2012 по 31.05.2012, що підтверджено свідоцтвом серії НОМЕР_2, за тим же видом діяльності.

Витягом є єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видом діяльності позивача за кодом 70.20.2 визначено -здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 01.02.2005 47-В серія ЯЯЯ № 099760 видане головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради, позивач є власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5, площею 159 м.2.

Згідно Указу Президента України від 28.06.1999 №746 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(надалі Указ №746) фізична особа -платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі, який встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200грн. на місяць і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт послуг) не перевищує 500 тис. грн.. на рік.

Як встановлено відповідачем під час перевірки правильності визначення обсягу виручки, що сума доходу перевищує допустимі норми для платників єдиного податку (500 тис.грн) за період 2010 р. чим порушено Указ №746, та становить 523 629,10 грн. Тобто, податковим органом встановлено, що подана позивачем декларація про отримані доходи фізичних осіб за 2010, та податок з доходів фізичних осіб з суми перевищення сплачено.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 №0006571702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 72803,25 грн., з яких за основним платежем 68553,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4249,52 грн., з огляду про наступне.

05.06.2009 між позивачем та ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»було укладено договір Оренди№0880-09/у, яким позивач (орендодавець передав) , а ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»(орендар) прийняв в строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення №32, загальною площею 159 м , яке розташоване на 1-му (першому) поверсі 5-ти (п'яти) поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_5.

Згідно п.10.1 Договору оренди №0880-09/у, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 червня 2010 року. 30 травня 2010 року сторони уклали додаткову угоду №2, якою продовжили строк дії Договору оренди №0880-09/у до 31 серпня 2011 року.

Сторони у договорі оренди №0880-09/у передбачили, що Орендар крім орендної плати щомісячно компенсує Орендодавцю вартість використаної електроенергії та комунальних послуг протягом 5-ти банківських днів з дня підписання щомісячного Акту наданих послуг у розмірі, визначеному в такому Акті та підтвердженому відповідними документами, шляхом перерахування відповідної суми на рахунок орендодавця (п.3.3. Договору оренди №0880-09/у).

Крім того, сторони Договору оренди №0880-09/у домовилися, що позивач, як орендодавець нежилого приміщення зобов'язаний буде, зокрема: забезпечувати надання Орендарю послуг, в тому числі з постачання електроенергії та комунальних послуг, та щомісячно, не пізніше 3-го числа місяця, що слідує за звітним, надавати Орендарю підписаний зі своєї сторони Акт надання послуг, а також документи, що підтверджують витрати Орендодавця по оплаті використаної електроенергії, комунальних послуг та інших послуг (рахунки, квитанції і ін.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником єдиного податку відповідно до зазначеного свідоцтва. У 2010 році позивачем було задекларовано обсяг виручки 491414,14 грн., тоді як сума виручки за 2010 рік згідно даних перевірки становить 523629,10 грн. Розбіжність в сумі 32 214, 96 грн. виникла внаслідок помилкового віднесення відповідачем до обсягу виручки суми компенсації за комунальні послуги та електроенергію у вказаній сумі до обсягу виручки.

Зазначені кошти в розмірі - 491414,14 грн. за оренду власного нерухомого майна були отримані позивачем внаслідок здійснення господарських операцій з надання послуг, та на підставі Свідоцтва на сплату єдиного податку на 2010, за видом діяльності КВЕД 70.20.0, тобто здавання в оренду власного рухомого майна. Податкові зобов'язання позивачем з суми коштів 491 414,14 урн. були сплачені за ставкою єдиного податку згідно отриманого Свідоцтва. Кошти в сумі 32 214, 96 грн., це кошти на компенсацію за комунальні послуги та електроенергію (КВЕД 74.87.0). Дані види послуг не відносяться до основного виду діяльності позивача, більш того дані послуги надавалися відповідними постачальними послуг, а не позивачем, яким було здійснено лише перерахунок цих коштів на рахунки постачальників цих послуг з метою компенсації їх вартості . Тобто, податкові зобов'язання позивача з суми коштів 32 214, 96 грн. були сплачені останнім на загальних підставах за ставкою податку на доходи фізичних осіб 15 %.

Зазначена позиція позивача щодо коштів в сумі 32 214, 96 грн. які використовувались на компенсацію за комунальні послуги та електроенергію підтверджена дослідженими судом наступними документами: додатковими угодами №1 від 09.06.2010 та №2 від 30.05.2011 до договору оренди №0080-09/у від 05.06.2009; виписками по особовому рахунку щодо зарахування орендних платежів та компенсації за комунальні послуги за І, II, III та IV квартали 2010 року; виписками по особовому рахунку щодо зарахування орендних платежів та компенсації за комунальні послуги за 2010 року; актами про надання послуг з оренди за 2010 рік; актами про надання комунальних послуг за 2010 рік; витягом із журналу обліку отриманих доходів за 2010 рік; договором про постачання електроенергії №30116 від 19.08.2005 р. рахунків АЕК «Київенерго» на сплату електроенергії за 2010 рік загальною сумою 12608,85 грн.; актами про використану електроенергію між постачальником послуг та ОСОБА_3 за 2010 рік загальною сумою 12608,85 грн.; платіжними дорученнями про перерахування оплати за електроенергію за 2010 рік загальною сумою 12608,85 грн.; банківською карткою підприємства за період з 01.01.2010 по 01.01.2011 рік; договором № 193 від 01.04.2005 про надання комунальних послуг по кв. АДРЕСА_2; договором № 157 від 01.03.2005 про надання комунальних послуг по кв. АДРЕСА_6; рахунком КП УЖГ «Хрещатик»на сплату комунальних послуг по кв.АДРЕСА_2, АДРЕСА_6 за 2010 рік на загальну суму 29748,30 грн.; платіжним дорученням про перерахування оплати за комунальні послуги КП УЖГ «Хрещатик»по кв.АДРЕСА_2, АДРЕСА_6 за 2010 рік на загальну суму 29748,30 грн.; розрахунком КП УЖГ «Хрещатик» оплат та нарахувань за 2010 з розбивкою по квартирах.

Також суд зазначає, що не погоджується з винесеним податковим органом податкового повідомлення - рішення від 18.05.2012 №0006591702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на землю фізичних осіб»в сумі 23939,52 грн., з яких за основним платежем 28939,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн.

Пунктом «в»ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що користування землею є платним і плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю», власники земельних ділянок сплачують земельний податок.

Пунктом 1.2 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі у цьому розділі - податок).

Підпунктом 14.1. 73 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Право постійного користування земельною ділянкою визначено ст.92 Земельного кодексу України, тобто - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Стаття 93 Земельного кодексу України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, свідоцтво про право власності від 01.02.2005 47-В серія ЯЯЯ № 099760, видане головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради, відповідно до якого позивач є власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5, площею 159 м2, не є документами, на підставі яких позивача можливо вважати землекористувачем.

Крім того, суд зазначає, що погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 №0006581702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб»в сумі 24038, 81 грн., з яких за основним платежем 19455,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4863,76 грн., винесеним податковим органом, з огляду про наступне.

Під час проведеної перевірки податковим органом встановлено, що позивачем до складу валових витрат за 2011 віднесено витрати в розмірі 120952,87 грн., які не пов'язані безпосередньо з отриманням доходу, оскільки дані послуги не передбачені умовами договору оренди № 0080-09/у від 05.06.2009.

Як встановлено судом між позивачем та ПП «Логістік-Транс»договір про надання послуг №04042001/рем-017 від 04.04.2011, відповідно до п.1.1. якого, ПП «Логістік-Транс»зобов'язувалося за завданням позивача надати за плату наступні послуги, зокрема, послуги з штукатурення стін, стель та стельових відкосів ручним та машинним способом матеріалами виконавця, а позивач зобов'язаний був оплатити такі послуги.

16.05.2011 сторони склали Акт виконаних робіт, в якому вказали, що ПП«Логістік-Транс»надав позивачу послуги з штукатурення стін, стель та стельових відкосів ручним та машинним способом матеріалами виконавця за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 50 000,00 грн., що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру №№25, 26, 27, 27, 28 та 29 .

Крім того, відповідно до договору про надання послуг №04042001/рем-017 від 04.04.2011, ПП «Логістік-Транс»зобов'язувалося надати позивачу такі послуги, одноразове генеральне прибирання приміщення після ремонту за адресою: АДРЕСА_2. Вартість таких послуг становить 25 000,00 грн., що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру №№32, 33, 34.

Також, між позивачем та ПП «Логістик-Транс»було укладено договір про надання послуг №05012011/клін-015 від 05.01.2011, за яким ПП «Логістік-Транс»зобов'язувався надавати позивачу послуги з генерального прибирання приміщення за адресою: АДРЕСА_2. та створення загальної оновленості інтер'єру, що проводиться раз на квартал протягом строку дії договору.

Згідно п.1.1 Договору про надання послуг №05012011/клін-015 від 05.01.2011, ПП «Логістік-Транс»зобов'язувалося надати позивачу наступні послуги - генеральне прибирання приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Надання послуг підтверджено актами виконаних робіт №1 від 28.03.2011; №2 від 30.06.2011, №3 від 31.06.2011, загальна вартість таких послуг становить 45 952,87 грн.

Таким чином, загальна вартість витрат за вищевказаними трьома договорами (Договір про надання послуг №04042011/рем-017 від 04.04.2011; № 04042011/пр-018 від 04.04.2011 року; №05012011/клін-015 від 05.01.2011) склала 120 952, 87 грн.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця. " , в т.ч. фізичною особою - підприємцем до складу валових витрат включено:

вартість штукатурки стін, стель та стельових відкосів ручними та

машинним способом на загальну суму 50000,00 грн. відповідно акту виконаних

робіт від 16.05.2011р. до договору про надання послуг № 04042011/рем-017 від

04.04.2011р. укладеного між позивачем та ПП "Логістік Транс";

- вартість одноразового генерального прибирання приміщення після ремонту на загальну суму 25000,00 грн. відповідно акту виконаних робіт від 23.05.2011р. до договору про надання послуг № 04042011/пр-018 від 04.04.2011р. укладеного між позивачем та ПП "Логістік Транс";

- вартість генерального прибирання приміщення на загальну суму 15000,00 грн. відповідно акту виконаних робіт № 2 від 30.06.2011р. до договору про надання послуг № 05012011/клін-015 від 05.01.2011р. укладеного між позивачем та ПП "Логістік Транс" ;

- вартість генерального прибирання приміщення на загальну суму 18952,87 грн. відповідно акту виконаних робіт № 1 від 28.03.2011р. до договору про надання послуг № 05012011/клін-015 від 05.01.2011р. укладеного між позивачем та ПП "Логістік Транс";

- вартість генерального прибирання приміщення на загальну суму 12000,00 грн. відповідно акту виконаних робіт № 3 від 31.08.2011р. до договору про надання послуг № 05012011/клін-015 від 05.01.2011р. укладеного між позивачем та ПП "Логістік Транс.

Крім того, судом були досліджені укладені договори між позивачем та його контрагентами ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»та ПП «Логістик Транс».

Так, договір оренди №0080/09/у від 05.06.2009р. укладений між позивачем та ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» передбачає обов'язки орендодавця, яким є позивач, виконання робіт за адресою: АДРЕСА_2, по «влаштуванню та оздобленню окремої вхідної групи та своєчасного здійснення поточного та капітального ремонту приміщення за власний рахунок; забезпечення надання Орендарю послуг, в тому числі з постачання електроенергії та комунальних послуг, та інші»…

Договір про надання послуг №05012011 /клін-015 від 05.01.2011р укладений між позивачем та ПП «Логістик Транс» передбачає отримання позивачем послуг за адресою: АДРЕСА_2, по генеральному прибиранню приміщення та створенню загальної оновленості інтер'єру, що проводиться на квартал, протягом строку дії договору.

Вище наведене на думку суду свідчить про те, що договір оренди №0080/09/у від 05.06.2009р. укладений між позивачем та ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» не покладає на позивача обов'язок по прибиранню приміщення або оновленню інтер'єру.

Вчиненні дії між позивачем та ПП «Логістик Транс»свідчать про те, що останнім неправомірно були віднесені до валових витрат у 2011 р., витрати в розмірі 120 952, 87 грн., які не пов'язані безпосередньо з отриманням доходу, оскільки дані послуги не передбачені умовами договору оренди №0080/09/у від 05.06.2009, чим порушено п.177.2 ст.177 ПК України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ДПС задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення -рішення від 18.05.2012 №0006571702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 72803,25 грн., з яких за основним платежем 68553,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4249,52 грн.; та від 18.05.2012 №0006591702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на землю фізичних осіб»в сумі 28939,52 грн., з яких за основним платежем 28939,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн

Судові витрати в розмірі 1017,43 грн. (одна тисяча сімнадцять грн. 43 коп.) присудити на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, податковий номер 26088831).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук