Постанова № 26178995, 12.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2667/2012

12 вересня 2012 року

10год. 15хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарської санкції у розмірі 15163, 16 гривень та стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції у розмірі 212, 10 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом до 15 квітня 2012 року повинно було самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 15163, 16 грн.

На суму заборгованості по адміністративно-господарським санкціям позивачем була нарахована пеня в сумі 212 грн. 10 коп. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 15375, 26 грн.

До початку судового розгляду справи позивач подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, то суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до листа Костопільського районного центру зайнятості № 05/1166 від 23.05.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" протягом 2011 року подала до центру зайнятості звіти про наявність 15 вакансій (форма № 3-ПН), в тому числі жодної вакансії для працевлаштування інвалідів (а.с. 8).

13.06.2012 року Рівненським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було надіслано лист-зауваження № 01-13/764 до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" щодо поданого звіту форми № 10 -ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 9), в якому зазначається, що при поданні ним звіту до відділення фонду від 03.02.2012 року в рядку № 02 не проставлено середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях (рядок № 03), мала б складати одну особу. Невірно проставлено у рядку № 05 розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника. У порушення наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 "Про затвердження форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо її заповнення" у рядку № 06 не проставлено суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 15163, 16 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка підлягає до сплати відповідно до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" було надано строк до 20.06.2012 року для того, щоб внести відповідні зміни до даного звіту та подати його до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Проте зазначені вище зауваження були проігноровані відповідачем.

Частиною 3 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем відповідно до ст. 19 зазначеного Закону визначений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 року у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту форми 10 ПІ „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2011 рік, наданого товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" запис щодо середньооблікової чисельності інвалідів - штатних працівників зайнятих на робочих місцях відповідача відсутній.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача у 2011 році становить 15163, 16 грн.

За не зайняте робоче місце позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" нараховано адміністративно-господарську санкцію в сумі 15163, 16 гривень та пеню в сумі 212 грн. 10 коп.

Так, за змістом статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону N 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

У частині 1 статті 20 Закону N 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як встановлено судом, товариство не направляло до Рівненського міського центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інваліда, саме через це місце залишилось вакантним.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-ХІІ від 01.03. 1991 року (зі змінами та доповненнями, внесеними 17.11. 2009 року) підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Частина 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлює, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" не було подано суду жодного доказу щодо подання центру зайнятості адміністративних даних про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, то суд дійшов висновку про не виконання відповідачем обов'язку передбаченого ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо подання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інваліда за вищезазначений період.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" не вчинено всіх необхідних дій щодо працевлаштування інвалідів згідно нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року протягом 2011 року.

Отже, з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" слід стягнути адміністративно-господарську санкцію за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда у розмірі 15163, 16 грн. та пеню у розмірі 212 грн. 10 коп., а всього 15375, 26 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги в цій частині підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

В силу ст. 94 КАС України, судові витрати не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (35000, вул. Степанська, 115, м. Костопіль, Рівненська область, код ЄДРПОУ 35462026) на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (33028, вул. Замкова, 10а/1, м. Рівне, код ЄДРПОУ 38012714) адміністративно-господарську санкцію та пеню в розмірі 15375 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 26 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.