Постанова № 26178954, 28.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5913/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби /по тексту - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /по тексту - відповідач/ про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" у загальному розмірі 39908,25 грн.

17 вересня 2012 року відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. У строк, встановлений частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечень проти позову відповідачем до суду не подано.

Розглянувши подані позивачем документи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 18.11.2010, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1) з 22.11.2010 знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві) за №10748.

Судом встановлено, що у період з 24.01.2012 по 01.02.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 18.11.2010 по 23.01.2012.

За результатами перевірки складений акт №606/1703/32224512079 від 08.02.2012, в якому відображено порушення відповідачем пункту 7.1. статті 7, підпункту 8.1.1. пункту 8 статті 8, підпункту 19.2.а, пункту 19.2. статті 19 пункту 22.3. статті 22 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого збільшено суму податкового зобов'язання в сумі 31926,60 грн.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копію акту перевірки №606/1703/32224512079 від 08.02.2012 ФОП ОСОБА_1 отримав 10.02.2012.

На підставі акта перевірки №606/1703/32224512079 від 08.02.2012 податковим органом 28.02.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000501703, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 39908,25 грн., в тому числі за основним платежем - 31926,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7981,65 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 28.02.2012, про, що свідчить підпис відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В матеріалах справи відсутні докази адміністративного чи судового оскарження відповідачем податкового повідомлення -рішення №0000501703 від 28.02.2012, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не виявив.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача вважаються узгодженими. Разом з тим, сума грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 39908,25 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3. цієї ж статті).

Із матеріалів справи слідує, що 13.03.2012 ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 458 на загальну суму податкового боргу платника податків - ФОП ОСОБА_1, за узгодженим податковим зобов'язанням в сумі 40418,25 грн.

Вказана вимога отримана ФОП ОСОБА_1 15.03.2012, про що свідчить підпис відповідача на корінці податкової вимоги форми "Ф".

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, згідно із даними облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1 свідчать про наявність у відповідача заборгованості "податок з доходів найманих працівників" у загальному розмірі 39908,25 грн.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, позивачем в порушення вказаної черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів із розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення вищевказаної заборгованості відповідно до визначеної Податковим кодексом черговості стягнення податкового боргу з юридичних осіб (фізичних осіб - підприємців).

Посилання позивача на положення пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний у ній особливий порядок погашення податкового боргу стосується фізичних осіб - платників податку, а не фізичних осіб-підприємців.

При цьому суд, враховує, що згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Саме у господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи - підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України, та регулюються ним. Останнє випливає зі змісту частини третьої статті 45 Господарського кодексу України, відповідно до якої щодо громадян положення цього кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Крім того, статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби підлягають задоволенню лише в частині стягнення з розрахункових рахунків відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 39908,25 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 39908 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок на розрахунковий рахунок №33215800700002, код бюджетної класифікації платежу: 11010100, одержувач: УДКС України у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Удовіченко