Постанова № 26178857, 18.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/5518/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

при секретарі – Пехоті М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Приватного підприємства "Лідер Плюс" про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2012 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Лідер Плюс" про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендною плати з юридичних осіб в сумі 2 553,96 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації № 417 від 27.01.2009 та уточнюючого розрахунку № 3055 від 17.03.2009.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

До суду повернувся конверт з ухвалами про відкриття провадження по справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду та судовою повісткою направленний відповідачу за адресою яка згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вказана як місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Лідер Плюс" (ідентифікаційний номер 31998461) 14.05.2002 зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. З 28.05.2002 відповідач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем до кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 417 від 27.01.2009 згідно якої сума щомісячного платежу становить 498,70 грн.

17.03.2009 відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 3055 від 17.03.2009 згідно якої самостійно збільшено суму щомісячного платежу на 0,17 грн.

У зв'язку з несплатою самостійно визначеної суми податкового зобов'язання відповідачу було нараховано пеню в сумі 5,97 грн.

З урахуванням часткового погашення за суми боргу за рахунок переплати та самостійної сплати за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2 553,96 грн.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Миколаївської області від 05 липня 2011 року Приватне підприємство "Лідер-Плюс" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру та визнано таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Частиною 1 ст. 14 вказаного Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Аналізуючи викладене та враховуючи те, що зобов'язання по сплаті орендною плати з юридичних осіб у відповідача виникло до порушення справи про банкрутство, суд приходить до висновку про необхідність заявленя вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Лідер-Плюс" орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності під час розгляду справи про визнання Приватного підприємства "Лідер-Плюс" - банкрутом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовлення в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко