Ухвала суду № 26177437, 26.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11042/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собків Я.М.,При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002802302/0 від 21.07.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні 31.08.2011 представником позивача заявлено клопотання (заява від 29.08.2011 р. «б/н») про збільшення позовних вимог, а саме до вже заявлених позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0002802302/0 від 21.07.2011 в частині визначення штрафних санкцій, позивач заявив вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0002802302/0 від 21.07.2011 в частині основного грошового зобов'язання, (384465 грн.) в частині нарахування 107 460,00 грн. ПДВ за основним платежем за операцією купівлі-продажу будівлі загальною площею 510,6 м.кв., за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 85, згідно договору від 11.09.2009 № б/н.

За результатами розгляду цієї заяви у судовому засіданні 31.08.2011 суд ухвалив заяву позивача про збільшення позовних вимог повернуто позивачу з підстав її невідповідності вимогам ст. 106 КАС України, а саме у зв'язку з тим, що позивачем не наведено викладу обставин та обґрунтування щодо додаткових вимог з посиланням на конкретні норми законодавства щодо протиправності оскаржуваного рішення в частині основного грошового зобов'язання та не надано суду первинних документів, які супроводжували спірну операцію.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2011 по цій справі адміністративний позов ПАТ «Укргазбуд»до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення № 0002802302/0 від 21.07.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 апеляційну скаргу ПАТ «Укргазбуд»задоволено частково, скасовано постанову ОАС м. Києва від 31.08.2011 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ПАТ «Укргазбуд»до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення - рішення № 0002802302/0 від 21.07.2011 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, вказаною постановою КААС від 27.03.2012 справу в частині заяви позивача про збільшення позовних вимог направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, колегія апеляційного суду не погодилась з висновком суду першої інстанції про невідповідність заяви позивача про збільшення позовних вимог положенням КАС України та прийшла до висновку, що дана заява обґрунтована із зазначенням доказів та викладенням обставин, достатніх для її прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач) згідно із статтею 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка акціонерною товариства Фірма «Укргазбуд»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншою законодавства за період з 01.07.2006 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 30.06.2011 № 7591/23-02/14277604 (далі -акт перевірки).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0002802302/0 від 21.07.2011 р., яким позивачу були визначені податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 384 465,00 грн. та нараховано 96116,25 грн. (штрафних)фінансових) санкцій.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Прийняття рішення в оспорюваній частині мотивовано тим, що проведеною перевіркою відображеного показника за січень-грудень 2008 року, січень- грудень 2009 року, січень - грудень 2010 р. у сумі 54529711 грн. на підставі таких документів: акти приймання будівельних робіт (типова форма КБ-2в), видаткові накладні, акти виконаних робіт, відомості по рахунку 36, виписки банку про рух коштів, виданих податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»всього у сумі 107460 грн., у тому числі за вересень 2009 року на 107460 грн.

Порушення, встановлене перевіркою, полягало в тому, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством не включено до бази оподаткування податком на додану вартість реалізація основного засобу першої групи на загальну суму 537 300 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання за вересень 2009 року у розмірі 107 460 грн.

Так, перевіркою встановлено реалізація будівлі загальною площею 510.6 м. кв. за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська (вул. Воровського), буд. 85, згідно договору від 11.09.2009р. б/н, укладеного з ТОВ «Юридична інвестиційно-консалтингова фірма «Україна проект», за 644 760 грн., у т.ч. ПДВ 107460 грн., що підтверджується актом приймання передачі від 11.09.2009 року.

У бухгалтерському обліку реалізація основного засобу відображена за дебетом рахунку 36 та кредитом рахунку 10. У податковому обліку операція не відображена, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2009 року у розмірі 107460 грн. Акт перевірки містить визначення, що з приводу порушення з в.о. головного бухгалтера суб'єкта господарювання ОСОБА_1 взяте письмове пояснення, що додається до першого примірника акта перевірки.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Як вбачається з наданої позивачем копії податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року вх.№302376, позивачем задекларовано 9333310грн. обсягу операцій, що є об'єктом оподаткування, 1866662грн. податкових зобов'язань (розділ 1 декларації).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), позивачем задекларовано операцію з покупцем, індивідуальний податковий номер якого -337435326552, в сумі 2012400грн., з яких ПДВ -402480.

Всі показники даної декларації, які зазначені в акті перевірки, співпадають з показниками декларації вересень 2009 року вх.№302376, відомостей про її невизнання відповідачем не надавалось.

В матеріалах справи містяться копії податкових накладних №596 та 595 від 11.09.2009р., які виписані позивачем платнику податку ТОВ «ЮІКФ «Український проект», індивідуальний податковий номер якого -337435326552, сума яких складає 2012400грн. (537300+1475100), а сума ПДВ -402480 ( 107460+295020).

Таким чином, суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість були включені позивачем до складу податкового зобов'язання.

Також, головний бухгалтер позивача надав пояснення від 14.06.2011р., за змістом яких вказана особа пояснює відсутність оригіналу податкової накладної. Вказані пояснення не містять жодних посилань щодо включення чи не включення сум до податкових зобов'язань.

При цьому, колегія суддів доходить висновку, що на відміну податкового кредиту, для формування якого податкова накладна є обов'язковою умовою, формування податкових зобов'язань не передбачає такого наслідку відсутності податкової накладної, як зміну показників податкових зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.