Ухвала суду № 26176633, 11.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2518/1497/2012 Провадження № 22-ц/2590/3027/2012 Головуючий у I інстанції - Сташків В.Б.Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШитченко Н.В., суддів: Бойко О.В., Висоцької Н.В., при секретарі:Зіньковець О.О., за участю:представника позивача Караман Л.І., відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Ріпкинського сільського споживчого товариства на рішення Ріпкинського районного суду від 10 серпня 2012 року у справі за позовом Ріпкинського сільського споживчого товариства до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Ріпкинське сільське споживче товариство просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду від 10 серпня 2012 року, яким частково задоволений його позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, і стягнуто з відповідача 374 грн.48 коп., та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги повністю, стягнувши з ОСОБА_6 на користь товариства заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 6839,32 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, задовольняючи частково заявлений позов, не врахував, що внаслідок винних дій ОСОБА_6, що виразились в продажу алкогольних напоїв неповнолітньому, до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 6800 грн., а відповідач являється особою, з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

В письмових запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2012 року залишити без змін, посилаючись на його законність, обґрунтованість та ухвалення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов Ріпкинського сільського споживчого товариства, суд першої інстанції виходив з того, що позивач внаслідок винних дій ОСОБА_6 зазнав зайвих виплат у вигляді фінансових санкцій, а отже з останньої на користь товариства слід стягнути завдану відповідачем шкоду в розмірі середньомісячного заробітку, оскільки доводи позову щодо повної матеріальної відповідача не грунтуються на законі.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах. 23 липня 2008 року з ОСОБА_6 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, абз. «г» п. 1 якого передбачено, що у разі виявленні нестачі, порчі матеріальних цінностей, робітник сплачує її суму підприємству, установі, організації в подвійному розмірі, а якщо при перевірках контролюючими органами будуть встановлені недоліки по лінії санепідеміологічної служби або податкового законодавства, що призведе до сплати штрафних санкцій, робітник сплачує підприємству, установі, організації суму штрафних санкцій.

Відповідач, працюючи продавцем ІІІ розряду, перебуваючи на робочому місці в барі «Зодіак» в смт. Замглай 22 квітня 2011 року продала 0,5 л пива «Оболонь» неповнолітній особі, за що 29 червня 2011 року постановою № 2 адміністративної комісії Замглайської селищної ради Ріпкинського району була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 85 грн.

Рішенням № 2/25/17/23/01777021 ДПІ у Ріпкинському районі від 17 січня 2012 року до позивача відповідно до абз. 8 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв - пива особі, яка не досягла 18 років, що були останнім сплачені.

Статтею 132 КЗпП України визначено, що за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку

Нормами ст. 134 КЗпП України визначено випадки повної матеріальної відповідальності працівників у разі заподіяння шкоди. Суд першої інстанції, аналізуючи положення цієї статті, дійшов до правильного висновку про неможливість їх застосування при вирішенні вказаного спору, визначивши, що хоча з ОСОБА_6 і укладений договір про повну матеріальну відповідальності, проте спір між сторонами виник не з приводу виявленої недостачі, умисного знищення або зіпсуття матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Також є правильним висновок суду про те, що відповідальність у виді накладених на товариство фінансових санкцій, застосована до позивача за порушення правил торгівлі пивом, не є відповідальністю за порушення податкового законодавства, оскільки застосовується до суб'єктів господарювання у разі виявлення певних порушень при здійсненні господарської діяльності.

Не беруться до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач була ознайомлена з наслідками порушення правил торгівлі алкогольними напоями постановою Ріпкинського ССТ від 18 лютого 2010 року № 15 «Про підвищення відповідальності за порушення споживання і продаж пива, алкогольних напоїв та тютюну», оскільки наведена постанова носить попереджувальний та роз'яснювальний характер, але сама по собі не дає правових підстав для застосування до ОСОБА_6 повної матеріальної відповідальності.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про заподіяння з вини відповідача товариству прямої дійсної шкоди у вигляді сплати штрафу, що тягне за собою відповідальність працівника у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середньомісячного заробітку, відповідає положенням трудового законодавства та обставинам даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ріпкинського сільського споживчого товариства - відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду від 10 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: