Справа № 2617/3972/12 Провадження № 22-ц/2590/2698/2012 Головуючий у I інстанції - Циганко М. О.Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШитченко Н.В., суддів:Бойко О.В., Висоцької Н.В., при секретарі:Зіньковець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» в особі ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Шматка Дмитра Миколайовича на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» про розірвання договору оренди землі,-
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» просить скасувати заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 квітня 2012 року, яким позов задоволено і розірвано укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» та зареєстрований в Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДЗК договір оренди землі, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з припущень про наявність заборгованості з орендної плати, та приділив недостатньо уваги дослідженню доказів, прийнявши рішення без належного правового обґрунтування.
Представник апелянта зазначає, що факт відсутності заборгованості з орендної плати підтверджується довідкою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 01 червня 2012 року, згідно якої товариством у 2010 році було виплачено ОСОБА_6 743, 42 грн., з чого можливо зробити висновок, що орендна плата сплачена як за 2010, так і за 2011 роки.
В письмових запереченнях представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, а заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 квітня 2012 року залишити без змін, посилаючись на його законність, обґрунтованість та ухвалення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що орендар порушив взяті на себе договірні зобов'язання стосовно сплати орендної плати, що у відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та п. 31 укладеного договору є підставою для його розірвання.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.
Встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,3168 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 7).
01 листопада 2007 року між позивачем та СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 4-5). Зазначений договір зареєстровано в Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що 01 листопада 2007 року вчинено записи за № 040784800079.
Передача вказаної земельної ділянки орендарю підтверджується відповідним актом прийому - передачі від 01 листопада 2007 року (а.с. 6).
Умовами вищевказаного договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральних формах в строк з 01 січня по 31 грудня кожного року. За змістом зазначених вище нормативних актів та договору оренди землі обов'язку орендодавця передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, кореспондує обов'язок орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 31 укладеного договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» орендну плату за користування земельною ділянкою ОСОБА_6 в 2011 році не сплатило і цієї обставини не заперечував колишній директор товариства ОСОБА_7, який в своїй довідці зазначив, що в період його очолювання як директора СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» виплата орендної плати за 2011 рік по договору оренди землі від 01 листопада 2007 року за користування земельною ділянкою ОСОБА_6 не проводилася (а.с. 24).
Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зважаючи на наведені норми закону та оцінивши обставини справи в сукупності, суд першої інстанції правильно визначив наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, вказавши, що відповідачем не було виконано обов'язку, встановленого договором оренди щодо сплати позивачеві орендної плати за землю за 2011 рік.
Доводи апеляційної скарги про наявність підтвердження сплати орендної плати не можуть бути взяті до уваги, оскільки з наданої Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області ДПС інформації про суми виплачених доходів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» за договорами оренди землі вбачається те, що ОСОБА_6 у IV кварталі 2010 року були виплачені лише доходи в сумі 743,72 грн., що не дає підстав стверджувати про сплату товариством саме орендної плати.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» - відхилити.
Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді:
Судове рішення № 26176520, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 19.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2617/3972/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: