Ухвала суду № 261748, 19.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-7446/06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2006 року                                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. –  головуючий,

Амєліна С.Є.   –   суддя-доповідач,

Весельської Т.Ф.,

Чумаченко Т.А.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Малиніній О.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові на рішення Господарського суду Харківської області від 22 березня 2005 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2005 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись напорушення судами норм матеріального та процесуального права,відповідач ставить питання про скасування рішення Господарського суду Харківської області від 22 березня 2005 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2005 року, якими задоволені позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2005 року №0000110824/0, яким на позивача покладені податкові зобов’язання по сплаті штрафних санкцій в сумі 11977,10 гривень за заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість.Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами плановоївиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «СТВ» за період з 01 січня 2003 року по 01 квітня 2004 року, яка проводилася Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Харкові з 12 травня 2004 року по 23 червня 2004 року,  складено акт від 23 червня 2004 року №669/34-4/23146249, в якому вказується на порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пункту 8 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12, пунктів 2.10 й 2.16 Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 29 червня 2004 року №0000580842/0, яким визначена сума податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 17041,70 гривень, з них основний платіж 13109 гривень та штрафні санкції 3932,70 гривень;

- від 29 червня 2004 року №0000590842/0, яким на позивача покладені податкові зобов’язання по сплаті штрафних санкцій в сумі 14577,70 гривень;

- від 04 лютого 2005 року №0000110824/0, яким на позивача покладені податкові зобов’язання по сплаті штрафних санкцій в сумі 11977,10 гривень.

Позивач вважає, що направленням останнього податкового повідомлення-рішення порушені його права та законні інтереси.

Встановлені судами обставини сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 17.1.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка визначає розмір та порядок накладення на платника податків штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, в редакції яка була чинною на час вчинення податкової дії, у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При прийнятті рішення суди прийшли до обґрунтованого висновку про те, що оскільки оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 04 лютого 2005 року №0000110824/0 податкове зобов’язання донараховано не було, тому відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції, і таке повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним.

Правова оцінка, яку суди дали обставинам справи, не суперечить вимогам законодавства.  

Оскарженісудові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Харкові залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22 березня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.

Судді:Д.В. Ліпський

С.Є. Амєлін

Т.Ф. Весельська

Т.А. Чумаченко

В.В. Юрченко