Ухвала суду № 26172679, 20.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. Справа № 76767/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промтехсервіс» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у адміністративній справі № 2а-4250/11/0970 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Промтехсервіс» до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання неправомірними дій,визнання неправлмірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000512301, № 0000502301, № 0000472301 від 21.12.2011 р. -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Промтехсервіс» звернулось із позовом до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000512301, № 0000502301, № 0000472301 від 21.12.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем помилково зроблений висновок, що за IV квартал 2008 року встановлено завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 3541667 грн. через придбання у ТзОВ «Солюшен-Компані» робіт та товарно -матеріальних цінностей.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема те, що позивач не несе відповідальність за дії його контрагента, а здійснені господарські операції підтверджуються відповідними первинними документами. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Позивач, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено наступне. Відповідно до Наказу №902 від 22.11.2011 року ДПІ в Косовському районі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Промтехсервіс» щодо підтвердження господарських відносин із ТзОВ «Солюшен-Компані» за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 869/23-0/32567861 від 09.12.2011 року.

На підставі вищевказаного акту невиїзної позапланової документальної перевірки ДПІ в Косівському районі винесено податкові повідомлення-рішення № 0000512301 від 21.12.2011 року, яким ПП «Промтехсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, № 0000502301 від 21.12.2011 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 716984 грн., № 0000472301 від 21.12.2011 року ПП «Промтехсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 106771 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що перевірка позивача проведена на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, а що стосується господарських операцій між позивачем і ТзОВ "Солюшен-Компані", то такі не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічних засобів та іншого майна які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно акту перевірки №869/23-0/32567861 від 09.12.2011 року, перевірка проведена на підставі службового посвідчення серія УІФ №074939, виданого 22.07.2011 року ДПІ в Косівському районі головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Косівському районі інспектором податкової служби І рангу Прокоп'к М.П., згідно із п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ відповідно до наказу №902 від 22.11.2011 року, виданого головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ в Косовському районі начальником інспекції, приватного підприємства «Промтехсервіс», щодо підтвердження господарських відносин із ТзОВ «Солюшен-Компані» за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.

Вказаний Наказ № 902 від 22.11.2011 року позивач оскаржив в судовому порядку до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та постановою Івано -Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року № 2а-3977/11/0970 позивачу було відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Таким чином судом першої інстанції за результатами розгляду вказаної справи не було встановлено жодних порушень щодо видачі наказу на проведення перевірки, і як наслідок він був виданий згідно чинного законодавства.

Що стосується оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, то колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою позивача встановлено, що ПП «Промтехсервіс» здійснювало роботи по ліквідації наслідків стихії та реалізації матеріалів. Підприємством було виконано роботи по ліквідації наслідків стихії 23-28 липня 2008 року, згідно договорів з відділом капітального будівництва паливно - енергетичного комплексу, інвестицій та розвитку комунальної сфери Косівської райдержадміністрації. Субпідрядником ( виконавцем робіт) було ТзОВ «Солюшен-Компані».

Як вбачається з акту невиїзної позапланової документальної перевірки, ПП "Промтехсервіс" до валових витрат в IV кв. 2008р. було віднесено суму 3541667 грн. та до податкового кредиту ПДВ на суму 668587 грн. по проведених операціях з ТзОВ "Солюшен-Компані".

При проведенні перевірки викликало сумнів питання стосовно фактичного надання послуг, придбання робіт та товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ "Солюшен-Компані".

В ході проведених перевірок та запитів було встановлено, що за період з 2007 року по 07.12.2010 року за ПП "Промтехсервіс" об'єктів підвищеної небезпеки, технологічних транспортних засобів, підіймальних споруд не було зареєстровано; за ТзОВ "Солюшен-Компані" станом на 26.05.2009 року також не було зареєстровано об'єктів підвищеної небезпеки, технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, об'єктів нафтогазового комплексу; станом на 18.05.2009 року за ТзОВ «Солюшен-Компані" тракторну, сільськогосподарську та дорожньо - будівельну техніку також не зареєстровано;

за результатами досліджень підписів на копіях первинних документів ТзОВ "Солюшен-Компані", проведених Управлінням служби безпеки України, зроблено висновок, що підписи від імені ОСОБА_3 в документах, які виписані ТзОВ "Солюшен-Компані" не належать ОСОБА_3; відповідно до заяви громадянки ОСОБА_3 зареєстрованої в реєстрі державного нотаріуса за № 2-1561 ОСОБА_3 ніколи не була директором, засновником чи будь-якою іншою посадовою особою ТзОВ "Солюшен-Компані". Жодних реєстраційних та інших документів, пов'язаних з державною реєстрацією товариства не підписувала. Доручення на реєстрацію ТзОВ "Солюшен-Компані" не видавала і не підписувала. Свідоцтво платника податку на додану вартість в податкових органах не отримувала. Будь-яких документів, пов'язаних з реєстрацією ТзОВ "Солюшен-Компані" в державних органах не отримувала, документи податкової звітності та іншої звітності не підписувала, в контролюючі чи будь-які інші державні органи не подавала, доручення на здійснення дій нікому не-видавала. Крім цього, ТзОВ "Солюшен-Компані" даній громадянці не відоме та ніякого відношення до нього вона не мала .

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.97, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Оскільки вищевказані документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх обов'язкового підписання уповноваженою особою, тому вони не можуть бути використані позивачем при відображенні у бухгалтерському обліку відповідних результатів фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому як вбачається з акту ревізії Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області №06-21/13-13 від 13.08.2010 року використання бюджетних коштів та збереження майна у відділі регіонального розвитку, містобудування та архітектури Косівської РДА за період з 01.04.2009 по 01.04.2010 року, актів приймання виконаних робіт підписаних Замовником відділом капітального будівництва Косівської РДА та Генпідрядником ПП «Промтехсервіс», довідок про вартість виконаних підрядних робіт роботи, які замовлені Відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Косівської райдержадміністрації роботи по ліквідації наслідків стихії виконувались тільки позивачем, без залучення ТзОВ «Солюшен-Компані».

Даний факт підтверджується в першу чергу відсутністю будь-який договірних зобов'язань між контрагентами, оформлених відповідними договорами на виконання тих чи інших робіт, в жодному із актів виконаних робіт субпідрядник ТзОВ «Солюшен-Компані» не значиться, у даного підприємства відсутні умови та ресурси для виконання відповідних робіт та поставки товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується наявними доказами.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.

Правочин між ТзОВ "Солюшен-Компані"' і ПП "Промтехсервіс" не був вчинений у формі, встановленій законом, та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як визначено ч.2. ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з вищенаведеного, ТзОВ "Солюшен-Компані" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

При цьому, з матеріалів справи вбачається неможливість реального виконання господарської операції між ПП "Промтехсервіс" і ТзОВ "Солюшен-Компані" з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у підприємства необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, доказів транспортування та доставки матеріалів для виконання робіт, витрат покупця у зв'язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З урахуванням наведеного у ПП "Промтехсервіс" відсутнє право на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з підприємством-постачальником ТзОВ "Солюшен-Компані" .

ПП "Промтехсервіс" неправомірно відображено в декларації по податку на прибуток за 2008р. у складі валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТзОВ "Солюшен-Компані", що спричинило завищення валових витрат по податку на прибуток в розмірі 3541667грн. за IVкв. 2008р. В результаті позивачем занижено нарахування (сплату) податку на прибуток за IV кв. 2008р. в сумі 885417 грн., чим порушено п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної, б) дату виписування податкової накладної, в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, г) податковий номер платника податку (продавця та покупця), д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, е) опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ж) ціну поставки без врахування податку, з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунковими картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду в зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено в пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - не підлягають включенню до складку податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В порушення вищенаведених норм чинного законодавства ПП "Промтехсервіс" неправомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Солюшен-Компані» в розмірі 708333грн.

В результаті порушень пп.7.2.1. п.7.2 ст.7, пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7,пп.7.5.1 П.7..5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до державного бюджету в сумі 573587грн. за грудень 2008р. та завищено від"ємне значення з ПДВ за грудень 2008р. на суму 39746 грн.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000512301, №0000502301 та №0000472301 від 21.12.2011 року ДПІ в Косівському районі винесено правомірно та підстав для їх скасування не має.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга Приватного підприємства «Промтехсервіс» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промтехсервіс» - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у адміністративній справі № 2а-4250/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

С.М. Кузьмич