Ухвала суду № 26170995, 13.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року справа №2а/1270/4494/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П.

Сіваченко І.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/4494/2012 (головуючий І інстанції Чиркін С.М) за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду в задоволені позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2011 році на загальну суму 26153,63 грн. відмовити за необґрунтованістю.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що 13.02.2012 на адресу відділення Фонду надійшов звіт форми 10-ПІ, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» у 2011 році становила 248 осіб. Згідно із вищезазначеним звітом на підприємстві працювало 9 інвалідів. Хоча нормами чинного законодавства України передбачено, що на підприємстві повинні бути створені 10 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Таким чином, були порушені вимоги ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Відповідач повинен був оплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2012 року. За порушення строків сплати адміністративно -господарських санкцій підприємству була нарахована пеня , розмір якої станом на 12.06.2012 рік дорівнює 289,52 грн. Усього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає -26153,63 грн. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81,- Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - є територіальним органом бюджетної установи - Фонд соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п.4 зазначеного Положення основним завданням відділення Фонду є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

- виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач - Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства», і.к.32026192.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, використовує найману працю та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ ( далі - ЗУ № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна).

Відповідачем був поданий до позивача звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік Форми № 10-ПІ, зареєстрований позивачем 13.02.2012 за № 2294 (а.с.9).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єд нань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с.9), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 248 працівника, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 9 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зазначено 10 осіб.

З п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ ( річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» ( зареєстровано в МЮУ від 13.02.2007 за № 117/13384) далі Наказ №42 , вбачається, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення інвалідів, установленого ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів» визначається, для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника -середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік на 4%, що відповідно до наданого звіту становить 248 *4% = 9,92.

Згідно п.п.3.4. п.3 Наказу №42 дані щодо ….кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого( якщо після коми число 5 і більше, воно округлюється в бік збільшення). Отже 9,92 округлюється до 10.

Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві працювало 9 інвалідів, кількість робочих місць не зайнятих інвалідами - 1.

Позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 25864,11 грн. (а.с.7).

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону " ) з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданих позивачем розрахунків (а.с.5), сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 289,52 грн.

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз зазначених положень Закону України № 875 дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів " та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів " від 10.02.2007 р. № 42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Позивачем не заперечується звітування відповідачем до центру зайнятості з приводу вакансій для інвалідів.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» помісячно надавало інформацію про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

Заявлені позивачем до стягнення суми за своєю природою є адміністративно -господарськими санкціями, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218,238,241 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2-ю наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, з окрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач вживав передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, шляхом подання до центу зайнятості інформації про наявні вакансії.

В зв'язку з вищезазначеним на відповідача не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування ", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Склад правопорушення, який є підставою для стягнення адміністративно-господарських санкцій, в межах спірних правовідносин представником позивача не доведений.

Стосовно вимог про стягнення пені у розмірі 289,52,00 грн., суд приходить до висновку, про їх безпідставність у зв'язку з відсутністю об'єкту обчислення пені та передчасність її пред'явлення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за 2011 рік у розмірі 25864,11 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2011 рік у розмірі 289,52,00 грн. не обґрунтованими з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/4494/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/4494/2012 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді С.П.Дяченко

І.В.Сіваченко