Ухвала суду № 26170246, 06.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року справа №2а/1270/145/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

при секретарі судового засідання Сульженко А.В.

за участю представника позивача Цукер І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/1270/145/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0000472320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 98550 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 24637,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 16.12.2011 № 0000472320 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 123187,50 грн., у тому числі за основним платежем -98550 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -24637,50 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011. За результатами перевірки складено акт від 02.12.2011 № 904/23-03329700. Вказаним актом встановлено наступні порушення. На виконання постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та складено акт від 11.11.2011 № 803/23-35554567. За результатами проведених заходів установлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, згідно отриманих відповідей з МКП БТІ у м. Луганську та УДАІ УМВС України в Луганській області за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не зареєстровані будь-які об'єкти нерухомого майна на території м.Луганська та транспортні засоби. У ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з моменту реєстрації і по цей час відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не здійснювало і не могло здійснювати операції з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців, отже, правочини, укладені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є нікчемними. Перевіркою ТОВ «Строитель ЛТД» встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 98550 грн., у тому числі за серпень 2011 року. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період - серпень 2011 року щодо придбання ТОВ «Строитель ЛТД» товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у сумі 591300 грн., у тому числі ПДВ - 98550 грн. в результаті порушень, що відображені в розділі 3 акту перевірки. У зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним у силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані обставини. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлено, що ТОВ «Строитель ЛТД» зареєстровано 14.12.1994 виконавчим комітетом Луганської міської ради, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

20.09.2011 ТОВ «Строитель ЛТД» подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, де в рядку 17 колонка «Б» зазначило суму податкового кредиту 594020 грн. (арк. справи 115). Згідно з додатком № 5 до податкової декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податковий кредит сформовано, в тому числі, за рахунок контрагента - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», обсяг постачання (без ПДВ) - 492750,60 грн., сума ПДВ - 98550,12 грн. (арк. справи 116).

На підставі наказу від 17.11.2011 № 2009 та направлення від 21.11.2011 № 1173 фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Строитель ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 35554567, за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт від 02.12.2011 № 904/23-03329700 (арк. справи 9-15).

В акті вказано, що на порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «Строитель ЛТД» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 98550 грн. Як зазначається в акті, угоди, укладені між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та його покупцями, не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки в результаті проведених заходів було встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за податковою адресою: м. Луганськ, вул. 50 років СРСР, буд. 24, кв. 12 не знаходиться. За інформацією, отриманою з бази МВС України в Луганській області, директор вказаного підприємства ОСОБА_3 неодноразово підозрювався в скоєнні злочинів. Згідно отриманих відповідей з МКП БТІ у м. Луганську та УДАІ УМВС України в Луганській області за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не зареєстровані будь-які транспортні засоби та об'єкти нерухомого майна на території м. Луганська. У вказаного підприємства відсутні працівники, автотранспортні засоби, складські приміщення, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. В акті перевірки зроблено висновок, що на порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу УкраїниТОВ «Строитель ЛТД» занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 98550 грн., а також зроблено висновок про нікчемність правочинів по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Строитель ЛТД» та контрагента-постачальника ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у сумі 591300 грн., у тому числі ПДВ - 98550 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0000472320, яким ТОВ «Строитель ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 123187,50 грн., у тому числі за основним платежем - 98550 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24637,50 грн. (арк. справи 8).

Встановлено, що сума податкового кредиту з ПДВ у розмірі 98550 грн. виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.08.2011 позивач (замовник) уклав з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) договір № 10 про надання послуг (арк. справи 36-37). 13.08.2011 між ТОВ «Строитель ЛТД» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено додаткову угоду до договору від 12.08.2011 № 110 (арк. справи 129). Згідно з умовами додаткової угоди виконавець (ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж») зобов'язується надати замовнику (ТОВ «Строитель ЛТД») результати робіт (послуги) з ремонту дорожнього покриття на території комбінату хлібопродуктів «Луганськмлин» в об'ємі та на суму, визначені в цьому договорі, а замовник - прийняти такі результати робіт (послуги) та сплатити їх на поточний рахунок виконавця.

Також встановлено, що 05.07.2011 між ПАТ «Луганськмлин» (замовник) та ТОВ «Строитель ЛТД» (генпідрядник) було укладено договір на виконання робіт № 83-413/юр, згідно якого генпідрядник за завданням замовника зобов'язується виконати ремонт дорожнього покриття на території ПАТ «Луганськмлин» за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугинська, 11, м. Луганськ, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (арк. справи 123-125).

Крім того, 19.08.2011 між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ТОВ «Строитель ЛТД» було укладено додаткову угоду до договору від 12.08.2011 № 110, згідно умов якої ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» надає у власність ТОВ «Строитель ЛТД» наступне майно: верстат токарний 1К62 за ціною 45158 грн./шт. (без ПДВ) у кількості 1 шт., верстат консольно-фрезерний GC 12 за ціною 45160 грн./шт. (без ПДВ) у кількості 1 шт., прес П-125 за ціною 45157,60 грн./шт. (без ПДВ) у кількості 1 шт. (арк. справи 130).

Протягом серпня 2011 року позивач отримав від контрагента - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» результати виконаних робіт з ремонту дорожнього покриття на території комбінату хлібопродуктів «Луганськмлин» та обладнання - верстат токарний, верстат консольно-фрезерний, прес, на підтвердження чого контрагентом було видано позивачу податкову накладну від 31.08.2011 № 235 (арк. справи 43). На підставі вказаної податкової накладної позивачем було сформовано податковий кредит за серпень 2011 року в сумі 98550 грн. ТОВ «Строитель ЛТД» повністю розрахувалося за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за виконані роботи та поставлене обладнання. Таким чином, договір було повністю виконано як з боку ТОВ «Строитель ЛТД», так і з боку ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано суду накладну від 31.08.2011 № 235 (арк. справи 38), довідки про вартість виконаних робіт (арк. справи 39, 117), акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (арк. справи 40-42, 118-122), банківські виписки (арк. справи 44-45), довідку від 14.06.2012 № 03/06 про перебування на балансі основних засобів (арк. справи 113), інвентарні картки основних засобів (арк. справи 126-128), акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів форми № ОЗ-1 (арк. справи 133-135).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Не приймаються доводи відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самих договорів та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган, роблячи висновки про відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції через її не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

На підставі наведеного суд першої інстанції зробив висновок, що у відповідача не було підстав для збільшення ТОВ «Строитель ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 123187,50 грн.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне. Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав у вигляді визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не може бути застосований судом, оскільки предметом позову є акт індивідуальної дії, який за змістом норм Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню, будучи протиправним.

За таких обставин суд першої інстанції зробив висновок про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 16.12.2011 № 0000472320, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/1270/145/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/1270/145/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко