Рішення № 26168920, 19.09.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/9530/12

Проовадження № 2/2601/2952/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.09.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Юрченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ВАТ НАСК «Оранта»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просить стягнути з НАСК «Оранта»24 490 грн. страхового відшкодування, стягнути з ОСОБА_2 22 540,68 грн. різниці між фактичним розміром завданої матеріальної шкоди і страховим відшкодуванням. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 1288,80 грн. вартості автотранспортної експертизи. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26.07.2010 в м. Одеса за вини ОСОБА_2, який керував автомобілем «Мазда»н.з. НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ВАТ НАСК «Оранта», сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої був пошкоджений належний позивачу автомобіль «Хюндай Акцент»н.з. НОМЕР_1. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1106 від 22.02.2011 р., проведеної Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, вартість матеріального збитку автомобіля «Хюндай Акцент»н.з. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок зіткнення, складає 47 030,68 грн.

У серпні 20012 р. позивач ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути також з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 21 150 грн., посилаючись на те, що діями ОСОБА_2 позивачу було завдано моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта»в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що позивач ОСОБА_1 не звертався із заявою про виплату страхового відшкодування, а ому відсутні підстави для її виплати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що він не винен у вчиненні дружньо-транспортної пригоди.

Заслухавши пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 липня 2010 року в м. Одеса сталася ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки «Хюндай Акцент», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу.

На місці дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Хюндай Акцент»н.з. НОМЕР_1, здійснюючи розворот за межами перехрестя, не впевнився у безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда»н.з. НОМЕР_3, який здійснював обгін, не надавши останньому переваги у русі, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України. (а.с. 9)

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2011 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а.с. 28).

В матеріалах справи міститися висновок судової автотехнічної експертизи від 22.11.2010 р., складений судовим експертом Харківського НДІСЕ, згідно якого в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Мазда» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 13.1 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, і з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, експертом було встановлено, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Мазда», в залежності від дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «Хюндай», що рухався попереду, та перед зміною напрямку руху не впевнився в тому, що це буде безпечним, створив перешкоду для руху автомобіля «Хюндай», а також не впевнився в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він мав намір виїхати, вільна від транспортних засобів на достатній для здійснення обгону відстані. В діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Встановлено, що ОСОБА_1 здійснював маневр повороту з крайнього лівого положення, при цьому, на початку маневру розвороту ліворуч автомобіль «Мазда» знаходився не в стадії обгону, у зв'язку з чим попередження зіткнення автомобіля «Мазда»з автомобілем «Хюндай», не залежало від односторонніх дій водія автомобіля «Хюндай», а залежало від дій водія автомобіля «Мазда»ОСОБА_2 (а.с. 11-18)

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 26.07.2010 р. зіткнення між автомобілями «Хюндай Акцент»н.з. НОМЕР_1 та «Мазда»н.з. НОМЕР_3 сталося за вини водія ОСОБА_2, який керуючи автомобілем «Мазда»н.з. НОМЕР_3, в залежності від дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «Хюндай», що рухався попереду, та перед зміною напрямку руху не впевнився в тому, що це буде безпечним, створив перешкоду для руху автомобіля «Хюндай», а також не впевнився в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він мав намір виїхати, вільна від транспортних засобів на достатній для здійснення обгону відстані, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.1, 13.1 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху України.

Також в судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6408486 2010 р. Ліміт відповідальності становить 25 000 грн., франшиза 510 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов»язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1106 від 22.02.2011 р., складеного експертом Харківського НДІ судових експертиз ім.. засл. проф. М.С.Бокаріуса, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай Акцент»н.з. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 47 030,68 грн. (а.с. 33-39)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він не звертався до ВАТ НАСК «Оранта»із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю у нього документів щодо винності ОСОБА_2 у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 36 вищевказаного Закону, страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону) керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядається в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Тобто за результатами розгляду даної заяви відповідач НАСК «Оранта»прийняв би рішення з приводу виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування, за результатами якої позивач мав би право звернутися до суду щодо оскарження порушення його прав.

За таких підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки належний позивачу автомобіль був пошкоджений внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 вимог ПДР, а ліміт відповідальності за умовами полісу становить 25 000 грн., з яких 500 грн. франшиза, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 540,68 грн. матеріальної шкоди.

Суд вважає, що знайшли своє підтвердження і доводи позивача про відшкодування йому моральної шкоди, як власнику пошкодженого майна відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України. При цьому суд враховує, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки пошкоджено його майно. При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, враховується і те, що автомобіль «Хюндай Акцент», 2008 року випуску, був придбаний позивачем новим. ОСОБА_1, знаходячись в м. Одеса, мав намір відпочити разом з дружиною та малолітнім сином ОСОБА_4, 2005 р.н., біля моря. Таким чином, діями ОСОБА_2 позивачу було завдано моральну шкоду, яка пов'язана з наслідками ДТП і полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок втраченої відпустки. Крім того, позивач внаслідок зіткнення не мав можливості користуватися належним йому автомобілем, у зв'язку з чим він відмовився від усіх своїх планів та способу життя, пов'язаних із використанням автомобіля. З м. Одеса позивач повертався не на власному автомобілі, а за допомогою перевізників, які транспортували пошкоджений автомобіль в м. Харків, де позивач проживає.

З урахуванням наведеного та вимог закону стосовно врахування принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 5000 гривень.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає 225,41 грн. судового збору у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

В частині вимог позивача про стягнення на користь державного бюджету України 1288,80 грн. вартості авто технічного дослідження, суд вважає необхідним відмовити., оскільки ОСОБА_1 є неналежним позивачем в даному випадку.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 22, 23, 1166, 1167, 1187 та 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Немирівське Балтського району Одеської області, іден. номер НОМЕР_2, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 22 540,68 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та 225,41 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: