ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" вересня 2012 р.Справа № 5017/820/2012
За позовом: Головного управління юстиції в Одеській області;
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про виселення.
Головуючий суддя Власова С.Г.
Судді Рога Н.В.
Погребна К.Ф.
Представники:
Від позивача: Богуцька Л.П. (за довіреністю);
Від відповідача: ОСОБА_1 (за паспортом); ОСОБА_4 (за довіреністю);
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Богуцька Л.П. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: 15.03.2012 р. за вх. № 1217/2012 Головне управління юстиції в Одеській області (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про виселення Відповідача з безпідставно займаної нежитлової будівлі, що належить Головному управлінню юстиції в Одеській області на праві повного господарського відання, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщень 2,3,4,5,6,7,8 будівлі А, приміщень 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 будівлі А1, веранд І та ІІІ першого поверху, приміщень 20,21,22,23,24,25 другого поверху будівлі А та не житлової будівлі Б згідно поверхового плану та експлуатації внутрішніх площ не житлових будівель.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 18.04.2012 р. за вх. № 11814/2012 надав додаткові пояснення з урахуванням заперечень Відповідача.
Відповідач позов не визнає, 06.04.2012 р. за вх. № 10396/2012, в яких просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі, з огляду на те, що він займає спірні приміщення законно на підставі договору на оренду нежитлового приміщення від 11.05.2006 року, який був укладений між ним та Головним управлінням юстиції в Одеській області.
13.06.2012 р. за вх. № 18208/2012 Позивач надав письмові пояснення, відповідно до яких просить позов задовольнити, оскільки вважає договір на оренду нежитлового приміщення від 11.05.2006 року неукладеним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Позивач стверджує, що йому стало відомо про використання Відповідачем, для здійснення підприємницької діяльності, приміщень (2,3,4,5,6,7,8 будівлі А, приміщень 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 будівлі А1, веранд І та ІІІ першого поверху, приміщень 20,21,22,23,24,25 другого поверху будівлі А та не житлової будівлі Б), що розташовані в будівлі дитячого садка № 8, за адресою: АДРЕСА_2, яку з метою створення належних умов для функціонування Арцизького районного управління юстиції ,наказом Міністерства юстиції України від 11.07.2002 р. № 67/5 було закріплено за Одеським обласним управлінням юстиції.
17.10.2002 р. начальником Управління юстиції в Одеській області було прийнято наказ від № 114-ЗП, на підставі якого за актом приймання-передачі будівлі від 04.02.2002 р. на баланс обласного управління юстиції прийнято будівлю Арцизького районного управління юстиції за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2019 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради від 05.07.2011 р. № 220 присвоєно нову поштову адресу нерухомому майну Головного управління юстиції в Одеській області по АДРЕСА_1
Позивач зазначає ,що 11.07.2011 р. Арцизькою міською радою на підставі рішення виконкому Арцизької міської ради від 08.07.2011 р. № 221 Головному управлінню юстиції в Одеській області було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2114,90 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_1, яка складається з: нежитлової будівлі А, загальною площею 824,10 кв.м.; нежитлової будівлі А1, загальною площею 429,30 кв.м.; нежитлової будівлі А2, загальною площею 815,60 кв.м.; нежитлової будівлі Б, загальною площею 45,90 кв.м.; дворових споруд, 1-4; інших споруд, І.
З урахуванням викладеного Позивач просить суд виселити Відповідача з безпідставно займаної нежитлової будівлі, що належить Головному управлінню юстиції в Одеській області на праві повного господарського відання, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщень 2,3,4,5,6,7,8 будівлі А, приміщень 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 будівлі А1, веранд І та ІІІ першого поверху, приміщень 20,21,22,23,24,25 другого поверху будівлі А та не житлової будівлі Б згідно поверхового плану та експлуатації внутрішніх площ не житлових будівель.
Позивач наполягає на тому, що не передавав Відповідачу в оренду спірні приміщення, а тому, на його думку, Відповідач неправомірно та безпідставно займає нежитлову будівлю, яка належить Головному управлінню юстиції в Одеській області на праві повного господарського відання.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, 06.04.2012 р. за вх. № 10396/2012 надав заперечення на позовну заяву, в яких зокрема зазначає що цілком законно займає спірні приміщення на підставі договору на оренду не житлового приміщення від 11.05.2006 р.
Відповідач наполягає на тому, що Головне управління юстиції в Одеській області неналежно виконує умови договору, безпідставно вимагає його виселення з нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
З урахуванням вищевикладеного, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В додаткових поясненнях наданих Позивачем 18.04.2012 р. за вх. № 11814/2012, останній зазначає, що при укладені договору на оренду не житлового приміщення від 11.05.2006 р. сторонами не було дотримано встановленої законом форми укладання договору щодо його нотаріального посвідчення та державній реєстрації. Позивач вважає зазначений договір неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди у встановленій законом формі.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 08.01.2002 р. № 12-11/7 будівлю дитячого садка № 8, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилась на балансі ВАТ "Арцизький завод залізобетонних виробів", передано до сфери управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.07.2002 р. № 67/5 з метою створення належних умов для функціонування Арцизького районного управління юстиції за Одеським обласним управлінням юстиції закріплено будівлю за адресою: АДРЕСА_2.
На підставі вказаного наказу Мінюсту начальником Управління юстиції в Одеській області було прийнято наказ від 17.10.2002 р. № 114-ЗП, на підставі якого за актом приймання-передачі будівлі від 04.02.2002 р. на баланс обласного управління юстиції прийнято будівлю за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2019 кв.м.
11.07.2011 р. Арцизькою міською радою на підставі рішення виконкому Арцизької міської ради від 08.07.2011 р. № 221 видано Головному управлінню юстиції в Одеській області свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2114,90 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_1. Форма власності майна згідно свідоцтва - державна; майно закріплено за Управлінням на праві повного господарського відання. Так, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 571961 від 11.07.2011 р. нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2114, 90 кв.м, складається з: нежитлової будівлі А загальною площею 824,10 кв.м.; нежитлової будівлі А1 загальною площею 429,30 кв.м.; нежитлової будівлі А2 загальною площею 815,60 кв.м; нежитлової будівлі Б загальною площею 45,90 кв.м; дворових споруд 1-4; інших споруд - І.
Листом від 04.11.2011 р. № 11-8199 Головне управління юстиції в Одеській області звернулось до відповідача з вимогою припинити порушення прав Управління та звільнити безпідставно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Оскільки відповіді на вказаний лист до Головного управління юстиції в Одеській області не надходило, 11.11.2011 працівниками Головного управління юстиції в Одеській області та начальником Арцизького районного управління юстиції Одеської області оглянуто нежитлову будівлю з метою з'ясування виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог Головного управління юстиції в Одеській області.
Під час огляду приміщення встановлено, що Ф.О.П. ОСОБА_1 нежитлову будівлю не звільнив, а використовує її для здійснення підприємницької діяльності, про що складено відповідний акт.
Так, згідно поверхового плану та експлікації нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, Ф.О.П. ОСОБА_1 займає приміщення 2,3,4,5,6,7,8 будівлі А, приміщення 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 будівлі А1, веранди І та ІІІ першого поверху, приміщення 20,21,22,23,24,25 другого поверху будівлі А та не житлову будівлю Б. Вказані приміщення відповідач використовує під розміщення швейної майстерні, бані, фітнес центру, манікюрного кабінету, перукарні у підприємницькій діяльності.
Наразі позивач, якому належить на праві повного господарського відання нежитлова будівля, зазначає, що не надавало вказане майно у найм відповідачу та не уповноважувало будь-яких осіб щодо надання будівлі у найм. За таких обставин, позивач стверджує, що відповідач неправомірно та безпідставно займає нежитлову будівлю, яка належить позивачу на праві повного господарського відання, чим порушує право позивача на користування та розпорядження будівлею. Тому позивач просить суд виселити відповідача з безпідставно займаної нежитлової будівлі, що належить Головному управлінню юстиції в Одеській області на праві повного господарського відання, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщень 2,3,4,5,6,7,8 будівлі А, приміщень 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 будівлі А1, веранд І та ІІІ першого поверху, приміщень 20,21,22,23,24,25 другого поверху будівлі А та не житлової будівлі Б згідно поверхового плану та експлуатації внутрішніх площ не житлових будівель.
В свою чергу відповідач проти зайняття спірних приміщень не заперечує, проте стверджує, що цілком законно їх займає на підставі договору на оренду не житлового приміщення від 11.05.2006 р., копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача на договір на оренду не житлового приміщення від 11.05.2006 року з огляду на наступне.
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом розгляду данної справи, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Згідно із статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"(в редакції, чинній на момент укладення вищевказаного договору оренди) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Зазначений Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору на оренду не житлового приміщення від 11.05.2006 р. його було укладено між Головним управлінням юстиції в Одеській області в особі начальника Арцизького районного управління юстиції та приватним підприємством „Моноліт" в особі директора - ОСОБА_1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Під час огляду не житлової будівлі працівниками Головного управління юстиції в Одеській області та начальником Арцизького районного управління юстиції Одеської області 11.11.2011 р. було встановлено, що спірне приміщення займає Фізична особа-підприємць ОСОБА_1.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що ПП „Моноліт" -інша юридична особа та договір на оренду не житлового проміщення від 11.05.2006 р. не є належним доказом правомірного зайнятя ФОП ОСОБА_1 спірної не житлової будівлі.
Крім того судом не приймається до уваги наданий Відповідачем акт приймання-передачі, який мається в матеріалах справи, оскільки він датований 17.02.2002р., в свою чергу Відповідач посилається на договір на оренду не житлового приміщення який укладався 11.05.2006 р.
З тих же підстав суд не приймає як належні докази правомірного знаходження у не житловому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_1, надані відповідачем копії прибуткових касових ордерів від 09.08.2003 р. за орендну плату за 2002-2003 р.р. та від 13.06.2005 р. та 20.08.2005 р. в рахунок оренди не житлового приміщення без зазначення періоду оплати.
Будь яких інших належних доказів правомірного знаходження Відповідача у не житловому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_1 не надано, тому суд доходить висновку, що на час розгляду справи, Відповідач , неправомірно займає не житлову будівлю яка на праві повного господарського відання належить Позивачу.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) з нежитлової будівлі, що належить Головному управлінню юстиції в Одеській області на праві повного господарського відання та о знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщень 2,3,4,5,6,7,8 будівлі А, приміщень 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 будівлі А1, веранд І та ІІІ першого поверху, приміщень 20,21,22,23,24,25 другого поверху будівлі А та не житлової будівлі Б згідно поверхового плану та експлуатації внутрішніх площ не житлових будівель.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Головного управління юстиції в Одеській області (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34, код 34929741) -1073,00 грн. судового збору.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 21.09.2012 р. в порядку статті 85 ГПК
Головуючий суддя Власова С.Г.
Суддя Рога Н.В.
Суддя Погребна К.Ф.
Судове рішення № 26168231, Господарський суд Одеської області було прийнято 14.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5017/820/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: