Рішення № 26168162, 20.09.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2012 р.Справа № 15/5025/650/12

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про визнання недійсним договору про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 21 грудня 2010р., додатку №1 від 15 квітня 2011р. та стягнення 85600,0 грн.

Головуючий суддя Муха М.Є.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивача: Гладка А.Д. - за довіреністю від 01.06.12р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 21 грудня 2010р., укладеного між позивачем та відповідачем, визнання недійсним додатку №1 від 15 квітня 2011р. до договору про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 21 грудня 2010р. та стягнення з відповідача коштів у сумі 85600,00грн. В обґрунтовування позовних вимог зазначає, що договір від 21.12.2010р. укладений від імені позивача генеральним директором з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки при його укладенні не було погодження Загальних зборів учасників товариства та фінансового директора, як то передбачено ст.5.7, п.5.7.8, п.п 17 п.5.7.6 ст.5.7 статуту товариства. На його думку платежі за договором та переписка не можуть вважатися схваленням даного правочину від імені товариства, оскільки відповідач була посадовою особою СТОВ „Промінь" та давала розпорядження на вчинення відповідних дій. Щодо додатку №1 від 15.04.2011р. до договору відмічають, що останній зі сторони позивача був підписаний ОСОБА_3, який на момент підписання займав посаду головного агронома товариства. Відповідно до внесених змін оплата послуг зросла до 74 400грн. Наголошує, що ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу повноважень, так як відповідно до п.19 ст.5.3 статуту товариства укладення господарських договорів на суму, що становить 50 000 грн. та перевищує її, попередньо узгоджується загальними зборами учасників товариства, що зроблено не було. Крім того, ОСОБА_3 не є повноважною особою на підписання подібних правочинів від імені товариства. Довіреність на вчинення вказаних дій відсутня. Зазначає, що за договором позивачем була здійснена оплата послуг на загальну суму 85 600грн. Відповідно до п. 3.3. Договору замовник щомісячно повинен здійснювати оплату за здані послуги у розмірі ціни реально наданих послуг. Пунктом 4.1. передбачено, що Виконавець повинен інформувати Замовника про надання послуг в строк до 5-го числа поточного місяця. Згідно п.5.1. здавання-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом здавання-приймання виконаних робіт. Саме відповідні акти повинні підтверджувати обсяг наданих послуг. При цьому, усі акти здавання-приймання наданих послуг оформлені з порушеннями та підписані не уповноваженими на те особами. Також не дотримана вимога Статуту про підписання подібних документів двома особами, а саме - Дирекцією товариства у складі Генерального директора та Фінансового директора. Відповідно до ч. 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У протилежному випадку - такий правочин може бути визнаний недійсним. За умовами договору позивачу повинні були надаватись послуги з ведення бухгалтерського обліку. При цьому усі акти виконаних робіт до договору оформлені з порушенням вимог законодавства та статуту позивача. Також відсутні будь-які інші документи, які були б доказом того, що відповідач взагалі надавав послуги позивачу. З цього слідує, що кошти за Договором були перераховані відповідачу без відповідних на те правових підстав та послуги за Договором фактично не надавались.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції які підтверджують факт надіслання процесуальних документів на адресу відповідачу: АДРЕСА_1, правильність якої підтверджена довідкою з ЄДРЮОФОП від 18.09.2012р. При цьому судом також було додатково направлено ухвалу про відкладення розгляду справи від 11.09.2012р. на адресу зазначену відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи від 26.07.2012р., а саме, АДРЕСА_2. Зазначена ухвала повернута на адресу суду із відміткою пошти "за закінченням теміну зберігання."

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

21.12.10р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" (замовник) укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню передбачених цим договором бухгалтерських послуг за плату. Послуги за цим договором надаються до 31.12.2011р.

Ціна послуг виконавця за один календарний місяць становить: грудень 2010 р. - 1874грн., січень 2011р. - 6100грн., лютий - грудень 2011р. - 8200грн. Замовник щомісячно сплачує плату за надання послуг за цим договором у розмірі ціни реально наданих послуг в строк до 15 числа, наступного за звітним. (п.3.1, 3.3 договору).

Здавання - приймання наданих послуг здійснюється сторонами в кінці місяця за актом здавання-приймання робіт. (п.5.1 договору).

15.04.2011р. сторонами укладено додаток №1 до договору від 21.12.2010р. яким п.3.1 договору викладено у новій редакції, зокрема: „грудень 2010р - 1 874грн., січень 2011р. - 6100грн., лютий - березень 2011р - 8200грн., квітень - червень 2011р. - 23 000грн., липень - грудень 2011р. - 8200грн." Із сторони позивача договір підписано ОСОБА_3.

Згідно актів здачі - приймання робіт (послуг) 1, 2, 3, 3/1 - 10 за грудень 2010р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011р., відповідачем було надано послуг по веденню бухгалтерського обліку на загальну суму 126 174грн. з яких відповідачем оплачено суму частково в розмірі 87 100грн.

Позивач вважаючи, що договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.12.10р. та додаток №1 до нього від 15.04.2011р. укладені всупереч чинному законодавству звернувся із позовом до суду про визнання їх недійсними. Крім того, просить стягнути з відповідача кошти в сумі 85 600грн. перераховані останньому відповідно до вказаного договору.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012р. у справі №11/5025/216/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до СТОВ „Промінь" про стягнення 89 074грн. з яких 39074грн. боргу та 50000 грн. компенсацій за дострокове розірвання договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в позові відмовлено. При цьому, судом встановлено, що договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.12.10р. відповідає умовам статуту СТОВ „Промінь", оскільки від імені замовника договір містить два підписи - генерального директора та фінансового директора.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі №11/5025/216/12 рішення суду області від 03.05.2012р. залишено без змін. При цьому, апеляційним судом встановлено, що 15.04.2011 року СТОВ "Промінь" в особі його представника ОСОБА_3, який діяв на підставі досліджених судом апеляційної інстанції оригіналів довіреностей, виданих фінансовим директором та одночасно виконуючим з 13.04.2011 року обов'язки голови правління вказаного товариства ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_1 було укладено додаток № 1 до договору про надання послуг від 21.12.2010 року, згідно якого сторони виклали п. 3.1. основного договору в новій редакції: грудень 2010 року -1874 грн., січень 2011 року - 6 100,00 грн., лютий - березень 2011 року 8 200,00 грн. квітень - червень 2011 року - 23 000,00 грн. липень - грудень 2011 року - 8 200,00 грн. Отже, п. 3.1. договору було повністю викладено саме в новій редакції, а не лише внесено до нього часткові зміни.

Аналізуючи зміст укладеного сторонами договору, апеляційний господарський суд зазначив, що недійсність такого правочину прямо не встановлена законом, а доказів визнання судом його недійсним, як в попередній так і в новій редакції жодною стороною подано не було.

Аналізуючи зміст п. 3.1. нової редакції зазначеного договору, колегією суддів прийнято до уваги те, що сторони фактично змінили вартість послуг, оскільки нова редакція договору не містила вказівок на її обчислення, виходячи із зазначеної в ньому ціни за кожен окремий місяць.

Отже, аналізуючи зміст п. 3.1. договору в новій редакції, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що загальна погоджена сторонами вартість послуг в період з грудня 2010 року по грудень 2011 року складає 39174 грн. (за грудень 2010 року 1874 грн., за січень 2011 року 6100,00 грн., за лютий - березень 2011 року 8200,00 грн., за квітень - червень 2011 року 23000,00 грн., за липень - грудень 2011 року 8200,00 грн.).

Також встановлено, що позивачем по договору надавались послуги з ведення бухгалтерського обліку в період від дати укладання договору, тобто з 21 грудня 2010 року по жовтень 2011 року включно, й відповідно до актів здачі - приймання виконаних робіт №№ 1, 2, 3, 3/1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 позивачем було надано послуги відповідачу на загальну суму 126174,00 грн., з яких відповідачем оплачено суму частково в розмірі 87100,00 грн..

Апеляційним судом встановлено, що звернення до суду з даним позовом позивачем обґрунтовано саме невиконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором, тобто спірні правовідносини сторін позивачем визначено саме в площині правовідносин, окреслених договором. Загальна вартість обумовлених сторонами в новій редакції договору робіт складає 39174 грн., а фактично сплачена за договором сума позивачеві складає 87100 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1-3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що договір від 21.12.2010р. укладений від імені позивача генеральним директором з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки при його укладенні не було погодження Загальних зборів учасників товариства та фінансового директора, як то передбачено ст..5.7, п.5.7.8, п.п 17 п.5.7.6 ст.5.7 статуту товариства.

Судом приймається до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.05.2012р. у справі №11/5025/216/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до СТОВ „Промінь" про стягнення 89 074грн. з яких 39074грн. боргу та 50000 грн. компенсацій за дострокове розірвання договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в позові відмовлено. При цьому, судом встановлено, що договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.12.10р. відповідає умовам статуту СТОВ „Промінь", оскільки від імені замовника договір містить два підписи -генерального директора та фінансового директора.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиційні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. (п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Зважаючи на викладене, вимога позивача про визнання недійсним договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.12.10р. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання недійним додатку №1 від 15.04.11р. до договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.12.10р. суд виходить із наступного.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі №11/5025/216/12 рішення суду області від 03.05.2012р. залишено без змін. При цьому, апеляційним судом встановлено, що 15.04.2011 року СТОВ "Промінь" в особі його представника ОСОБА_3, який діяв на підставі досліджених судом апеляційної інстанції оригіналів довіреностей, виданих фінансовим директором та одночасно виконуючим з 13.04.2011 року обов'язки голови правління вказаного товариства ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_1 було укладено додаток № 1 до договору про надання послуг від 21.12.2010 року, згідно якого сторони виклали п. 3.1. основного договору в новій редакції: грудень 2010 року -1874 грн., січень 2011 року - 6 100,00 грн., лютий - березень 2011 року 8 200,00 грн. квітень - червень 2011 року - 23 000,00 грн. липень - грудень 2011 року - 8 200,00 грн. Отже, п. 3.1. договору було повністю викладено саме в новій редакції, а не лише внесено до нього часткові зміни.

Дана обставина встановлена апеляційним судом спростовує твердження позивача про відсутність у ОСОБА_3 необхідного обсягу повноважень для підписання додаткової угоди, а тому вимога позивача про визнання недійсним додаткової угоди №1 від 15.04.11р. також не підлягає задоволенню.

Поряд із цим позивач просить стягнути з відповідача 85 600грн. сплачені ним по договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.12.10р. Обґрунтовуючи дану вимогу СТОВ „Промінь" зазначило, що кошти за Договором були перераховані відповідачу без відповідних на те правових підстав при цьому послуги за Договором фактично не надавались.

Зазначені доводи позивача судом до уваги не приймаються, оскільки в ході розгляду справи №11/5025/216/12 суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що загальна погоджена сторонами вартість послуг в період з грудня 2010 року по грудень 2011 року складає 39174 грн. (за грудень 2010 року 1874 грн., за січень 2011 року 6100,00 грн., за лютий - березень 2011 року 8200,00 грн., за квітень - червень 2011 року 23000,00 грн., за липень - грудень 2011 року 8200,00 грн.).

Зважаючи на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що обґрунтованою та такою що підлягає стягненню є сума в розмірі 46 427грн. із розрахунку 85 600грн. - 39174грн.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 46 427грн. В частині визнання недійсним договору про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 21 грудня 2010р., додатку №1 від 15 квітня 2011р. та стягнення 39 174грн. належить відмовити.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про визнання недійсним договору про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 21 грудня 2010р., додатку №1 від 15 квітня 2011р. та стягнення 85600,0 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області (код за ЄДРПОУ 03786047) - 46 426грн. (сорок шість тисяч чотириста двадцять шість гривень) коштів та 928,52 грн. (дев'ятсот двадцять вісім гривень 52 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В позові про визнання недійсним договору про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 21 грудня 2010р., додатку №1 від 15 квітня 2011р. та про стягнення 39 174грн. відмовити.

Повний текст рішення складено 20.09.2012р.

Головуючий суддя М.Є. Муха

Суддя І.В. Розізнана

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2, 3 - відповідачу (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2).