ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.12 Справа № 5015/3500/12
За позовом: Дочірнього підприємства “Контракти-Медіа” Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фама”, м. Львів
про стягнення 183 735 грн. 44 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився
Дочірнє підприємство “Контракти-Медіа” Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фама”, м. Львів про стягнення 183 735 грн. 44 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.08.2012 р. призначив справу до розгляду на 05.09.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2012 р. позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 162 120 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 162 120 грн. 00 коп., а також пеню в розмірі 12 650 грн. 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 330 грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 6 634 грн. 15 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2012 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для можливості добровільно врегулювати спір, однак, в судове засідання 24.09.2012 р. не з’явився, доказів погашення заборгованості не надав, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Повне рішення складено 24.09.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
10 вересня 2010 р. між ДП “Контракти-Медіа” ТзОВ “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти” (продавець) та ТзОВ “Фама” (покупець) було укладено договір №170-М/2010.
10 вересня 2010 р. сторони уклали додаток №1 до договору №170-М/2010 від 10.09.2010 р., яким змінили умови договору щодо кількості, вартості, строків оплати та поставки товару.
За цим договором продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує спеціальні рекламні конструкції розміром 0,73х2,0 м (холдери) в кількості 392 шт., з них 258 кованих, 135 простих.
Загальна вартість холдерів складає 242 640 грн. 00 коп. (п. 2.3. договору).
Позивач 10 вересня 2010 р. та 1 листопада 2010 р. передав у власність відповідачу товар на загальну суму 242 640 грн. 00 коп., що підтверджується актами приймання-передачі від 10.09.2010 р. і 01.11.2010 р. (належно завірені копії актів приймання-передачі долучені до матеріалів справи).
Пунктом 2.4.1. договору встановлено, що покупець сплачує перший частковий платіж від суми, вказаної в п. 2.3. в розмірі 39 990 грн. 00 коп. до 20.09.2010 р.
Згідно п. 2.4.2. договору покупець сплачує решту суми, вказаної в п. 2.3. частинами по 25 265 грн. 00 коп. протягом 10 місяців, до 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з жовтня 2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 162 120 грн. 00 коп.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 5.2. договору №170-М/2010 від 10.09.2010 р., у випадку затримки покупцем термінів оплати холдерів, передбачених розділом 2 договору, покупець, окрім основної суми, зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день затримки платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 12 650 грн. 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 330 грн. 49 коп., а також 3% річних в розмірі 6 634 грн. 15 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 162 120 грн. 00 коп. основного боргу, 12 650 грн. 80 коп. пені, 2 330 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 6 634 грн. 15 коп. 3% річних.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фама”, м. Львів, вул. Сахарова, 42 (ідентифікаційний код 36248941) на користь Дочірнього підприємства “Контракти-Медіа” Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти”, м. Львів, вул. Зелена, 109/306 (ідентифікаційний код 31291492) 162 120 грн. 00 коп. основного боргу, 12 650 грн. 80 коп. пені, 2 330 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 6 634 грн. 15 коп. 3% річних, 3 674 грн. 70 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.
Судове рішення № 26168108, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3500/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: