Рішення № 26167938, 20.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.Справа № 5023/3106/12 вх. № 3106/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю представників:

позивача - Лисенко В.П., довіреність від 01.01.2012 року

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків

до : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Тиса", м. Львів

про стягнення коштів у сумі 156172,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Тиса", м. Львів про стягнення коштів у сумі 156172,94 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідачів покладених на них обов'язків за: договором дистриб'юції № 137-11к від 14 червня 2011 року та за договором поруки № 01-03/12 від 01.03.2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути солідарно з першого та другого відповідачів пеню в розмірі 12029,62 грн., стягнути з другого відповідача суму основного боргу за договором поставки № 137-11к від 14.06.2011 року в розмірі 143154,60 грн. та 3 % річних в розмірі 988,72 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3106/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2012 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/3106/12 задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 25 вересня 2012 року та розгляд справи відкладено на 25 вересня 2012 року о 10:00.

28 серпня 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи, супровідним листом (вх. № 13181) від позивача надійшли додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

13 вересня 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява (вх. № 15274), в якій позивач вказує про часткову сплату другим відповідачем суми основного боргу в розмірі 19000,00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надає копії банківської виписки. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

19 вересня 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи від другого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 15796), мотивоване перебуванням представника 2-го відповідача у щорічній відпустці.

В призначеному судовому засіданні позивач позовні вимоги з врахуванням часткової сплати 2-им відповідачем суми основного боргу підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.

В призначене судове засідання перший та другий відповідачі не з'явились, під час розгляду справи правом на участь уповноваженого представника не скористались.

Розглянувши клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 15796), вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (провадження у справі № 5023/3106/12 порушено ще з 12 липня 2012 року, судом сторонам надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи відкладався для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати нові докази тощо). Проте, нових доказів другим відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні другого відповідача про відкладення справи також не зазначено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14 червня 2011 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" та другим відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Тиса" було укладено договір дистриб'юції № 137-11к, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався на умовах, передбачених цим договором, поставити товар другому відповідачу (дистриб'ютору).

Асортимент, кількість товару й остаточний термін поставки визначаються в замовленні другого відповідача (дистриб'ютора), яке узгоджується (письмово) з позивачем (постачальником).

Відповідно до п. 4.1 договору дистриб'юції від 14.06.2011р., сума договору складається із суми всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару за цим договором.

Згідно з п. 6.3 договору дистриб'юції від 14.06.2011р., порядок оплати за товар визначається в Додатку № 1 "Порядок оплати", який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2 Додатку № 1 до договору дистриб'юції від 14.06.2011р., оплата за відвантажений товар здійснюється на умовах відтермінування, не пізніше 45 календарних днів з моменту поставки.

Пунктом 2.3 вищенаведеного Додатку № 1 сторони визначили, що оплата за ТМ Магарач (вино) здійснюється на умовах відтермінування, не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 2.4 цього додатку 1 до договору дистриб'юції від 14.06.2011р., оплата за ТМ Масандра виробництва головного заводу в м. Ялта (вино), здійснюється на умовах відтермінування, не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором дистриб'юції від 14 червня 2011 року виконав в повному обсязі та поставив другому відповідачу товар за видатковими накладними за період з 20.02.2012 року по 19.03.2012 року всього на загальну суму 143154,60 грн., другий відповідач товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені Додатком № 1 до договору дистриб'юції від 14.06.2011р. не провів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу другого відповідача претензію за вих. № 14-06/12-юр від 14 червня 2012 року, в якій просить останнього провести оплату поставленого товару за договором дистриб'юції від 14.06.2011р., однак другий відповідач відповіді на претензію не надав та суму боргу позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Більш того, наявність заборгованості другого відповідача перед позивачем також підтверджена наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 червня 2012 року складеним між сторонами, підписаним уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (арк. справи 44).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки, другий відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 19000,00 грн., яка є частиною суми основного боргу за договором дистриб'юції від 14.06.2011р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору, оскільки часткова сплата відбулася після подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості за договором дистриб'юції від 14.06.2011р. в розмірі 124154,60 грн.

Позивачем також пред'явлено до стягнення з другого відповідача 3% річних у розмірі 988,72 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, 3% річних у розмірі 988,72 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

01 березня 2012 року між позивачем та першим відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" було укладено договір поруки № 1-03/12, відповідно до умов якого перший відповідач (поручитель) в певній частині відповідає перед позивачем (кредитором) за порушення другим відповідачем (боржником) зобов'язання за основним договором (основний договір - договір дистриб'юції від 14.06.2011р. - п. 2.1), в об'ємі та на умовах встановлених цим договором. Часткова відповідальність першого відповідача (поручителя) дорівнює частковій сплаті неустойки. Розмір та вид неустойки, яка підлягає сплаті першим відповідачем (поручителем), визначається самостійно позивачем (кредитором).

Відповідно до приписів ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 543 ЦК України, в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За порушення другим відповідачем строків оплати, передбачених Додатком № 1 до договору дистриб'юції від 14.06.2011р., позивачем пред'явлено до стягнення солідарно з першого та другого відповідачів пеню в розмірі 12029,62 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 12.2 Договору дистриб'юції від 14.06.2011р., передбачено, що у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару другий відповідач (дистриб'ютор) зобов'язаний виплатити позивачу (постачальнику) пеню у розмірі 0,2 % (відсотків) від суми боргу за кожен день прострочки.

Перевіривши нарахування надані позивачем пені в розмірі 12029,62 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Тиса", (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115 Б, код ЄДРПОУ 30053266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ресурс" (61004, м. Харків, бульвар Нетіченський, буд. 19, код ЄДРПОУ 33206799) - 124154,60 грн. основного боргу, 988,72 грн. 3 % річних.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Тиса", (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115 Б, код ЄДРПОУ 30053266) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЧ-ТОТ", (61010, м. Харків, вул. Основ"янська, 55, код ЄДРПОУ 33901924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ресурс" (61004, м. Харків, бульвар Нетіченський, буд. 19, код ЄДРПОУ 33206799) - 12029,62 грн. пені, 3123,49 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 19000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 25.09.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.