Рішення № 26167895, 12.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р.Справа № 5023/3721/12 вх. № 3721/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

за участю

позивача - Поповича О.Є. - директор;

відповідача - Бабича О.Є. довіреність №08-11/50/2-12 від 04.01.2012 р.;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Юнісофт", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Юнісофт" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області до відповідача - Харківської міської ради щодо зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки по вул. Морозова, 13 Б у м. Харкові для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі в літ. "АВ-2" загальною площею 10076,4 кв.м. Також позивач просив визнати за ним право власності на реконструйовану нежитлову будівлю літ. "АВ-2" по вулиці Морозова, 13 Б у м. Харкові загальною площею 10076,4 кв.м.

Присутній представник позивача у судовому засіданні повідомив суд проте, що при виготовленні позовної заяви позивачем допущено помилку та зазначено вимогу: зобов'язати відповідача укласти із позивачем договір оренди земельної ділянки по вул. Морозова, 13 Б у м. Харкові для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі в літ. "АВ-2" загальною площею 10076,4 кв.м. За таких обставин, позивач просив позовні вимоги розглядати в частині визнання за ним права власності на реконструйовану нежитлову будівлю літ. "АВ-2" по вулиці Морозова, 13 Б у м. Харкові загальною площею 10076,4 кв.м. та просив позов задовольнити.

Суд, розглянувши дане клопотання, визнав за необхідне прийняти та задовольнити його, як таке, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Юнісофт" (далі по тексту - Позивач) за власні кошти виконано реконструкцію нежитлової будівлі літ. "АВ-2" по вулиці Морозова, 13 Б у м. Харкові. Зазначена будівля належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу №548 від 16.02.2009 року (аркуш справи№34). Але роботи було виконано без розробки проекту та отримання дозволу.

Відповідно до технічного паспорту виготовленого Харківським міським Бюро технічної інвентарізації 02.04.2012 р., на замовлення позивача, площа нежитлової будівлі внаслідок реконструкції та влаштування антресолі збільшилась з 8270,7 кв.м до 10076,4 кв.м.,

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлової будівлі Позивачем було замовлено в ТОВ "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" (Державна ліцензія АВ №4900387 від 04.12.2009 р.) технічний звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж: нежитлових приміщень №7-43 першого поверху та №1-22 антресолі в нежитловій будівлі літ. "АВ-2"; тамбура літ. "а5"; прибудов літ. "а6" та літ. "а7" по вул. Морозова, 13-Б Комінтернівського району м. Харкова.

Відповідно до розділу "Результати технічного обстеження" технічного висновку будівельні конструкції знаходяться в задовільному технічному стані та придатні до експлуатації.

З огляду на те, що будівництво виконано без проекту, Позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Але, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 37.02.2002 р. №7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель та споруд. У цьому випадку Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Статтею 95 Земельного кодексу України, прямо передбачено право землекористувача самостійно господарювати на земельній ділянці, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди тобто самостійно використовувати одержану в установленому порядку земельну ділянку за умови збереження її цільового призначенням.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання за позивачем права власності на реконструйовану нежитлову будівлю літ. "АВ-2" по вулиці Морозова, 13 Б у м. Харкові загальною площею 10076,4 кв.м. обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат та просить суд залишити їх на позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.319, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.95 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Приватним підприємством "Юнісофт" (код ЄДРПОУ 22655747) право власності на реконструйовану нежитлову будівлю літ. "АВ-2" по вулиці Морозова, 13 Б у м. Харкові загальною площею 10076,4 кв.м.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/3721/12

Повне рішення складено 13 вересня 2012 року.