Рішення № 26167685, 24.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. Справа № 5010/896/2012-27/48

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Тузін Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, Центрально - міський район, м. Горлівка, Донецька область, 84601. Поштова адреса: вул. С. Петлюри, 9 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76025)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Вовк Алли Євгенівни (вул. Шевченка, 57, с. Нижнів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78013)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 1099 від 12.05.2011 року в сумі 16 654, 61 гривень, з яких 13 063, 02 гривень - основний борг, 1 101, 91 гривень - пеня, 1 575, 27 гривень - 20 % річних та 914, 41 гривень - штраф.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кучірка В.Й. - представник (паспорт серії СС № 928281 виданий 13.04.2000 року Івано-Франківським МУВС УВС в Івано-Франківській області, довіреність 31.07.2012 року).

Від відповідача: не з'явилися.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Вовк Алли Євгенівни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 1099 від 12.05.2011 року в сумі 16 670, 22 гривень, з яких 13 063, 02 гривень - основний борг, 1 108, 73 гривень - пеня, 1 584, 06 гривень - 20 % річних та 914, 41 гривень - штраф.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1099, укладеного між сторонами 12.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2012 року порушено провадження у справі № 5010/896/2012-27/48, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 08.08.2012 року.

Ухвалою суду від 08.08.2012 року розгляд справи відкладався на 13.09.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Однак, 13.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Михайлишина В.В. на лікарняному з 12.09.2012 року.

Ухвалою суду від 17.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні призначено на 24.09.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2012 року уточнив розмір позовних вимог, про що зазначив у заяві (Вх. № 6167/2012 - свх. від 24.09.2012 року). Як вбачається зі змісту поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 1099 від 12.05.2011 року в сумі 16 654, 61 гривень, з яких 13 063, 02 гривень - основний борг, 1 101, 91 гривень - пеня, 1 575, 27 гривень - 20 % річних та 914, 41 гривень - штраф. Позовні вимоги (у відповідності до уточнених позовних вимог) позивач в засіданні суду підтримав.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою подана позивачем заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, подану позивачем заяву прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням зменшених позовних вимог.

При цьому, суд бере до уваги пункт 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.012.11 року, пункт 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 року № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату слухання справи, про що на звороті у лівому нижньому куті кожного оригіналу ухвали про призначення до розгляду справи чи відкладення судового засідання, який підшивається до матеріалів справи, проставлений відповідний штамп суду з відмітками про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Господарський суд Івано-Франківської області, у зв'язку із розглядом справи № 5010/896/2012-27/48, за електронним запитом від 08.08.2012 року отримав Спеціалізований витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача по справі Фізичної особи - підприємця Вовк Алли Євгенівни. Таким чином, відповідно до спеціалізованого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрована як фізична особа-підприємець Вовк Алла Євгенівна, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР: 20073108411, де зазначене місце знаходження відповідача: вулиця Шевченка, будинок 57, село Нижнів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78013, тобто це адреса, яка вказана в ухвалах суду, які надсилались відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за адресою зазначеною у позовній заяві.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Вовк Аллою Євгенівною (покупець) укладено договір поставки № 1099 від 12.05.2011 року, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно п. 3.6 договору покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальнику повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Копія повідомлення зі зразками печатки та підпису особи, яка має право на одержання матеріальних цінностей покупцем - відповідачем надано (копія повідомлення міститься в матеріалах справи (а. с. 8). Наведеним пунктом договору сторони також передбачили, що наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи, зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. та п. 5.3. договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю протягом всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично продовженим на той же термін та тих же умовах (п. 9.6. договору).

На виконання умов договору, позивачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" поставлено Фізичній особі - підприємцю Вовк Аллі Євгенівні товар на загальну суму 16 063, 02 гривень, про що свідчать видаткові накладні № 36406/34565 від 10.12.2011 року на суму 13 073, 64 гривень та № 36407/34566 від 10.12.2011 року на суму 2 989, 38 гривень, копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 9 - 11).

В ході розгляду справи судом встановлено, що підпис особи, зазначеної у товаросупроводжувальних документах не збігається з тим, який наявний у повідомленні.

Однак, беручи до уваги положення п. 3.6. договору наявність печатки, зазначеної у повідомленні є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи, зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, зокрема в сумі 3 000, 00 гривень (10.02.2012 року - 600, 00 гривень, 20.02.2012 року - 500, 00 гривень, 27.02.2012 року - 400, 00 гривень, 19.03.2012 року - 500, 00 гривень, 28.05.2012 року - 500, 00 гривень, 02.07.2012 року - 500, 00 гривень). Несплаченим залишився борг в сумі 13 063, 02 гривень Наявність боргу підтверджує також акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2011 року по 13.06.2012 року. З акту вбачається, що борг відповідача станом на 13.06.2012 року становив 13 563, 02 гривень. Враховуючи проведену відповідачем проплату в сумі 500, 00 гривень (02.07.2012 року) борг зменшився до 13 063, 02 гривень (а. с. 14-15).

Позивач звертався до відповідача з вимогою (Вих. № 19 від 01.03.2012 року) про сплату існуючого боргу. Факт направлення вимоги відповідачеві підтверджує фіскальний чек від 17.03.2012 року (а. с. 12 - 13). Однак, відповіді на вимогу відповідач не надіслав та належного реагування щодо погашення суми заборгованості не відбулося.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7 % від суми боргу. У зв'язку із чим, відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 101, 91 гривень за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року та штраф в сумі 914, 41 гривень.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.3 договору). На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано 1 575, 27 гривень - 20 % річних за період з 01.01.2012 року по 18.07.2012 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що відповідач всупереч умовам договору прийняті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку із чим вимога позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 13 063, 02 гривень, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, штрафу, 20 % річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, то слід зазначити, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому вони є обґрунтованими, та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення договірних санкцій, а саме штрафу у розмірі 7 % та 20 % річних за користування чужими коштами від суми боргу, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно - господарських санкцій.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно - господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно - господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно - господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції, (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно - господарських санкцій, встановлених у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно - господарські санкції.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно - господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно - господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язання учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 7.1 договору поставки, яка не суперечить висновкам законодавства.

Умовами договору поставки № 1099 від 12.05.2011 року (п. 7.1. договору) передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7 % від суми боргу.

Пунктом 9.3 договору поставки № 1099 від 12.05.2011 року сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Тому, з урахування наведеного вище, вимоги щодо стягнення: пені в розмірі 1 101, 91 гривень за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, штрафу в сумі 914, 41 гривень, 1 575, 27 гривень - 20 % річних за користування чужими коштами за період з 01.01.2012 року по 18.07.2012 року є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 216, 217, 230, 231, 236, 237, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до відповідача Фізичної особи - підприємця Вовк Алли Євгенівни про стягнення заборгованості за договором поставки № 1099 від 12.05.2011 року в сумі 16 654, 61 гривень, з яких 13 063, 02 гривень - основний борг, 1 101, 91 гривень - пеня, 1 575, 27 гривень - 20 % річних та 914, 41 гривень - штраф - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Вовк Алли Євгенівни (вул. Шевченка, 57, с. Нижнів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78013, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця: 20073108411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, Центрально - міський район, м. Горлівка, Донецька область, 84601. Поштова адреса: вул. С. Петлюри, 9 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76025, ідентифікаційний код: 35871504) - 16 654, 61 гривень (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні шістдесят одну копійку), з яких 13 063, 02 гривень - основний борг, 1 101, 91 гривень - пеня, 1 575, 27 гривень - 20 % річних та 914, 41 гривень - штраф, а також 1 609, 50 гривень (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 27.09.12