Рішення № 26167543, 21.09.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2012 р.Справа № 5013/1110/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1110/12

за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 84 072,92 грн.

Представники:

від позивача - Тарапатов Д.С., довіреність № 75 -Д від 07.07.12 р.;

від відповідача - ОСОБА_1, особисто.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 116907/01 від 19.12.07 р., з яких: 43 546,67 грн. - прострочений кредит, 32 287,71 грн. - прострочені відсотки, 7 500,00 грн. - заборгованість по оплаті щомісячної комісії, 600,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 137,94 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, загалом в розмірі 84 072,92 грн.

Згідно письмового відзиву на позов, відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги частково, стверджуючи, що фактично отримала кредитні кошти лише в сумі 31 000,00 грн. Неналежне виконання зобов'язань за договором відповідач пояснює відсутністю відомостей про адресу банку та тяжким фінансовим становищем (а.с. 73).

Розглянувши матеріали справи, надані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1. нової редакції Статуту позивача, затвердженого Загальними зборами акціонерів 30.07.09 р., змінено найменування банку з акціонерного комерційного банку "Новий" на публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий", у зв'язку з приведенням типу банку у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с. 20-22).

19.12.07 р. між акціонерним комерційним банком "Новий" (далі - Кредитор, Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 116907/01 (далі - Договір, а.с. 10-11).

Відповідно до умов Договору, Кредитор надає Позичальникові кредит у розмірі 50 000,00 грн. з 19.12.07 р. по 18.12.09 р. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок з ціллю поповнення обігових коштів.

Погашення кредиту проводиться Позичальником згідно графіку (Додаток), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Термін повернення кредиту - 18.12.09 р. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.3. Договору, плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 18% річних; нарахування відсотків за користування кредитом проводиться щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний звітний місяць, окрім нарахування відсотків за грудень місяць. Нарахування відсотків за грудень місяць проводиться по 31 число включно; для нарахування відсотків застосовується метод "факт-факт", тобто фактична кількість днів в місяці і фактична кількість днів в році; при розрахунку відсотків враховується перший день видачі кредитних коштів і не враховується день повного погашення заборгованості по кредиту; оплата нарахованих відсотків за користування кредитом проводиться в наступні терміни: щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця; остаточний розрахунок по відсотках проводиться при повному погашенні кредитних зобов'язань; нарахування комісії за кредитне обслуговування проводиться щомісячно в останній робочий день місяця за поточний звітний місяць у розмірі 0,3% від суми кредиту, вказаної в п. 1.1. даного Договору; при розрахунку комісії за кредитне обслуговування враховується перший місяць видачі кредитних засобів і не враховується місяць повного погашення заборгованості по кредит; оплата комісії за кредитне обслуговування проводиться в наступні терміни: щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця.

Пунктом 1.7. Договору визначено, що для обліку використання кредиту, нарахування відсотків і комісії за кредитне обслуговування, а також для обліку погашення заборгованості по кредиту, відсоткам і комісії за кредитне обслуговування Кредитор відкриває Позичальникові наступні рахунки: позиковий рахунок № НОМЕР_2, рахунок обліку нарахованих відсотків № НОМЕР_3, рахунок комісії № НОМЕР_4.

У розділі 2 Договору сторони погодили забезпечення зобов'язань Позичальника перед Кредитором, яким є договір поручительства, укладений з ОСОБА_3 № 117007/П-(116907) від 19.12.07 р. та інші договору забезпечення, які будуть укладені в майбутньому.

У розділах 3, 4 сторонами обумовлено права і обов'язки Кредитора, а також права та обов'язки Позичальника.

Так, згідно п.4.2. Договору, Позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і повернути кредит в строк, вказаний в. п. 1.1. Договору.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту, нарахованих по ньому відсотків, комісії за кредитне обслуговування та штрафних санкцій (п. 1.8. Договору).

Договір підписаний повноважною особою Кредитора та особисто Позичальником, скріплений печаткою банківської установи.

Шляхом підписання Додатку до Договору Банком та Позичальником погоджено розрахунок погашення заборгованості за Договором (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з розпорядження від 19.12.07 р., Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Позичальникові кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_5 (а.с. 13).

Однак, Позичальник не виконав належним чином умови Договору, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення кредитної заборгованості (а.с. 14-17).

Оскільки відповідач кредитну заборгованість не погасив, позивач, за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 661 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За твердженням позивача, станом на 11.07.12 р. заборгованість відповідача перед Кредитором складає 84 072,92 грн., з яких: 43546,67 грн. - прострочений кредит, 32 287,71 грн. - прострочені відсотки, 7 500,00 грн. - заборгованість по оплаті щомісячної комісії, 600,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 137,94 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Разом з цим, згідно довідки позивача № 2/4-1427(1) від 17.09.12 р., станом на 11.07.12 р. заборгованість відповідача за Договором складає 83 773,10 грн., з яких:

- 43 546,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 31 987,88 грн. - прострочена заборгованість за відсотками;

- 7 500,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією;

- 600,60 грн. - пеня за порушення терміну повернення кредиту;

- 137,94 грн. - пеня за порушення терміну сплати відсотків (а.с. 102).

Позивачем надано до суду також банківські виписки з рахунку відповідача, що підтверджують існування за Позичальником простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 43 546,67 грн. (а.с. 75-83), простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 31 987,88 грн. (а.с. 84-101) та простроченої заборгованості за комісією в розмірі 7 500,00 грн. (а.с. 18 зв. бік).

Оскільки пред'явлена до стягнення Кредитором сума простроченої заборгованості відповідача за відсотками є більшою, ніж та, що фактично підтверджена наявними в справі доказами, у тому числі довідкою позивача та банківськими виписками, позовна вимога в частині стягнення з відповідача прострочених відсотків підлягає частковому задоволенню в сумі 31 987,88 грн.

Оскільки доказів сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 43 546,67 грн., та простроченої заборгованості по сплаті комісії в сумі 7 500,00 грн. відповідач суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 600,60 грн. пені за порушення терміну повернення кредиту та 137,94 грн. пені за порушення терміну сплати відсотків.

Пунктами 5.4. - 5.5. Договору визначено, що за порушення термінів повернення кредиту, оплати відсотків і комісії, Позичальник зобов'язується сплатити Кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від неповерненої в строк суми за кожен день прострочення.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені за порушення терміну сплати відсотків складає 600,60 грн., а за порушення терміну сплати комісії - 137,94 грн. (а.с. 19).

Оскільки розрахунок пред'явлених до стягнення сум пені є обґрунтованим, повністю відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню господарським судом.

При цьому, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо фактичного отримання від банківської установи тіла кредиту в сумі меншій, ніж визначено умовами Договору.

Так, всупереч вимог ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Надані до суду позивачем докази спростовують доводи відповідача про отримання кредиту у визначеній Договором сумі.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в іншій частині позовні вимоги є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 75, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25004, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківський рахунок не відомий) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93, код 19361982, п/р № 373970100002 АКБ "НОВИЙ", МФО 305062) заборгованість в розмірі 83 773,10 грн., з яких: 43 546,67 грн. - прострочений кредит, 31 987,88 грн. - прострочені відсотки, 7 500,00 грн. - заборгованість по оплаті щомісячної комісії, 600,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 137,94 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 675,46 грн.

Наказ видати після набрання рішенням у справі законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 26.09.2012 р.

Суддя Л. С. Коротченко