Рішення № 26167272, 17.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.12 р. Справа № 5006/32/97пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Левшиної Г.В., судді Огородник Д.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Сєдова Н.В. довіреність від 07.09.2011р.

від відповідача: Яковенко О.Л. довіреність від 13.08.2012р.

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядько», м. Донецьк

до відповідача: Слов'янської районної державної адміністрації, м. Слов'янськ

про визнання недійсним розпорядження

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Шахта ім. О.Ф. Засядько», звернувся до суду з позовом до Слов'янської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Сл?ов'янськ?ої районної державної адміні?страції Донецької області №295 від 22.05.2012р. «Про припинення ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5455,7га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, за межами населених пунктів Слов'янського району Донецької області».

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області №295 від 22.05.2012р. «Про припинення ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5455,7га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, за межами населених пунктів Слов'янського району Донецької області , є неправомірним, прийнятим з грубим порушенням прав та законних інтересів ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько».

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР №93701-ХІ від 11.08.1988р., Постанови Ради Міністрів СРСР №908 від 08.08.1988р., наказу Міністерства вугільної промисловості СРСР №185 від 31.08.1988р., наказу виробничого об'єднання з добування вугілля «Донецьквугілля» №188 від 12.09.1988р., радгосп «Слов'янський», був переданий зі складу Слов'янського РАПО Держагропрома УРСР до складу шахти ім. О.Ф. Засядько ВО «Донецьквугілля для організації на його базі підсобного сільськогосподарського виробництва шахти.

Згідно з наказом по шахті ім. О.Ф. Засядько ВО «Донецьквугілля» № 1337 від 09.11.1988р. до структури шахти було введено Слов'янське підсобне сільськогосподарське виробництво.

Розпорядженням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів №20 від 05.01.1993р. було зареєстровано орендне підприємство шахти ім. О.Ф. Засядько.

У відповідності до приписів статуту орендного підприємства шахти ім. О.Ф. Засядько, організація орендарів шахти ім. О.Ф. Засядько керуючись Законами України «Про підприємства», «Про орендне майно державних підприємств та організацій», договором оренди №Д-1727 від 16.12.1992р., Положенням про організацію орендарів створила орендне підприємство.

Орендне підприємство зберігає попередню назву та є повним правонаступником майнових прав та обов'язків державної шахти ім. О.Ф. Засядько перед бюджетом, банками, трудовим колективом та інше.

В подальшому, рішенням Олександрівської сільської ради Слов'янського району Донецької області від 16.12.1999р. підсобному сільськогосподарському підприємству шахти ім. О.Ф. Засядьмо було надано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5455,7га, в межах згідно з планом землекористування, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На виконання вищевказаного акту органу місцевого самоврядування підсобному сільськогосподарському підприємству шахти ім. О.Ф. Засядько «Слов'янське» був виданий акт на право постійного користування землею площею 5455,7га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (серія ІІ - ДН №003310). Даний акт був зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №21 від 09.02.2000р.

Наказом Фонду державного майна України № 744 від 19.05.2011р. було засновано на базі державного майна Публічне акціонерне товариство «Шахта ім. О.Ф. Засядько» шляхом перетворення орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядько».

22.05.2012р. розпорядженням голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області №295 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» було припинено підсобному сільськогосподарському підприємству шахти ім. О.Ф. Засядько «Слов'янське» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5455,7га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, за межами населених пунктів Слов'янського району Донецької області.

На думку позивача вищевказане розпорядження є незаконним та протиправним, прийнятим з порушенням встановленого законом порядку та порушує його права щодо постійного користування земельною ділянкою, яке було набуте ним на законних підставах, дані обставини й обумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи матеріали справи, доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні», чинного на момент проведення реорганізації державного підприємства шахти ім. О.Ф. Засядько шляхом перетворення в орендне підприємство шахти ім. О.Ф. Засядько, зберігає попередню назву та є повним правонаступником майнових прав та обов'язків, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

За своєю правовою природою реорганізація підприємства шляхом перетворення є зміною її організаційно-правової форми (ст. 108 ЦК України), що зумовлює універсальний характер правонаступництва новоствореної юридичної особи усіх прав та обов'язків правопопередника.

Зазначені норми закону найшли своє відображення у п. 1.2 статуту орендного підприємства шахти ім. О.Ф. Засядько, а саме що орендне підприємство шахти ім. О.Ф. Засядько зберігає попередню назву та є повним правонаступником майнових прав та обов'язків державної шахти ім. О.Ф. Засядько перед бюджетом, банками, трудовим колективом та інше. Та, також подальше перетворення орендного підприємства шахти ім. О.Ф. Засядьмо у ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядько», як правонаступника реорганізованого орендного підприємства шахти ім. О.Ф. Засядько перейшли усі майнові права останнього, у тому числі право постійного користування спірною земельною ділянкою, а тому припинення права користування земельною ділянкою площею 5455,7 га із земель Олександрівської сільської ради сільськогосподарського призначення, в межах згідно з планом землекористування, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснене без згоди ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» на припинення права користування спірною земельною ділянкою, та не відповідає вимогам земельного законодавства України.

Водночас, ст. 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Також, слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів, сільських, селищних, міських рад належать повноваження, зокрема, щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Суд звертає увагу на те, що як вбачається матеріалів справи, підставою прийняття спірного розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області №295 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 22.05.2012р., стало клопотання Олександрівської сільської ради без конкретизації змісту цього клопотання, ст. 17, 92, 142, пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до приписів ст. 144 Земельного кодексу України вбачається, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

За твердженнями позивача, наданими документами до матеріалів справи вбачається, що жодного протоколу за порушення земельного законодавства ПАТ«Шахта ім. О.Ф. Засядько», державними інспекторами з контролю за використанням земель, не складалось.

Відповідачем, під час розгляду справи, не надано доказів, які б спростовували твердження позивача, та навпаки підтверджували факт того, що позивачем дійсно порушувались норми земельного законодавства, про що були складені відповідні акти (протоколи) перевірок дотримання вимог земельного законодавства України на ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько», відповідними органами з контролю за використанням земель.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» до Слов'янської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області №295 від 22.05.2012р. «Про припинення ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5455,7га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, за межами населених пунктів Слов'янського району Донецької області», є доведеними, обґрунтованими, та, як слід такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ст. 2, 12, 116, 141-144, 152 Земельного кодексу України, ст. 16, 108 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» до Слов'янської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області №295 від 22.05.2012р. «Про припинення ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5455,7га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, за межами населених пунктів Слов'янського району Донецької області».

Визнати недійсним розпорядження голови Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області №295 від 22.05.2012р. «Про припинення ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5455,7га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, за межами населених пунктів Слов'янського району Донецької області».

Стягнути з Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Жовтневої революції, 45, код ЄДРПОУ 05420563) на користь Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» (83054, м. Донецьк, пр. Імені Засядька, код ЄДРПОУ 00174846, п/р 26007962494473 в Донецькій філії ПУМБ, МФО 3344851) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,00грн.

Повний текст рішення підписаний 24.09.2012р.

Рішення набирає законної сили 05.10.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Суддя Левшина Г.В.

Суддя Огороднік Д.М.