Рішення № 26167250, 27.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.12р. Справа № 17/5005/7451/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 10 367,67 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Твардієвич Т.В., довір. № 96-Д від 08.06.12р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 9 677,39 грн. основного боргу, 561,89 грн. пені, 112,11 грн. 3% річних, 16,28 грн. інфляційних, а всього 10 367,67 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1646-П від 31.12.11р.

Представником позивача у судовому засіданні надано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача спірної суми основного боргу, у зв'язку зі сплатою останнім спірного розміру в ході розгляду спору.

Відповідач у судове засідання не з'явився. В той же час, останній належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду спору, але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не направив свого представника у призначене судове засідання.

Зважаючи на те, що відповідач мав всі можливості надати докази на підтвердження своїх заперечень за їх наявності, суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

31.12.2011 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1646-П (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачу необхідний обсяг природного газу, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити його вартість і надані послуги у розмірі та строки передбачені умовами даної угоди.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і ст. 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору є господарськими зобов'язаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а приписи ст. 526 цього ж кодексу вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що позивачем взяті на себе зобов'язання виконувались належним чином, свідченням чого є наявні у справі акти приймання-передачі і транспортування природного газу в січні-квітні 2012 р., тоді як покупцем поставлений газ у спірному періоді в кількості 2445 куб.м. не оплачено в строки передбачені умовами п. 4.6 Договору, у зв'язку із чим у останнього утворилась основна заборгованість в розмірі 9 677,39 грн., насамперед, яка підтверджується матеріалами справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В той же час, вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд вказує на проведення відповідачем в ході розгляду спору (після порушення провадження у справі) часткової оплати заявленої позивачем до стягнення спірної суми основної заборгованості в розмірі 9 677,39 грн., отже ці грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, оскільки між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п. 6.2.2 Договору та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 06.02.12р. по 20.08.12р. розмір пені на суму 561,89 грн., а також за березень 2012 року розмір інфляційних на суму 16,28 грн. і за період з 06.02.12р. по 20.08.12р. розмір 3% річних на суму 112,11 грн., що відображається в розрахунках позивача, які визнаються господарським судом правомірно нарахованими, а отже обґрунтованими.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України), а в силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (50051, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Металургів, 1; ЄДРПОУ 03341397) суму 561,89 грн. (п'ятсот шістдесят одна грн. 89 коп.) пені, 16,28 грн. (шістнадцять грн. 28 коп.) інфляційних, 112,11 грн. (сто дванадцять грн. 11 коп.) 3% річних, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

В позовних вимогах щодо стягнення суми 9 677,39 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров