Рішення № 26167008, 25.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.12р. Справа № 6/5005/6472/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 106 664,87 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ - далі по тексту - позивача до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 106 664,87грн. на підставі укладеного між сторонами Кредитного договору № НКЛ-2006501 від 12.05.11р.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами Кредитного договору № НКЛ-2006501 від 12.05.11р., а саме видав 79 600,00грн., що підтверджується розпорядженням бухгалтерії від 12.05.11р., однак відповідач свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором належним чином не виконав та взятий кредит позивачу не повернув, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви вих. № 02.1-4054 від 23.07.12р. ухвалою суду від 31.07.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 28.08.12р.

28.08.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 11.09.12р.

11.09.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 25.09.12р.

25.09.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача, надав відзив на позов, яким позовні вимоги визнав, заборгованість пояснив скрутним матеріальним становищем. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.11р. між сторонами укладено Кредитний договір № НКЛ-20065001 - далі по тексту - договір, відповідно до п.1.1 якого кредитор (позивач у справі) надає позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 79 600,00грн., який зменшується щомісячно рівними частинами відповідно до встановленого Графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 25,99%, з кінцевим терміном повернення до 11.05.12р. включно, на умовах визначених цим договором.

Пунктом 1.1.3 договору визначено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "транш", а в сукупності - "Транші", в межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в п.1.1

Кредит надається позичальнику (відповідачу у справі), відповідно до п.1.2 договору, на придбання основних засобів.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 79 600,00грн., що підтверджується розпорядженням від 12.05.11р. (а.с.24).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2.4 договору, кредитор (позивач) має право вимагати повернення кредитних коштів у випадку, коли позичальник (відповідач) несвоєчасно або не у повному обсязі здійснював зарахування коштів на погашення заборгованості по кредиту, процентах, відповідно до умов договору.

В результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором, станом на 29.05.12р., заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 64 116,00грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом у розмірі 64 116,00грн. повністю підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем у повному обсязі, тому суд визнає дану вимогу позивача обґрунтованою, документально доведеною, однак такою, що підлягає стягненню у розмірі 55 016,00грн., так як відповідач в процесі слухання справи сплатив борг у розмірі 9 100,00грн., тому в цій сумі слід припинити провадження по справі.

Відповідно до п.3.1 договору позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п.1.1 або зміненої відповідно до п.п. 3.5-3.7 цього Договору.

Позивач нарахував відповідачу заборгованість за відсотками по кредиту за період з 12.05.11р. по 29.05.12р. у розмірі 5 918,28грн.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за відсотками у розмірі 5 918,28грн. повністю підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, тому суд визнає дану вимогу позивача обґрунтованою, документально доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.9.1 договору, за прострочення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню із розрахунку 3,0 проценти від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником (відповідачем) строків платежів, передбачених п.п.1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3, 3.8 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника (відповідача) від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Позивач, на підставі п.9.1 договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23 491,44грн. пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 11.12.11р. по 29.05.12р. та 13 139,15грн. пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період з 10.12.11р. по 29.05.12р.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначених вище положень законодавства та положень договору, приймаючи до уваги, що мова йде про договірну неустойку, а не неустойку встановлену законом суд зазначає, що визначений договором розмір пені, який складає 3% від простроченої суми за кожен день прострочення перевищує подвійну облікової ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (обмеження встановлені ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), тому господарський суд вирішив задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 23 491,44грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 11.12.11р. по 29.05.12р. та 13 139,15грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 10.12.11р. по 29.05.12р. частково, а саме 325,16грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 11.12.11р. по 29.05.12р. та 182,11грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 10.12.11р. по 29.05.12р.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 133,30грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50038, АДРЕСА_1; ІНПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Фрунзе, 39; код ЄДРПОУ 34047020) 55 016,00грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістнадцять грн. 00 коп.) - заборгованість за кредитом; 325,16грн. (триста двадцять п'ять грн. 16 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 5 918,28грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн. 28 коп.) - заборгованість за відсотками по кредиту; 182,11грн. (сто вісімдесят дві грн. 11 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 2 133,30грн. (дві тисячі сто тридцять три грн. 30 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50038, АДРЕСА_1; ІНПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Фрунзе, 39; код ЄДРПОУ 34047020) 9 100,00грн. (дев'ять тисяч сто грн. 00 коп.) - заборгованість за кредитом, провадження припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 26.09.12р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко