Рішення № 26166816, 26.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.12р. Справа № 42/5005/6740/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металугійна компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Будинок Металу", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

про стягнення 1 988 342,04 грн. за договором поставки

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Пайос Юлія Віталіївна, дов. №6211 від 03 вересня 2012 р.

від відповідача: з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»звернулося у серпні 2012 р. із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Будинок Металу»у якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 1988342,04 грн. заборгованості за поставлену 06.06.2011 р. металеву продукцію. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем у повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань з оплати отриманого товару згідно з договором поставки № 074/11-ПМ від 06.06.2011 р. і порушенням, таким чином, ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав і просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. У судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у позові відмовити.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 25.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством «Українська гірничо-металургійна компанія»(позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Будинок Металу» (відповідач, покупець) був укладений договір № 074/11-ПМ від 06.06.2011 р. (далі -Договір) на поставку металевої продукції.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом «Продукція», асортимент, кількість, якість та ціна якої погоджується Сторонами в Специфікації (Специфікаціях), які оформлюються у вигляді додатків до цього Договору та є його невід'ємною частиною. Продукція може поставлятися частинами (партіями) в межах Специфікації.

Відповідно до п. 1.2 Договору у специфікаціях на кожну окрему партію продукції, сторони можуть передбачити окремі умови щодо поставки та порядку і строків оплати за продукцію.

За узгодженою сторонами Специфікацією №1 від 06.06.2011 р. до Договору про поставку позивачем на користь відповідача металопродукції на загальну суму з ПДВ 50585294,39 грн., оплата повинна здійснюватись на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з дати отримання товару.

Згідно з п. 6.2 Договору оплата продукції, вказаної в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом 100% оплати продукції на протязі 30 календарних днів з дати отримання продукції

Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань за Договором 06.06.2011 р. та у межах Специфікації №1 від 06.06.2011 р. було поставлено металопродукцію (труба н/ж 720х10,0 Ст.12х18Н10Т н/д у кількості 61656.500 кг.) на загальну суму з ПДВ 1998342,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № КФЯ-002980 від 06.06.2011 р. та податковою накладною №1003883/013 від 06.06.2011 р. які складені та підписані обома сторонами і знаходяться в матеріалах справи (а.с. 48,49).

До сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру №КФЯ-007082 від 06.06.2011 р.

Відповідач отримав продукцію, але вартість її за Договором та вказаними накладними сплатив частково, у сумі 10000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 24.11.2011 р. та 29.11.2011 р. (а.с. 46-47) та обігово-сальдовою відомістю (а.с. 70).

Таким чином, розрахунок позивача щодо заборгованості відповідача у сумі позовних вимог - 1988342,04 грн. є обґрунтованим (1998342,04 - 10000,00 = 1988342,04).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі законодавчі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів які би спростовували наявність його заборгованості перед позивачем у заявленій останнім сумі до стягнення, хоча мав таку можливість з огляду на свої процесуальні права, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1988342,04 грн. правомірна та обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Будинок Металу» (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 40, корп. 35, код ЄДРПОУ 35381031) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086) суму 1988342 грн. 04 коп. основного боргу, 39766,84 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.І. Колісник Повне рішення складено 25.09.2012 р.