Постанова № 26165431, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року 09:00 № 2а-11530/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві,

Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»

про

визнання протиправними дій державного виконавця та оскарження постанови,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою (з урахуванням уточнених позовних вимог) про скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 21 травня 2012 року № 31206692.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 11 вересня 2012 року суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на належного відповідача –Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. 13 вересня 2012 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Представником відповідача 12 вересня 2012 року через канцелярію суду подана завірена належним чином копія матеріалів виконавчого провадження та 24 вересня 2012 року представник відповідача подав заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Представник третьої особи в судові засідання не з’явився, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином.

В судове засідання 25 вересня 2012 року представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 25 вересня 2012 року та клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи без їх участі, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві неправомірно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 31206692 від 21 травня 2012 року, оскільки Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство АТФ «Укргазбуд», а заборгованість АТФ «Укргазбуд», яка підлягає примусовому стягненню на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-13588/11/2670 від 29 грудня 2011 року, є поточною.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на те, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві направлені на виконання рішення суду та вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, в своїх запереченнях відповідач просить суд закрити провадження у справі, оскільки відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, дії якого оскаржуються, не є належним відповідачем у справі.

За результатами розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд повторно зазначає, що в судовому засіданні 11 вересня 2012 року суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на належного відповідача –Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Крім того, суд звертає увагу представника відповідача, що статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі. При цьому, зазначеною нормою не встановлено, що суд закриває провадження у справі в зв’язку з неналежним відповідачем у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 21 травня 2012 року закінчено виконавче провадження № 31206692 по примусовому виконанні виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-13588/11/2670 від 29 грудня 2011 року про стягнення з р/р 26004671117962, МФО 322904, Райффайзенбанк «Аваль», м. Київ акціонерного товариства фірми «Укргазбдуд»на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі 1 143,51 грн. в рахунок погашення заборгованості по виплаті пільгових пенсій за серпень 2011 року.

Державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»та в зв’язку з тим, що на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшла ухвала господарського суду м. Києва від 17 січня 2011 року по справі № 49/18-б, якою затверджено мирову угоду від 08 листопада 2010 року по справі № 49/18-б про банкрутство АТФ «Укргазбуд», укладену між АТФ «Укргазбуд»та кредиторами у справі про банкрутство боржника. У постанові державний виконавець також зазначив, що пунктом 2.18 ухвали господарського суду м. Києва встановлено, що з моменту затвердження мирової угоди господарським судом м. Києва виконавчі провадження, які було відкрито відносно боржника АТФ «Укргазбуд», у тому числі, які зупинено у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, підлягають закінченню. Також при винесенні зазначеної постанови державний виконавець керувався тим, що ухвалою господарського суду м. Києва від 26 січня 2009 року у справі № 23/668-б-15/518-б заяву АТФ «Укргазбуд»про роз’яснення ухвали господарського суду м. Києва від 30 вересня 2008 року про затвердження мирової угоди задоволено та роз’яснено її наступним чином: зобов’язання АТФ «Укргазбуд»перед конкурсними кредиторами, які пропустили встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»строк на звернення з вимогами до боржника, або, які не звертались взагалі, є припиненими відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України на підставі, встановленій Законом, а саме: пункту 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та виконавчі провадження про стягнення з АТФ «Укргазбуд»на користь таких кредиторів сум заборгованості підлягають закінченню на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно частини другої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (частина перша статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Разом з тим, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-13588/11/2670 від 29 грудня 2011 року про стягнення з р/р 26004671117962, МФО 322904, Райффайзенбанк «Аваль», м. Київ акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі 1 143,51 грн. в рахунок погашення заборгованості по виплаті пільгових пенсій за серпень 2011 року.

Тобто, заборгованість АТФ «Укргазбуд»перед Управлінням Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області виникла за серпень 2011 року.

При цьому, господарським судом м. Києва винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство АТФ «Укргазбуд»31 грудня 2008 року та з моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно статті 1 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсні кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх виконання.

При цьому, як вбачається з визначення терміну «мораторій», його режим поширюється на ті зобов’язання, термін виконання яких настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобов’язань припадає на дату, яка передує введенню мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань, які виникли після введення мораторію, але зупиняє виконання тих грошових зобов’язань, що виникли до моменту введення мораторію.

З урахуванням наведеного та враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за серпень 2011 року у АТФ «Укргазбуд»настав після 31 грудня 2008 року, то дія мораторію в даному випадку не розповсюджується.

Крім того, відповідачем, в порядку, передбаченому частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено що позивача із даною вимогою було включено до конкурсних кредиторів.

Таким чином, судом встановлено, що не спростовано відповідачем та третьою особою, що вимога позивача за виконавчим листом №2а-13588/11/2670, виданого Окружним адміністративним судом м Києва є поточною кредиторською заборгованістю, яка виникла під час процедури банкрутства АТФ «Укргазбуд».

Як наслідок, судом встановлено, що між позивачем та АТФ «Укргазбуд»мирова угода в частині стягнення заборгованості за виконавчим листом № 2а-13588/11/2670, виданого Окружним адміністративним судом м Києва, не укладалася.

За таких обставин, державним виконавцем безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 21 травня 2012 року № 31206692.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 86, 158, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 21 травня 2012 року № 31206692.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський