Постанова № 26165225, 19.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. № 2-а- 8509/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гончар О.П.,

відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (далі по тексту - позивач, ПрАТ «ТЦРП») звернулося до суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Індустріальна МДПІ) в якому просить суд скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2012 року: № 0000162220 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» за платежем податок на прибуток у сумі 322 937,48 грн., в тому числі за основним платежем +322937,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0,00 грн.; №0000172220 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватному акціонерному товариству «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» у розмірі 809 204,00 грн.; №0000182220 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» за платежем податок на додану вартість у сумі 663 984,00 грн., в тому числі за основним платежем +442656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 221328,00 грн.;

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Індустріальна МДПІ здійснило позапланову документальну виїзну перевірку ПРАТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» код ЄДРПОУ 14085922 (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Науково виробниче обєднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (код ЄДРПОУ 33067821) за результатами якої було складено Акт від 18.06.2012 р. № 1181/22-207/14085922 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» код ЄДРПОУ 14085922 з питання дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (код ЄДРПОУ 33067821) (далі - Акт перевірки). Як вказує позивач, в акті перевірки незаконно та безпідставно зроблено висновки про порушення з боку позивача, а саме: п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 322 937,48 грн., у тому числі: за 4 кв. 2011 р. на суму 322 937,48 грн.; п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 809 204,00 грн., у тому числі за 4 кв. 2011 року на суму 809 204,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р., внаслідок чого встановлено заниження ПДВ у жовтні 2011 р. на суму 442 656,00 грн.;

Позивач вважає, що висновки акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Науково виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (далі по тексту - ТОВ «НВО «ХЗСЗЕ») у жовтні 2011 року є протиправними через те, що реальність укладених угод та настання правових наслідків від їх здійснення підтверджується первинними та бухгалтерськими документами. Позивач також вказав, що будь-які взаємовідносини ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» з третіми особами не можуть слугувати підставою для зменшення податкового кредиту позивачу, тому що ці обставини ПРАТ «ТЦРП» не відомі, на факт придбання товару це не впливає, податкові декларації не анулює.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Індустріальної МДПІ в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених в акті перевірки ПрАТ «ТЦРП» та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вказано в акті перевірки позивач зареєстрований виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів міста Харкова (свідоцтво про державну реєстрацію від 10.06.2004 року № 26488128Ю0026443) та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р., що також підтверджується копією свідоцтва № 200006653 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.01.2002 р., ідентифікаційний код підприємства 14085922, місцезнаходження: 61172 м. Харків, вул. Роганська, буд. 155.

Позивач для здійснення власної господарської діяльності має орендовані та власні об'єкти нерухомого майна, що підтверджується актом перевірки від 18.06.2012 р. №1181/22-207/14085922 де вказано, що у періоді, що перевіряється ПрАТ «ТЦРП» використовував у своїй діяльності наступні офісні (торговельні, складські) приміщення:

- договір оренди цілісного майнового комплексу № 1219 від 24.06.2005 р.

З використанням нерухомого майна ПрАТ «ТЦРП» веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

У листопаді 2011 року позивач належним чином, у встановлені законодавством терміни подав податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень місяць та сплачував до бюджету податки, що не заперечується відповідачем.

У червні 2012 року Індустріальною МДПІ було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» за результатами якої було складено акт від 18.06.2012 р. № 1181/22-207/14085922 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ТЦРП» код ЄДРПОУ 14085911 з питання дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (код 33067821)».

Актом перевірки встановлено виявлені порушення з боку позивача, а саме: п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 322 937,48 грн., у тому числі: за 4 кв. 2011 р. на суму 322 937,48 грн.; п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 809 204,00 грн., у тому числі за 4 кв. 2011 року на суму 809 204,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р., внаслідок чого встановлено заниження ПДВ у жовтні 2011 р. на суму 442 656,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки направив на адресу відповідача письмові заперечення до акту перевірки від 27.06.2012 р., за результатами розгляду яких, відповідач залишив без змін висновки акту перевірки, про що направив лист про розгляд заперечень від 05.07.2012 р.

На підставі висновків Акту перевірки від 18.06.2012 р. № 1181/22-207/14085922, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 09.07.2012 року: № 0000162220 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» за платежем податок на прибуток у сумі 322 937,48 грн., в тому числі за основним платежем +322937,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0,00 грн.; №0000172220 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватному акціонерному товариству «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» у розмірі 809 204,00 грн.; №0000182220 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» за платежем податок на додану вартість у сумі 663 984,00 грн., в тому числі за основним платежем +442656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 221328,00 грн.

Судом встановлено, що між ПрАТ «ТЦРП» (покупець) та ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» (продавець) було укладено договір від 04.07.2011 р. № СЗ0407, згідно з п. 1.1. якого продавець зобов'язується передавати (постачати) у погоджені сторонами строки, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар згідно специфікацій до цього договору, які є його додатками та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. вищевказаного договору постачання товару відбувається продавцем на умовах погоджених сторонами та зазначених у підписаних сторонами специфікаціях.

04.10.2011 року сторонами було підписано специфікацію № 4 до договору від 04.07.2011 р. № СЗ0407 в якій вказано, що продавець продає, а покупець купує наступний товар - датчики тиску п'єзоелектричні (коробок). За цією специфікацією ціна товару з ПДВ становить 3 098 592,00 грн. Умови постачання - м. Харків, пр-т Московський, 281 (адреса продавця).

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними № РН-0000134 від 04.10.2011 р., № РН-0000136 від 05.10.2011 р., №РН0000138 від 06.10.2011 р., №РН-0000140 від 07.10.2011 р., №РН-0000142 від 10.10.2011 р., №РН-0000144 від 11.10.2011 р., №РН-0000146 від 12.10.2011 р. На реалізовану партію товару продавцем покупцеві було видано податкові накладні від 04.10.2011 р., від 05.10.2011 р., від 06.10.2011 р., від 07.10.2011 р., від 10.10.2011 р., від 11.10.2011 р., від 12.10.2011 р.

Розрахунки між сторонами договору було проведено шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», що підтверджується довідками про рух грошових коштів по рахунку позивача №26004301820749 у філії «Відділення «Промінвестбанку» в м. Харкові» від 07.06.2012 р. та 08.06.2012 р.

Суму податкового кредиту за цією операцією ПрАТ «ТЦРП» було включено до податкової декларації звітного періоду.

Суд зазначає, що придбаний у ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» товар у подальшому був використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: відповідно до умов договору комісії № К-0107 від 01.07.2011 року, укладеного між ПрАТ «ТЦРП» (комітент) та ТОВ НПП «Витактум» (комісіонер), останній зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента від свого імені одну або декілька зовнішньоекономічних угод з продажу датчиків тиску п'єзоелектричних в кількості та по ціні, вказаній у специфікаціях до цього договору на загальну суму 9 407 500,00 грн.

Відповідно до п. 3 цього договору та з урахуванням пояснень представника позивача в судовому засіданні, комісіонер зобов'язується, зокрема, закінчити роботи з транспортування товару до місця продажу, а також поручається за виконання послуг по транспортуванню та зберіганню товару. Оскільки товар передавався позивачем комісіонеру на складі ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», то товарно-транспортні накладні у позивача правомірно відсутні.

Придбаний позивачем у ТОВ «Науково виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» товар було передано комісіонеру - ТОВ НПП «Витактум», що підтверджується копіями актів приймання-передачі від 04.10.11 р., 05.10.11 р., 06.10.11 р., 07.10.11 р., 10.10.11р., 11.10.11 р. та 12.10.11 р. до договору комісії № К-0107 від 01.07.2011 р., специфікацією №3 від 04 жовтня 2011 року до договору комісії.

Факт реалізації товару через комісіонера підтверджується договором № 17/11/2011 р. від 30.11.2011 р. між ТОВ «НВО «ВИТАКТУМ» зі SWISS INVEST PARTNERS LP на купівлю-продаж датчиків тиску п'єзоелектричних, вантажно-митною декларацією №807100000/2012, звітом комісіонера, актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.05.2012 року, актом №ОУ0000038 здачі-прийняття робіт від 21.05.2012 р., актом №Ф-00000923 здачі-прийняття робіт від 23.05.2012 р., інвойс № 3 від 12.04.2012 р., пакувальний лист №3 від 12.04.2012 р. тощо.

Згідно п.138.2. ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у яму числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, ПРАТ «ТЦРП» виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару від ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», який в свою чергу виконав вимоги Податкового кодексу України видавши позивачу належним чином оформлену податкову накладну на сплачену суму податку.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором № СЗ0407 від 04.07.2011 р. за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які встановлені для первинних документів актами чинного законодавства.

Тому, на підставі викладеного вище суд робить висновок про те, що позивачем правомірно у 4 кв. 2011 року включено до складу витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, суму в розмірі 3 098 592,00 грн., понесені у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «НВО «Харківській завод свічок запалювання та електрообладнання» та сформував податковий кредит у жовтні 2011р. по вказаним операціям з дотриманням приписів розділу V Податкового Кодексу України..

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство «ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалення та електрообладнання» на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. З ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, як встановлено судом ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалення та електрообладнання» включене до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. №755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформації про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Кодексу сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в даному випадку - ТОВ «ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалення та електрообладнання») має сплачувати цей податок до бюджету.

Також суд зазначає, що підставами визначення порушень ПРАТ «ТЦРП» згідно з актом перевірки є акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання» від 17.02.2012 р. з питань формування підприємством сум податкового кредиту та декларування по датку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. - 31.12.2011 р.», який не було надано відповідачем до матеріалів справи в якості доказів цих обставин. Крім того, з пояснень представника відповідача вбачається, що порушень безпосередньо ПРАТ «ТЦРП» податкового законодавства цим актом не встановлено.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень, щодо збільшення суми грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на прибуток у сумі 322 937,48 грн., про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 809 204,00 грн. та щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 663 984,00 грн.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень - рішень від 09 липня 2012 року: № 0000162220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 322 937,48 грн., в тому числі за основним платежем +322937,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0,00 грн., №0000172220 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 809 204,00 грн., №0000182220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 663 984,00 грн., в тому числі за основним платежем +442656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 221328,00 грн., як такі, що винесено з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесені відносно Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", а саме: № 0000162220, № 0000172220, № 0000182220 від 09.07.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2012 року.

Суддя Заічко О.В.