Постанова № 26165013, 17.09.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/2677/2012

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі -Шульзі О.В.,

за участю:

представника позивача -Галичого О. В. (за посадою), Александрова В. М. (за довіреністю),

представника відповідача -Леміщенко Л. С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Землемір»до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка А. В. про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Землемір»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка А.В., в якому просить скасувати постанову від 16.07.2012р. № 972 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнання приватного підприємства «Землемір»винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постановою № 972 від 16.07.2012р. на ПП «Землемір»накладено штраф у сумі 11020 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке полягало у побудові огорожі із влаштуванням фундаменту без дозвільного документа на право проведення будівельних робіт.

Позивач вважає висновки перевірки безпідставними, оскільки зведена у жовтні 2011 року огорожа є тимчасовою спорудою, побудованою без влаштування фундаменту, тому підпадає під будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, передбачені пунктом 24 Переліку будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. №1104. Також позивача притягнуто до відповідальності за порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»№ 3038 від 17.02.2011р. та постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, які на час будівництва огорожі не діяли, тому відповідачем порушено статтю 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, в обґрунтування заперечення зазначив, що будівництво огорожі із залізобетонних плит, прилаштованих до металевих труб (з влаштуванням фундаменту) здійснено позивачем без дозвільного документа на проведення будівельних робіт, внаслідок чого порушено пункт 1.6 ДБН А 3.1 -5 -2009, стаття 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзац третій частини першої статті 25 Закону України «Про основи містобудування»та постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466. Твердження позивача про те, що збудована ним огорожа є тимчасовою спорудою без фундаменту спростовуються тим, що огорожа складається із залізобетонних плит, металевих труб діаметром 157 мм, має цоколь із бетонної суміші та фундамент. Оскільки вказана будівельна споруда не підпадає під перелік об'єктів будівництва, на який не вимагався дозвіл на проведення будівельних робіт, вимоги позовної заяви вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

За результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил відповідачем складено акт від 02.07.2012р. та протокол № 708 від 02.07.2012р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Актом перевірки та протоколом встановлено, що позивач восени 2010 року по межі земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді на підставі договору оренди землі від 06.04.2010р., зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.04.2010р. за № 041078400017, побудував огорожу із залізобетонних плит з влаштуванням фундаменту довжиною 70,82 м з однієї сторони від грунтової дороги до Кременчуцького водосховища та довжиною 185,7 м. з другої сторони вздовж грунтової дороги до паркану гр. ОСОБА_5 Будівництво здійснено без дозвільного документу, що є порушенням пункту 1.6 ДБН А 31-5- 2009, статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу третього частини першої статті 25 Закону України «Про основи містобудування»та постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р.

На підставі акту перевірки від 02.07.2012р. та протоколу № 708 від 02.07.2012р. начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченком А. В. винесено постанову № 972 від 16.07.2012р., якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладено штраф у сумі 11020 гривень.

Одержання дозволу на виконання будівельних робіт було передбачено статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000р. №1699-111, чинного на час скоєння правопорушення.

Так. відповідно до вказаної статті дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України. Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів України. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

На момент скоєння правопорушення діяли Порядок надання дозволу на виконання підготовчих робіт та Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. № 1104.

Пунктом 24 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, передбачено, що дозвіл не вимагається для зведення тимчасових будівель та споруд, у тому числі контейнерного типу, без улаштування фундаментів.

Відповідно до пункту 25 вказаного Порядку дозвіл не вимагається на улаштування малих архітектурних форм, пристроїв вуличної реклами з легких конструкцій без улаштування фундаментів.

Таким чином, зведення тимчасових споруд та улаштування малих архітектурних форм не потребує дозволу на виконання будівельних робіт лише у разі відсутності фундаменту.

Відповідно до пункту 5 «Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування» ДБН В.2.1-10-20095 «Основи та фундаменти споруд» за конструкцією фундаменти поділяють на:

окремо розташовані стовпчасті, стрічкові, щільові просторові, спеціальні з анкерами, із забивних блоків чи коротких паль, перехресні системи стрічок, плитні, коробчасті, просторово-рамні, які можуть бути малозаглиблені, мілкого закладання та заглиблені для споруд, що влаштовують у котлованах;

підземні просторові системи "палі-колони - перекриття - огороджувальні конструкції", що застосовують як заглиблені фундаменти для споруд із більш ніж одним підземним поверхом, які виконують з поверхні (без улаштування котловану);

палі-колони, стовпи, глибокі опори, оболонки, кесони, "стіни в грунті"; комбіновані системи паль, глибоких опор або оболонок, об'єднаних кущовими, стрічковими, плитними ростверками або просторово-рамними чи коробчастими системами, які застосовують як фундаменти глибокого закладання.

За видом несучих конструкцій розрізняють фундаменти під колони, стіни, розпірні конструкції, стовпи, споруди в цілому.

За способом улаштування розрізняють фундаменти з вийманням або без виймання ґрунту. З вийманням ґрунту влаштовують малозаглиблені, мілкого закладання та заглиблені фундаменти, що зводяться у котлованах.

Без виймання ґрунту (з дна котлованів чи траншей для ростверків) влаштовують фундаменти у витрамбуваних котлованах, із забивних блоків, коротких, забивних чи вдавлюваних паль.

Судом встановлено, що зведена позивачем огорожа складається із залізобетонних плит, прикріплених до металевих стовпчиків, які, в свою чергу, закріплені у бетонній основі, заглибленій у землю. Вказана обставина підтверджується поясненнями представників сторін, протоколом №708 від 02.07.2012р. та актом здачі-приймання монтажних робіт від 25.10.2010р.

Відповідно до ДБН В.2.1-10-20095 металеві стовпчики, влаштовані у бетонній основі, є фундаментом, відтак, роботи по влаштуванню огорожі повинні були здійснюватись позивачем за наявності дозволу інспекції державного архітектурно- будівельного контролю на їх виконання. Позивач дозвіл на виконання будівельних робіт не отримав, внаслідок чого порушив вимоги статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000р. №1699-111, тому повинен нести відповідальність за скоєне правопорушення.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення, підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт в разі проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації.

Згідно зі статтею 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Передбачені Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, тому повинні застосовуватись у порядку, передбаченому Господарським Кодексом України.

Так, відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Інший строк для застосування штрафних санкцій Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» як на момент вчинення правопорушення, так і на час збігу річного строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, не був визначений.

Обставина щодо часу будівництва огорожі 25.10.2010р. підтверджується актом здачі-приймання монтажних робіт по забудові огорожі і визнається відповідачем. Таким чином, річний строк, встановлений частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, закінчився 25.10.2011р.

Оскільки постанова №972 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена 16.07.2012р., тобто більш ніж через 1 рік з дня вчинення порушення, відповідачем пропущено річний строк для застосування штрафних санкцій, тому вказана постанова підлягає до скасування.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати постанову начальника Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 16 липня 2012 року №972 про визнання приватного підприємства «Землемір»винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладення штрафу у сумі 11020 (одинадцять тисяч двадцять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України з рахунків Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1) на користь приватного підприємства «Землемір»(19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Баха, буд. 21, ідентифікаційний код 30769242) судовий збір у сумі 110 (сто десять) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 24 вересня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко