Постанова № 26165008, 11.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2012 р. № 2-а- 8973/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Ізюмський тепловозоремонтний завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, в якому просить суд скасувати вимогу відповідача №Ю-31 від 08.06.2012 року на 2825290,96 грн., в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.09 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Під час дії мораторію відповідачем на адресу позивача направлено вимогу від 08.06.12 року № Ю-31, в яку включені штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, нараховані після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що, на думку позивача, є порушенням норм чинного законодавства.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Стерхов І.В. - в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 11.09.2012 року надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. В судовому засіданні 30.08.2012 року позовні вимоги підтримав, зазначивши, що не погоджується з правомірністю визначення суми штрафних фінансових санкцій та не заперечує проти наявності та розміру основного боргу, включеного до вимоги від 08.06.2012 року за № Ю-31.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача та підтримання письмових заперечень у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.09 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено що Управлінням Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області - відповідачем по справі, на адресу позивача 08.06.2012 року направлена вимога про сплату боргу з єдиного внеску № Ю-31 на загальну суму боргу 2825290,96 грн., до якої включено: суми недоїмки в розмірі 2626003,29 грн., штрафів - в розмірі 70640,53 грн., пені в сумі 128647,14 грн. (а.с. 6)

Позивач 19.06.2012 року звернувся до відповідача з заявою про узгодження вимоги (а.с. 7-9), на яку отримав рішення про результати розгляду заяви від 21.06.2012 року № 6465/03 (а.с. 11-12), якою заява залишена без задоволення, а вимога - без змін. Вказане рішення отримане позивачем 27.06.2012 року.

Як вбачається з доповнень до заперечень відповідача, суми штрафу та пені у вимозі № Ю-31 від 08.06.2012 року складаються з сум, донарахованих позивачу згідно рішень про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за №№ 98, 99, 100, 101, 102, 103 від 28.03.2012 року, які є чинними (а.с.42-55).

Судом встановлено, що до позивача застосовано штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску за періоди з 20.05.2011 року до 13.12.2011 року, з 20.06.2011 року до 17.02.2012 року, з 20.05.2011 року по 13.12.2011 року, з 20.06.2011 року до 07.03.2012 року, з 21.03.2011 року по 30.11.2011 року, з 21.03.2011 року по 27.02.2012 року.

Таким чином, до позивача застосовані штрафні санкції за період несвоєчасної сплати сум єдиного внеску, строк сплати яких та дата їх фактичної сплати, припадають на період після введення Господарським судом Харківської області мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Щодо суми недоїмки в розмірі 2626003,29 грн. представник позивача Стерхов І.В. зазначив, що не заперечує проти її розміру та включення до вимоги про сплату боргу та пояснив, що обґрунтуванням заявлених позовних вимог є правова позиція позивача про неможливість застосування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо всіх зобов'язань, в тому числі, тих, строк виконання яких наступив після введення в дію такого мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 11.06.2012р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що відповідно до статей 1, 12 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене, Верховний Суд України дійшов висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що порушення пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» мало місце після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то управління ПФУ правомірно застосувало до позивача штраф та нарахувало пеню за порушення поточних зобов'язань зі сплати страхових внесків.

Рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за №№ 98, 99, 100, 101, 102, 103 від 28.03.2012 року на момент направлення спірної вимоги є чинними.

Відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відповідач мав визначені законом підстави для направлення на адресу позивача вимоги про сплату боргу № Ю-31 від 08.06.2012 року та включення до неї сум недоїмки, штрафу та пені в загальному розмірі 2825290,96 грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області від 08.06.2012р. №Ю-31 є не обґрунтованими, через що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 06.08.2012 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Частиною 2 ст.87 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, в т.ч. рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи в частині зменшення або збільшення майна особи. Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення органом Пенсійного фонду зобов'язань особи зі сплати сум на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Згідно п.п.1,2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні.

Таким чином, позивачем не сплачено суму судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, яку необхідно було сплатити у розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про скасування вимоги - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (64300 м. Ізюм, в'їзд Ювілейний,1, код ЄДРПОУ 01056356) судовий збір в розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 копійок в дохід Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківській області; код ОКПО: 37999628; МФО банку: 851011; Назва банку: ГУДКСУ у Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: «Судовий збір, код 34390710, пункт 3.1», код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Білова О.В.